«Пушкінопад», повернення леніна та непохитна катерина, або Як в Україні проходить декомунізація

декомунізація
Фото ілюстративне: з відкритих джерел

В Україні ще 2015 року ухвалили чотири закони, які стосуються декомунізації. Вони передбачають знесення пам’яток радянського періоду та зміни назв, пов’язаних з комунізмом.

Проте масового характеру цей процес почав набирати лише з 24 лютого теперішнього року. Питання про знесення пам’ятників російським діячам, які виступали за імперську росію, всіляко знецінювали українську культуру та сприяли занепаду України як держави, набирає нових обертів. Поки в одних містах повторюється «ленінопад», в інших сумнівні монументи залишаються непохитними.

У чому причина та перебіг подій, з'ясовувала ІА Дивись.info.

«Пушкінопад»

російському імперіалісту Пушкіну в Україні налічується понад 100 пам’ятників. Більшу кількість монументів, ніж у нього, присвячено лише Шевченку. Тому саме зараз росіянину від розлючених українців перепадає чи не найбільше. З початку повномасштабної війни один за один погруддя російського поета зносять в українських містах.

Українські історики зазначають, що повалення монументів Пушкіну є необхідним процесом, адже він - головний маркер російського імперіалізму. Як гриби після дощу, пам’ятники Пушкіну понад 100 років тому з’явилися ледь не в кожному українському місті.

XIX століття. На Західних теренах України проходить потужний москофільський рух. росія підкуповує місцевих інтелектуалів, ставлячи акцент на церковниках. Відтак русофіли вважають Пушкіна своєю ключовою постаттю через його неприхильність до поляків. Це допомагає їм поставити пам’ятники російському поету на Буковині та Закарпатті. Крім того, вони свідчать і про сталінську культурну владу.

Російський сталінізм згодом втілюють і у Достоєвському, Толстому та Бродському. Всі вони характеризують втечу від свободи, облудність, ксенофобію, расизм та рабовласництво, тобто все те, що так сильно люблять росіяни. Упродовж століть російських діячів нав’язують українцям.

Під час повномасштабної війни першими позбутися російського імперіаліста вирішили у Мукачеві. 7 квітня погруддя Пушкіну демонтували.

До 24 лютого в Україні налічувалося понад 100 монументів Пушкіну

Історики зазначають, що процес декомунізації у розпал війни – доволі запізніла реакція на очевидні речі. Водночас наголошують і на тому, що такий наслідок був неминучим. Варто пригадати лише те, з якою ненавистю ставилися французи та німці одні до одних, як обпльовували письменників - майбутніх нобелівських лавреатів.

Згодом пам’ятник Пушкіну демонтують і у Тернополі. На що кажуть: «злочини росіян проти українського народу перекреслили всю культуру російського народу, тому «все російське треба демонтувати»..

Пам'ятник Пушкіну демонтували у Тернополі

Один із двох пам’ятників Пушкіну зносять у Чернівцях. У міській раді обіцяють демонтувати незабаром і другий.

«Пушкінопад» доходить і до столиці. Погруддя, яке встановили ще 1899 року, падає. Замість Пушкіна – монумент лейтенанту Збройних Сил України Денису Антіпову «Буку». 

Флешмоб від Жадана                                           

Український письменник Сергій Жадан на своїй сторінці у соцмережах запроваджує флешмоб, де закликає знести монументи Пушкіну.

7 листопада він викладає фото з пам’ятником російського поета у Харкові з підписом «Далі продовжую ні на що не натякати і ні до чого не закликати».

Одразу після цього, 9 листопада, у Харкові демонтують погруддя. У місцевій раді кажуть, що його подальшу долю вирішуватимуть містяни після перемогти України у війні.

Наступним у флешмоб українського письменника потрапляє Житомир.


У центрі Житомира 11 листопада демонтують пам’ятник пушкіна, який був створений наприкінці 19 століття. Відповідне відео розмістила у Facebook пресслужба Житомирської міської ради.

«Пушкін переїхав», – йдеться у супровідному дописі.

Далі ще цікавіше.

«В Дніпрі нині сонячно», - підписує чергове фото Жадан.

Опісля пам’ятник не знесли, але проспект Пушкіна в центрі Дніпра перейменували на честь Лесі Українки. Відповідне рішення 16 листопада ухвалила міська рада на сесії. Нові назви отримали ще сім вулиць в межах дерусифікації топоніміки. З’явилися вулиці Незламна, Хутірська, Вірменської громади.

Крайній пост у соцмережах Жадана є з погруддям росіянина у Кривому Розі. Наразі він лиш чекає своєї черги.

Прапор СРСР і Ленін

Поки в Україні триває декомунізація, окупанти на захоплених територіях відновлюють пам’ятники Леніну. Саме символіка радянського союзу найкраще допомагає росіянам пояснити свої дії в Україні. А Ленін виступає головним символом СРСР.  

Так у Маріуполі окупаційна влада встановлює пам’ятник бабусі, яка виходить з радянським прапором до українських військових.

