Як росія стирає українську ідентичність Маріуполя

Про це пише AP.

Ворог зачищає всі сліди

Широкими алеями міста, що стрімко стає гарнізонним, направляються російські військові колони, а російські солдати, будівельники, адміністратори та лікарі замінюють десятки тисяч загиблих або тих українців, які виїхали.

Багато українських вулиць міста повертаються до радянських, а проспект Миру, що прорізає Маріуполь, буде названо проспектом Леніна. Навіть велику табличку з назвою міста на в’їзді русифікували, перефарбували червоно-біло-синіми кольорами російського прапора та російською орфографією.

Через вісім місяців після того, як Маріуполь потрапив у руки росії, вона знищує з нього всі сліди України – разом із доказами військових злочинів, похованими в його будівлях, таких як знаменитий Драматичний театр. 

Але розслідування AP про життя в окупованому Маріуполі також підкреслює те, що його жителі вже дуже добре знають: що б росіяни не робили, вони будують місто смерті. Понад 10 000 нових могил тепер урізноманітнюють Маріуполь, і кількість загиблих може бути втричі вищою за попередні оцінки принаймні - 25 000. За підрахунками AP, колишнє українське місто також спустошилося, і росія планує знести понад 50 000 будинків.

Смерть переслідує місто

Смерть оточує Маріуполь вже на початку його околицях. Це переслідує спогади тих, хто вижив.

Кожен із десятків мешканців, з якими спілкувався AP, знав, що когось убили під час облоги Маріуполя, яка почалася з вторгнення 24 лютого. Щодня в морг приходить близько 30 людей, які сподіваються розшукати близьку людину.

Лідія Єрашова спостерігала, як її 5-річний син Артем і її 7-річна племінниця Ангеліна гинуть після російського обстрілу в березні. Сім'я поспішно поховала маленьких двоюрідних братів у імпровізованій могилі на подвір'ї та втекла з Маріуполя.

Вони повернулися в липні, щоб перепоховати дітей, але по дорозі дізналися, що тіла вже викопано і вивезено на склад. Коли вони наближалися до центру міста, кожен квартал був ще похмурішим за попередній.

«Це жах. Куди не подивися, куди не подивись», – сказала Єрашова. «Все чорне, зруйноване».

Ні вона, ні її невістка не могли зайти на склад, щоб упізнати тіла своїх дітей. Їхні чоловіки, які є братами, вибрали крихітні труни – одну рожеву та одну блакитну – щоб покласти разом в одній могилі.

Єрашова, яка зараз перебуває в Канаді, сказала, що жоден російський план відновлення не зможе повернути те, що втратив Маріуполь.

«У нас забрали наше життя. У нас забрали дитину», – сказала вона. «Це так смішно і безглуздо. Як відновити мертве місто, де на кожному кроці вбивали людей ?»

Місто - символ війни

Маріуполь був у прицілі кремля з першого дня вторгнення. Це місто, розташоване лише за 40 кілометрів (25 миль) від російського кордону, є портом на Азовському морі та має вирішальне значення для російських ліній постачання.

Місто зазнавало невблаганних ударів з авіації та артилерії, його комунікації були розірвані, його їжа та вода були відключені. Але Маріуполь не здавався 86 днів. До того часу, як у травні останні українські бійці сховалися на металургійному заводі «Азовсталь» , Маріуполь став символом українського опору.

Цей опір мав високу ціну. Грунтовність знищення Маріуполя росією видно і сьогодні. Відео, зроблені по всьому місту, і супутникові знімки показують, що боєприпаси залишили свій слід майже на кожній будівлі в його 166 квадратних кілометрах (64 квадратних милях).

Але найбільші руйнування, яких зазнав Маріуполь, можна виміряти кількістю загиблих, яка ніколи не буде повністю відома.

Аналіз AP супутникових знімків, зроблених за останні вісім місяців окупації, показує 8500 нових могил лише на околицях Старого Кримського кладовища, з, можливо, кількома тілами під кожним курганом. Навколо міста є ще щонайменше три могили в траншеях, у тому числі одна, створена самими українцями на початку облоги.

