Річниця двох революцій: вибір свободи, гідності та не росії

Як розгорталися події на двох Майданах, розповідає ІА Дивись.іnfo.

Ще 22 листопада 2005 року тодішній президент Віктор Ющенко засновує День Свободи. Свято відзначають традиційно до 2011 року, після чого експрезидент Янукович його скасовує. Більше того, втікач забороняє і свято 1999 року, запроваджене за каденції Кучми – «Про День Соборності». Відтак, вже 2014 року після Євромайдану українці відзначають одразу дві революції в одній річниці, себто, «День гідності та свободи».

Революція Свободи

Помаранчева революція 2004 року стала першою гучною заявою українців з часів незалежності про те, що у них є свобода та вибір. І цього разу, він не на користь росії. Вже тоді, нинішній диктатор путін перебуває при владі і першим, попри акції протестів та невдоволення українців, вітає Януковича з сфальсифікованою перемогою, до якої докладає руку кремль.

Все через другий тур голосування, де боротьба за крісло президента точилася між Ющенком та Януковичем. Увечері 22 листопада Центральна виборча комісія повідомляє про те, що за підрахунками бюлетнів, лідирує Янукович. Утім ці дані відрізняються від екзитполів, які одразу після завершення голосування вказують на те, що перемога за Ющенком. Останній закликає не вірити результатам ЦВК та виходити на Майдан Незалежності.

Так наступного дня після виборів по всій Україні відбуваються масові акції протестів. Зокрема понад кілька сотень тисяч збираються у Києві. Масштабний Майдан призводить до того, що підсумки другого туру скасовують, а Ющенко стає президентом.

Вже наступного року, 2005-го, він на знак подій, якій відбулися торік, засновує День Свободи.

                       Дві революції проти одного режиму

Знаковим є те, що дві революції, які об’єднали у спільну річницю, були направлені проти дій однієї людини - Януковича. Двічі, 2005 та 2013 роках, у листопаді, українці збиралися на майдані. Якщо у першому випадку громадяни прагнули повторних виборів, то вже 2013-го протестувальники виступали за євроінтеграцію.

Насправді, українці виступали проти Януковича і у листопаді 2010-го. Тоді протести точилися проти ухвалення Радою проєкту Податкового кодексу, за що він і отримав назву – Податковий Майдан.

                                  Революція Гідності

2013 рік. 21 листопада. Уряд Азарова призупиняє процес підготовки до укладання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським союзом. Рішення пояснюють залежністю від росії та наслідками, які можуть загрожувати Україні. Через соціальні мережі українці організовуються на перші мітинги.

«Добре, давайте серйозно. От хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан? Лайки не рахуються. Лише коментарі під цим постом зі словами «Я готовий», - йдеться у повідомленнях.

Значний ефект на журналістів справляє пост Мустафи Наєма «Зустрічаємось о 22:30 під монументом незалежності. Вдягайтесь тепло, беріть парасолі, чай, каву, хороший настрій та друзів», - написав він. Незабаром на Майдані Незалежності зібралося близько 1,5 тис. осіб.

Влада Януковича негайно реагує на мітинги громадян. Окружний суд забороняє проведення мирних масових акцій. Зокрема не дозволено встановлювати намети та навіси на Майдані Незалежності, вулиці Хрещатик та Європейській площі.

Попри це, люди вимагають відставки тодішнього міністра Азарова та анулювання рішення Ради про відмову від асоціації ЄС.

28 листопада у Вільнюсі угоду між Україною та ЄС так і не підписують. Коментуючи це рішення, міністр закордонних справ головуючої в Євросоюзі Литви Лінас Лінкявічус сказав: «Я думаю, що це було передбачувано, що ми не приймемо ніякого рішення, як я про це сказав до початку засідання. Я можу підтвердити, що жодного рішення не було ухвалено. Я вірю, що це добре, тому що також немає негативного рішення. Двері залишаються відкритими». На що Янукович заявляє, що вже є рішення Уряду. У мережі з'являється відео, на якому президент Литви Далі Грибаускайте схиляє Януковича до підписання угоди.

Тим часом на Майдані комунальники прибирають площу та встановлюють ялинку. Між силовиками та активістами починається справжня сутичка. Головні протистояння розміщуються на Інститутській, а згодом на Європейській площі.

Акції протестів спалахують і в інших містах України. Серед них – Львів, Тернопіль, Рівне, Івано-Франківськ та Хмельницький. Натомість у східних регіонах люди виходять на мітинги на підтримку влади.

Криваві події Майдану приголомшують світову спільноту. Змінюються акценти, проєвропейські протести змінюються на антиурядові. На Майдані звучать - «Ката на нари» і «Януковича на йолку».

22 січня на Майдані Гідності гинуть перші активісти: вірменин Сергій Нігоян та білорус Михайло Жизневський.

За підрахунками соціологів, кожний п’ятий дорослий громадянин України був учасником Майдану. Загалом майже 10 мільйонів людей взяли участь у акціях протесту.

                                      Вшанування пам’яті

День Гідності та Свободи в Україні, є вшануванням тих, хто віддали свої життя за краще майбутнє держави. У цей день люди приносять загиблим учасникам Революції Гідності квіти у пам’ять про Небесну сотню.

Революційні події зими забрали життя понад 100 учасників Революції Гідності.

Події, які відбулися у 2005 та 2013 роках, свідчать про одне – політикам, які нехтують думкою народу, в Україні не місце. Відтак, перше слово за народом, а не за владою.