Херсон: Люди немов висохли. Так, вони щасливі! Без води, без електрики, без тепла…
"Багато хотів розповісти вам про Херсон…
Але не має таких слів щоб можна було передати всі відтінки відчуттів, які живуть в цей час в місті. У кожного мешканця вони свої. Особисті. Щирі.
Люди немов висохли. Спини ще згорблені, але посірили очі вже горять вогнем волі. Облича друзів постаріли за ці дев’ять місяців на кілька років але щастя що ллється з очей не можна переплутати ні з яким іншим відчуттям. Так, вони щасливі! Без води, без електрики, без тепла…
Але навіть це світле відчуття не зможе замінити тепло, світло та воду і вже на 20 день такого стану люди втомлюються. А скільки ще таких днів треба витримати?
Страшно уявити, але люди звикають до горя втрати близьких людей, вбитими шальними мінометними пострілами. З кожним днем зруйнованих домів стає все більше. Особливо потерпають від цього Антонівка та Кіндійка. Кожні дві-три години з протилежного берега лунають навмання постріли по домівкам людей.
Сьгодні Херсон, це місто темряви. З 17 години єдине світло - це зарево на лівому березі Дніпра від окупованих Олешек. (на фото)
А ще вражає нічна тиша між перервами мінометних обстрілів. Це фото відображає саме цей стан. Абсолютна тиша мертвого міста, яким Херсон стає після комендантської години до наступного ранку. Люди ховаються в погребах, чим глибше до землі, тим краще. А з ранку дивуєшся кількості людей, які ще досі наповнюють це місто змістом.
На моє переконання в місті залишилось набагато більше людей, ніж озвучуються владою.
Зараз на виїзді з міста шалена кількість машин з людьми які ідуть на захід. Безпека повинна бути понад усе, але я не хочу щоб улюблено місто перетворилося у місто призрак".
Коментарі