Затримання породіллі в ізоляторі: хто винен і що робити

Катерина народжувала свою доньку вдома сольно, лише з чоловіком, без допомоги фахівців. За словами жінки, пологи пройшли добре, дитину не зважували після народження, а приблизно через 3-4 дні вага була 1800 г. Тоді ж пара вирішила поїхати у Київ, щоб зареєструвати народження дитини та показати її спеціалістам, «бо був момент, коли донька не дуже гарно смоктала і була неспокійна вночі».

У Києві жінку затримали і на деякий час залишили в ізоляторі тимчасового тримання, відлучивши від дитини. У цей час немовля було без догляду матері у критичний для нього час. Згодом Катерину відпустили до дитини, яка перебуває в лікарні, на жінку чекає суд за звинуваченнями за статтею 135, частина друга.

З проханням прокоментувати ситуацію ми звернулися до експерток ініціативи «Безпечне народження». 

«Ми не оцінюємо дії жінки, її вибір і поведінку. Та ми засуджуємо факт затримання в ІТТ. І для того, щоб такого не траплялося в Україні, нам потрібні зміни в законодавстві, нам потрібна триступенева система акушерства, щоб домашні пологи були частиною цієї системи. Особливо в час повномасштабної війни, коли народжувати поза медзакладом може бути вимушеною дією. І ми закликаємо до початку роботи над реформуванням системи акушерства в Україні.

Вибір місця народження – це невід’ємне право жінки. І народження  вдома – це частина медичної системи більшості європейських країн, Канади, США і всього цивілізованого світу. Як показують дослідження, за наявності кваліфікованого догляду під час планових домашніх пологів ризики для жінки та дитини не збільшуються у порівнянні з пологами в лікарні. Зате зменшується кількість медичних втручань», - пояснює правозахисниця Вікторія Лучка.

В Україні сьогодні домашні пологи не інтегровані в медичну систему. А тому жінки, які хочуть народити вдома і народжують, не можуть отримати офіційно кваліфікований медичний догляд під час пологів. 

«Проте, цей випадок ніяк не може розцінюватись як можлива частина системи домашніх пологів. Бо це були пологи без супроводу фахівця у жінки високого ризику для дитини: передчасні пологи з дитиною з вагою малою для свого віку, дитина страждала внутрішньоутробно, не була здоровою. Жінка не була повністю обстежена», – коментує лікар, Аліна Дунаєвська, що має 2 спеціалізації акушера-гінеколога та неонатолога, голова організації прав жінок у пологах «Природні Права».

Коли люди вирішують народжувати вдома, вони мають розуміти й усвідомлювати усі ризики, нагадує Ольга Сьоміна, акушер-гінеколог, яка практикує природний підхід в пологах.

За словами Сьоміної, домашні пологи можуть бути тільки строкові (тобто в повних 37 тижнів) і фізіологічні (без патології). 

«Ці батьки не були достатньо проінформовані щодо своїх пологів і післяпологового періоду. Вони не знали, як поводитись із маловісною, достроково народженою дитиною і чи можна залишатися вдома. Якщо б ці батьки були із фахівцем – такого б не трапилось. Жінок, які хочуть народжувати вдома – немало. І ці люди мають право на професійний супровід своєї вагітності, пологів та післяпологового періоду», – каже Сьоміна.

«У лікарняній спільноті вже назріли зміни і є підтримка впровадження акушерського догляду та вибору місця народження, розказує лікар акушер-гінеколог Роман Ворона:

Народжувати дітей в тих місцях, де хоче жінка – це правильна стратегія розвитку акушерства та фемінізму в цілому, якщо це не загрожує життю матері та дитини. Але якщо ризики домашніх пологів більші, ніж можлива користь від них, то це повинно бути заборонено».

Роман наголошує, що в усіх країнах світу лікарі не рекомендують соло-пологи, за виключенням випадків неможливості дістатися до медичної установи, і за першої можливості потрібно транспортувати жінку та дитину до найближчої такої установи.

«Чинна система недружня до жінок, тому вони бояться звертатися по допомогу”, – вважає Лідія Коноваленко, голова ГО «Доули Львова», експертка із прав жінок у пологах. 

«Залякування і приниження замість роз'яснень і допомоги ще більше змушує триматися подалі від державної медичної допомоги. Система недружня і до медиків: від них вимагають економії і постійно збільшують навантаження, особливо на первинну ланку. У той час цивілізований світ вводить трьохступеневу систему акушерства – для покращення якості акушерської допомоги і зменшення фінансового навантаження», – пояснює Лідія.

За словами правозахисниці Вікторії Лучки, пологи вдома – це лише перша інституція у триступеневій системі положництва, яка діє у багатьох країнах. Такі пологи відвідує кваліфікована та сертифікована акушерка. Вдома можуть народжувати лише жінки низького ризику. Транспортування в лікарню під час планових домашніх пологів – за бажання жінки отримати медикаментозне знеболення чи за рекомендацією акушерки – це норма і частина системи.

Друга інституція – це акушерський пологовий центр. У ньому пологи приймає не лікар, а акушерка. В акушерському центрі умови наближені до домашніх. «В Німеччині такі центри можуть розміщуватись  у звичайних квартирах чи будинках. І так, коли є показання, треба лікарська допомога або жінка хоче епідуралку – це не проблема, і переміщення в лікарню – частина системи», - пояснює експертка.

Третя інституція – це лікарня, де пологи приймає лікар акушер-гінеколог або автономна акушерка. 

Такої системи поки немає в Україні.

Якщо жінка обирає для себе акушерську модель догляду, то її акушерка супроводжує протягом усієї вагітності, у пологах та у післяпологовий період. Акушерка кваліфікована та автономна. Акушерка скеровує вагітну до гінеколога на консультацію, або передає для подальшого спостереження жінок високого ризику. Це називається безперервний акушерський догляд. І це один зі стовпів акушерської системи Канади.

Історію у Києві Вікторія коментує так:

«Якщо в Україні (пофантазуємо і змоделюємо ситуацію), впроваджена триступенева система і жінка обирає для себе акушерський догляд та пологи вдома, то акушерка супроводжує її впродовж усієї вагітності. Робить аналізи крові, УЗД, консультує. Коли пологи починаються, вона на зв’язку з жінкою і приходить до неї додому на пологи, із собою у неї чималий «арсенал» обладнання та медикаментів, які можуть знадобитись у пологах. Якщо акушерка бачить, що є показання, вона рекомендує жінці транспортуватись у лікарню. Але рішення приймає завжди жінка, тим самим знімає відповідальність з акушерки. При цьому акушерка повідомляє про випадок відмови лікарів найблищого шпиталю. Це ще один стовп канадської системи акушерського догляду – партнерство жінки та акушерки. 

Якщо пологи пройшли добре, але є показання переміститись в лікарню через стан дитини, це теж не проблема. Лікарня знає, що акушерка на пологах, і вони готові прийняти маму й дитину у будь-який час. Наголошу: переїзд у лікарню у планових домашніх пологах – це частина норми, частина системи. А не «навіщо ви тут приїхали, якщо народжували вдома».

Ця історія, на думку Вікторії, яскраво ілюструє, чому в Україні потрібно запровадити й акушерську модель догляду та створити умови, за яких жінки можуть з-поміж інших варіантів обрати також безпечно народжувати вдома з кваліфікованим медичним доглядом.

Пологи поза медичним закладом в Україні під час війни відбуваються часто, адже часом дістатися до пологового будинку може бути небезпечно або неможливо. І зараз назріла необхідність захистити маму й дитину, створивши умови для безпечних пологів у місці, яке обрала жінка.

«Сьогодні в Україні повномасштабна війна, ворог обстрілює міста, вагітні бояться їхати в пологові будинки народжувати, тому що вони себе там відчувають в небезпеці. А пологи відбуваються фізіологічно лише в тому випадку, коли жінка відчуває спокій, тепло, безпеку. Нам потрібно змінювати акушерську систему вже “вчора”. Наразі є нагальна потреба запроваджувати трьохступеневу акушерську допомогу в Україні», – коментує Анастасія Менжинська, акушерка пологової зали, голова Асоціації акушерок України.