Загалом навколо Маріуполя розкидано щонайменше 10 300 нових могил, згідно з методологією AP, підтвердженою трьома судмедекспертами, які мають досвід масових поховань. Ще тисячі тіл, швидше за все, навіть не дійшли до кладовища.

Ще в травні, коли місто остаточно впало, муніципальна влада у вигнанні підрахувала щонайменше 25 000 людей. Але принаймні троє людей у ​​місті з червня кажуть, що кількість убитих втричі або навіть більше, виходячи з розмов із робітниками, які документували збирання тіл з вулиць для російської окупаційної влади.

Мешканка Маріуполя Світлана Чеботарьова, яка втекла в березні, розповіла, що її сусід помер у квартирі неподалік, а тіло досі там. Чеботарьова повернулася додому цієї осені лише на стільки часу, щоб забрати свої речі, оскільки мешканці можуть вільно приходити та виходити, поки вони проходять блокпости. За її словами, росіяни чекають подяки за пропозицію кількох нових квартир.

«Я не знаю, як зараз можна давати нам «цукерки» в обмін на зруйновані будинки і вбитих людей», – сказала вона в Києві. «Ніби є у що вірити».

Близько 50 тисяч будинків планують знести

Повідомлення приклеєні скотчем до облуплених рябих стін біля під’їзду та адресовані «ШАНОВНІ МЕШКАНЦІ».

Так ті, хто залишився в Маріуполі, дізнаються, що їхні будинки планують знести. Часто, незважаючи на розбиті вікна, замерзлі труби та відсутність електрики, вони все ще живуть всередині, тому що їм нікуди подітися.

Переглянувши сотні фотографій і відеороликів разом з документами окупаційної влади, AP виявила, що понад 300 будівель у Маріуполі збираються знести. Деякі з них є індивідуальними будинками, але більшість – це багатоповерхові житлові будинки в стилі «хрущовка», започатковані радянським лідером Микитою Хрущовим під час житлової кризи 1960-х років. З приблизно 180 квартирами всередині або більше, кожна будівля була спроектована для розміщення якомога більшої кількості сімей.

Це означає, що загалом, згідно з підрахунками AP, знесення призведе до знищення понад 50 000 будинків.

«Немає дискусії, люди не готові», – сказав активіст у Маріуполі, який, як і всі в Маріуполі, побажав залишитися анонімним через страх покарання. «Люди досі живуть у підвалах. Куди вони можуть піти, незрозуміло».

За словами іншого жителя міста, який працює на місцях, розбирають уламки тільки росіяни. За його словами, причина – уникнути аварій.

Але Петро Андрющенко, помічник мера Маріуполя, вважає, що справжня причина полягає в тому, щоб люди не бачили, як вивозять гнилі трупи. За його словами, багато будівель, особливо в районі Азовсталі , містять від 50 до 100 тіл у кожній, які ніколи не будуть гідно поховані. Ці смерті залишаться незафіксованими.

Митрополитська, 110 – одна з будинків у російському списку на знесення, яку планують знести найближчого дня.

Запах свіжоспеченого хліба досі повертає лікарку Інну Непомнишу в останню березневу ніч у її квартирі на шостому поверсі. Коли вона побачила вуличні ціни на хліб у своєму обложеному місті, то вирішила спекти власний.

Запах зігрів повітря наступного ранку, коли прибув її зять. Настав час йти, наполягав він. російські війська наближалися.

Снаряд розтрощив стіни квартири Непомнишої та знищив стіни сусідів зверху, знизу та за нею. Більшість сусідів юрмилася в підвалі, але двом літнім жінкам Ліді та Наталії не вдалося піднятися сходами. Невдовзі їхні тіла поховають у дворі. 

Оскільки сполучення з містом було перервано, Непомниша дізналася про долю своєї квартири лише тоді, коли її родина втекла на підконтрольну Україні територію. Як і багато тих, хто залишив Маріуполь, вона досі говорить про місто в теперішньому часі.

«Я живу в Маріуполі, це мій дім», — сказала вона, виступаючи при свічках у кафе в Дніпрі, ще одному знеструмленому місті. «Цей будинок був моєю фортецею, і вони відібрали його в мене».

Зараз росія переїжджає в історичний центр міста. російська влада в жовтні демонтувала в Маріуполі меморіал жертвам Голодомору, голодомору 1930-х років, який убив мільйони українців. Вони також зафарбували два мурали в пам’ять про жертв нападу росії на Україну в 2014 році.

«Вони витрачають надто багато часу, зосереджуючись на таких речах, як стирання демонстрацій української ідентичності, і дуже мало часу на потреби маріупольців», — сказав Майкл Карпентер, посол США в Організації з безпеки та співробітництва в Європі, яка протягом багатьох років спостерігали за східною Україною. «Це дійсно дуже жорстокий нелюдський колоніальний експеримент, який розгортається на наших очах».

Будування нового міста

Намагаючись знищити залишки України, росія розробила план нового міста з новим населенням. Згідно з генеральним планом, у серпні якого вперше оприлюднив російський сайт The Village - у його серці лежатиме історичний Маріупольський театр.

Величний драматичний театр став головним бомбосховищем міста, доки 16 березня не було завдано подвійних російських авіаударів. Розслідування AP виявило сотні загиблих, і жителі сказали, що все літо там тхнуло тілами. Щоб замаскувати руїни, російська влада поставила настільки високий екран, що його можна було побачити з космосу, викарбувавши контури театру на панелях у вигляді примарного нагадування про його минуле життя.

Також у російських документах є плани відновлення руїн знищеного металургійного комбінату «Азовсталь» — останнього українського захисника. Планується, що це місце буде перетворено на індустріальний парк до кінця наступного року, хоча жодних ознак того, що будь-які роботи почалися, немає.

Але російський військовий комплекс зріс у рекордно короткий термін, згідно із супутниковими знімками Maxar Technologies , які показали величезну U-подібну будівлю з гаслом російської армії на даху.

росія вже побудувала щонайменше 14 нових багатоквартирних будинків — невелику частку від кількості, що скорочується — і ремонтує щонайменше дві лікарні, які вона пошкодила внаслідок обстрілу. 

У своїй заяві віце-президент із комунікацій Rockwool Майкл Зарін зазначив, що ізоляційні панелі були розповсюджені без «відома чи згоди» компанії, і він сподівається, що її продукція допоможе відновити здоров’я, тепло та дах для українців.

На відео видно, що у вікнах нових квартир не видно меблів і мало людей на тротуарах надворі. Схоже, що отримують їх лише пенсіонери, інваліди та окупанти, стверджують численні жителі Маріуполя.

Один чоловік подав заявку до списку у вересні та опинився на 11 700 місці. У нього є 2000 друзів, які все ще чекають, як і він. А в одну з новобудов уже переїхав знайомий старий, дев’ятитисячний номер.

«Я не знаю, як це відбувається. Я не буду спекулювати", - сказав він.

Проте чоловік сказав, що не має жодних проблем зі знесенням непридатних для проживання будівель. Він обережно перезапускає власну компанію в новому місті.

Тисячі колишніх жителів Маріуполя були вислані до росії без вибору або без нього , а ще тисячі втекли в інші регіони України. За підрахунками Андрющенка, з колишнього населення Маріуполя, яке налічувало близько 425 000 осіб, залишилося трохи більше чверті.

15 листопада президент росії путін присвоїв Маріуполю звання «Місто бойової слави» за героїзм людей, які він назвав його захисниками. 7 грудня путін заявив, що його війна проти України перетворила Азовське море на «внутрішнє море росії».

Зараз Маріуполь розривається між росією та Україною. Деякі люди, які залишилися, чекають на російське громадянство, щоб просто жити далі. Проте українська літера ï, якої немає в російській мові, з’являється у вигляді графіті по всьому місту — невеликий акт непокори в місці, яке багато хто описує як сповнене страху.

Непомнишій, квартиру якої влучив російський снаряд, нещодавно приснилося, що вона повернулася додому і відчула запах хліба. Але вона не впевнена, чи зможе вона колись повернутися назад.

«Я вірю, що Маріуполь відбудують, що це все-таки буде Україна», – сказала вона. «Але я знаю, що цей запах — лише спогад».