Фото - Mind.ua

Поштовхом до цього стає відео, на якому старенька, яка тримає в руках радянський прапор перемоги, виходить назустріч українським військовим, яких сприймає за російських. ЗСУ забирають прапор з її рук та розтоптують у бруді. У відповідь бабуся відмовляється приймати від українців пакет із їжею.

«У Маріуполі на площі Ленінського комсомолу тепер стоїть пам'ятник бабусі Ані. Тієї самої, що не побоялася укрофашистів і захистила Червоний Прапор, під яким воювали її батьки», — прокоментували появу пам’ятника російські пропагандисти.

За словами постійного представника росії при ООН, історія української бабусі викликала резонанс в Організації Об'єднаних Націй. 4 травня бабусю знайшли під Харковом. Жінку звуть Ганна, вона з чоловіком живе за 12 кілометрів від кордону з росією — у Дворіченському районі Харківської області. На пропозицію евакуюватися до Харкова вона відповіла відмовою.

«Для росіян символи мають велике значення, тому на окупованих територіях вони зводять на постаменти пам'ятники нафталіновим вождям. Ми ж завершуємо нашу історичну місію, очищуючи наш край від мотлоху», - так пояснив цю «війну пам'ятників» Дмитро Скрипка, боєць чернігівської тероборони, під час знесення пам'ятника радянській партизанці Зої Космодем'янській.

Приблизно тоді ж російські військові в селищі Мангуш під Маріуполем знесли український пам'ятник гетьману Петру Сагайдачному - українському воєначальнику XVII століття, який, зокрема, організовував походи на москву.

У квітні окупаційна адміністрація поставила у Генічеську Херсонської області пам'ятник леніну. Ще за два тижні новий пам'ятник радянському вождю з'явився у Новій Каховці. Згодом ще один пам'ятник Леніну «відновили» у Новопсковську Луганської області.

Непохитна Катерина II в Одесі

Все ж таки найбільшу увагу у процесі декомунізації привертає пам’ятник російській імператриці Катерини, який досі стоїть в Одесі і яким так вміло апелює путін.

На 9 місяці повномасштабної війни російський диктатор виступає на Валдайському форумі 27 жовтня, де заявляє про Катерину ІІ як «засновницю Одеси» та додає, що «націоналісти не наважуються» знести її монумент у місті.

Нагадаємо, що Катерина II не заснувала Одесу, а просто її перейменувала, а знаменитий «рестрикт про заснування Одеси», насправді — рестрикт про розбудову місцевого порта.

Натомість вона10 листопада 1764 року остаточно ліквідувала гетьманство в Україні, а З травня 1783 року - закріпачила селян Лівобережної та Слобідської України.

Важливим є те, що пам’ятник Катерині II не має жодної історичної чи культурної цінності. Адже це не оригінальний монумент, але лише сучасна репліка, яка була споруджена проросійськими активістами для маркування цього простору як російського.

Спершу монумент спорудили ще 1900 року, 1920-го його демонтували, і аж через 87 років, 2007 року, відновили.

Місцеві активісти 10 вересня в Одесі розмалювали пам'ятник Катерині II. На пам'ятнику червоною фарбою написали «Єкатєріна = Путін».

Українські історики зазначають, що пам'ятник Катерині II не має жодної історичної чи культурної цінності

18 вересня біля пам'ятника «Засновникам Одеси» відбулася акція протесту. Учасники вигукували гасла «Слава Україні»!, «Путін х*йло» та «Труханов чорт»!

З 20 вересня по 20 жовтня в Одесі відбулося опитування щодо долі пам’ятника:

  • демонтувати пам’ятник повністю — 3914 голосів;
  • зберегти пам’ятник на своєму місці, доповнивши історичною інформацією щодо діяльності Катерини II — 2816 голосів;
  • зберегти пам’ятник на своєму місці без змін — 650 голосів;
  • зберегти пам’ятник та перенести до спеціального меморіального парку чи музею — 329 голосів;
  • відкласти вирішення питання долі пам’ятника до закінчення воєнного стану — 39 голосів;
  • демонтувати з пам’ятника імперські символи — 30 голосів;
  • демонтувати з пам’ятника лише скульптуру Катерини II — 18 голосів.

Міський голова Одеси Геннадій Труханов, запевнив, що питання долі пам'ятника будуть вирішувати цивілізованим шляхом. Разом з тим Труханов не виключає сценарію, що скульптуру можуть знести «політичні сили».

8 листопада на скульптуру Катерини II одягли чорний пакет. У пресслужбі Одеської мерії повідомили, що роботи зранку та вдень проводили комунальні служби. На огорожі повісили оголошення, в якому пояснили, що ведуться підготовчі роботи з демонтажу та перенесення скульптурної композиції «Засновникам Одеси».

Згодом Труханов запропонував створити парковий комплекс «Імперського та Радянського минулого», куди слід перемістити частину архітектурних пам'яток Одеси.

Загалом з початку повномасштабного вторгнення в Україні демонтували пам'ятники Пушкіну, Горькому, Суворову, Невському та гренадерам.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: