Козицький розповів про пріоритети ЛОВА на 2023 рік

Безымянный
Фото: ЛОДА

Максим Козицький, очільник Львівщини, – про виклики перед областю, зокрема з електропостачанням, клініку протезування Superhumans Center, акцент на розвиток медицини та освіти

Про пріоритети в роботі, виклики, які стоять сьогодні перед областю начальник Львівської ОВА Максим Козицький розповів у інтерв’ю для Львівської Пошти.

З України через повномасштабне вторгнення, за офіційною інформацією, виїхали понад 14,5 мільйона громадян. Скільки саме з Львівщини подалися за кордон – точних даних немає. Та останнім часом побільшало тих жителів нашого краю, хто повертається додому після кількох місяців життя у Європі. Повертаються й тому, як самі кажуть, бо вірять у Збройні сили та перемогу України.

«Аби люди хотіли повертатися додому, ми, влада, маємо тут створити якісні умови для життя. Тому важливим є акцент на освіту, медицину та безпеку», – наголосив у розмові з «Львівською Поштою» очільник Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький.

– Повномасштабне вторгнення росії як ніколи об’єднало та згуртувало націю. Тепер у кожного українця свій фронт і своя місія. Світ захоплюється стійкістю та мужністю українців, нас підтримують і нам вірять. Пане Максиме, на вашу думку, чого б мав навчитися світ в українців?

– Сміливості та стійкості, незламності та мужності, людської гідності та чесності. Українці щодня борються за власну землю. Борються з вірою у власні сили та перемогу України! Те, що ти українець, – звучить сміливо та гордо. Безперечно, світ мав би навчитися в українців єдності та любові до власної землі. Війна показала, що українці вміють об’єднуватися у важкі часи. Мені б хотілося, аби українці вміли об’єднуватися навколо цілей і після нашої перемоги.

– Якою ви бачите перемогу України?

– З одного боку, перемога – це вийти на державний кордон України. З другого боку, це розмовляти українською, думати українською. Аби діти мали можливість здобувати якісну освіту. Аби всі українці отримували якісні медичні послуги. Аби українці працювали в Україні, хотіли тут жити, одружуватися і народжувати дітей.

– Поза тим, через повномасштабне вторгнення з України виїхали понад 14,5 мільйона громадян, про що повідомив Уповноважений ВРУ з прав людини Дмитро Лубінець. На вашу думку, що, окрім перемоги України, є важливим, аби українці поверталися додому? Чимало й матерів із дітьми з Львівщини також подалися за кордон.

– Люди мають вірити, що в Україні можна мати майбутнє і бути реалізованим. Вже чимало людей повернулися з-за кордону до України, зокрема і жителів Львівщини. Аби люди хотіли повертатися додому, ми, влада, маємо тут створити якісні умови для життя. Тому важливим є акцент на освіту, медицину та безпеку. 

Українці вдома мають достатньо заробляти, аби утримувати власні родини. Проблема в тому, що виїздять за кордон ті, хто може себе реалізувати. Тому їхнє повернення є важливим. Ми маємо бути цікаві світові своїми ідеями і тим, що ми хочемо тут зробити. Вірю у власну державу і власний народ. І вірю, що українці повертатимуться додому з-за кордону!

Фото: Альона Николаєвич

– Ви оптиміст чи реаліст?

– Оптиміст.

– Ви зазначили про важливість якісної освіти та медицини. До слова, на цьому акцентували і під час нашого інтерв’ю, коли вас призначили у лютому 2020-го. Зараз живемо в час війни…

– Завдання Львівської ОВА – створювати якісні умови для розвитку медицини та освіти, аби люди тут хотіли жити і працювати. Хочеш чи не хочеш, але кожен із нас рано чи пізно має справу з медициною. І кожен, звісно, хоче отримувати якісні медичні послуги, щоб були фахові медики. І це правильно. Тому маємо все зробити, аби впроваджувати все нове і сучасне у сфері охорони здоров’я.

Аналогічне і з освітою. Адже якісна освіта в сучасному світі є вкрай важливою. Одне з актуальних завдань у часі війни: щоб у кожній школі був фаховий психолог, який зможе надати дитині якісну психоемоційну підтримку. Школярі можуть страждати від того, що хтось із рідних постраждав на війні або внаслідок війни. Отже, дуже важливою є допомога психолога учню. Наголошу: якісна допомога!

Фото: Альона Николаєвич

А завдяки проєкту «Почуй лікаря» майже 4 тисяч школярів зі всієї Львівщини прослухали цього року курс лекцій про те, як піклуватися про своє здоров’я. Ще чотири тисячі батьків, педагогів та учасників освітнього процесу пройшли тренінги з психологічної підтримки в межах медико-психосоціальної допомоги від Львівської ОВА.Аналогічно важливою є психоемоційна підтримка пацієнтів у лікарнях. Персонал має вміти надавати такі послуги. І надавати їх якісно! Війна дуже вливає на психологічний стан українців. Дуже, на жаль. Здоров’я українців погіршується через стресові ситуації, тривоги. 

Фото: Альона Николаєвич

Наша мета в медицині – закрити потреби у певних послугах. Скажімо, що стосується охорони здоров’я матері та дитини, то Львівський обласний перинатальний центр – це один із таких секторів. Мовиться про надання низки послуг для матері та дитини в одній установі на обласному рівні. Тішуся, що 2022-ий для перинатального центру став роком впровадження важливих нових послуг. Із червня у медзакладі працює відділення медичної реабілітації передчасно народжених та малих дітей, з жовтня – на базі центру функціонує Регіональний центр неонатального скринінгу. У грудні у перинатальному центрі розпочав роботу сучасний і високотехнологічний Банк грудного молока – якісна інвестиція в здоров’я дітей. Час важкий, але якщо не думати про дітей, не думати про майбутнє, то для чого тоді воювати і перемагати? Точно для того, щоб ми могли мати здорове покоління українців.

Фото: Альона Николаєвич

Підтримка галузі охорони здоров’я завжди була серед наших пріоритетів, а у 2022-ому й поготів. Так, впродовж цього року в обласній дитячій лікарні «Охматдит» у межах обласних програм облаштували укриття та реконструювали систему киснепостачання, провели ремонт клініки травматології, відремонтували фасад. У грудні у медзакладі запрацював оновлений рентген-кабінет із новим високотехнологічним рентген-апаратом. Особливість нового обладнання – мала доза опромінення, що по-особливому важливо для діток, та можливість проводити цілий комплекс обстежень. Щонайменше п’ять тисяч маленьких пацієнтів, які проходять упродовж року діагностику тут, матимуть змогу отримати якісні та швидкі результати. 

Загалом певен: кожен медзаклад має розвиватися і бути конкурентним, а люди мають обирати, де найкраще надають ті чи інші медичні послуги. 

– На жаль, війна сильно калічить українців. Тисячі захисників і захисниць потребуватимуть медичної допомоги, реабілітації, зокрема протезування, якісної психологічної допомоги. Певна: це є і буде одне з ключових завдань для Львівщини.

– Всім, чим може, Львівщина допомагає у лікуванні та реабілітації бійців. Маємо створювати сучасні медичні центри, які надаватимуть якісну психоемоційну допомогу і реабілітацію, фізичну реабілітацію, протезування, пластичні операції після перенесених травм. 

Фото: Альона Николаєвич

Задля цього на Львівщині розвиваємо центр Superhumans Center – створюємо спеціалізовану клініку для протезування дорослих і дітей, здійснення операцій з реконструкції понівечених частин тіла, а також лікування посттравматичного стресового розладу. Цей медичний заклад має повністю відновлювати українців після пережитого на війні.

Важливо, що медичні сервіси, які надаватиме Superhumans Center, будуть безкоштовними і для військових, і для цивільних. Головний акцент тут буде на інноваційність, сучасність та комфорт. 

Ба більше, мовиться не лише про надання медичних послуг, але й про те, аби цей центр став освітнім тренінговим центром для медиків із України та світу. 

Фото: Альона Николаєвич

– Скажіть, будь ласка, чи достатньо бізнесменів готові допомагати медзакладам Львівщини в часі війни? Чи ви їх просите долучатися до допомоги, чи вони самі зголошуються?

– Так, допомагають, бо розуміють, який зараз час і як це важливо. Вважав і вважаю, що щось попросити – це нормально. І це потрібно робити. І люди йдуть назустріч, за що їм респект. Якісні результати – це як приклад вкладати й іншим.

– Пане Максиме, які зараз виклики є перед Львівщиною? Під час нашої попередньої розмови у червні серед викликів ви називали розміщення в області внутрішньо переміщених осіб та їх працевлаштування. Тоді мовилося про переселення ВПО зі закладів освіти. Та й з пальним на початку літа ми мали непросту ситуацію…

– Основний виклик зараз – зима і російські ракети. Отже, це брак електроенергії, можливі перебої з постачанням води та опалення. Люди мають з розумінням до цього ставитися… Однак є об’єктивні причини, чому не завжди енергетики дотримуються графіків. Кажу про постійну зміну потужностей від «Укренерго», яку надають для Львівської області. Ми залежні від того, що відбувається у всіх мережах, зокрема від АЕС, ГЕС, які є в інших областях. Якщо потужність різко падає, то Львівщина, звісно, вибивається з графіків. Не так швидко вдається переключати ті лінії, наші мережі старі.. Щодо аварійних відключень, то це вимушений крок, який застосовують за наявності дефіциту, а також для балансу виробництва та споживання в енергосистемі.

– Ви особисто відчуваєте відключення електроенергії?

– Звісно, мою вулицю і мій будинок також відключають від електроенергії. Та ми маємо дизельний генератор – придбали його.

– Відключення електроенергії зараз у часі війни й масові обурення жителів Львівщини, як наслідок цього, та виклики, пов’язані з коронавірусом у 2020 році. Якщо порівнювати, то що є важче? 

– Коронавірус став для мене першим важким викликом на посаді голови Львівської обласної державної адміністрації. Тоді вдалося об’єднати команду і волонтерів. Щоправда, це було важче, ніж об’єднувати людей зараз. Тоді люди не були так об’єднані, як зараз у часі війни. Зараз суспільство є єдиним і легше реагувати на сьогоднішні виклики.

Фото: Альона Николаєвич

– Бачила фото, де ви зустрічалися з родинами загиблих Героїв з Львівщини, очі їхніх діточок на світлинах – це все до сліз і щему в серці…

– Вручав посмертно державні нагороди рідним Воїнів, які загинули, захищаючи Україну. Такі зустрічі (а їх вже було три) з родичами загиблих бійців є найважчі емоційно. Світла пам’ять, шана і подяка Героям за захист України!

– Хоча я свідома, що у час війни не оголошують, скільки загинуло захисників і захисниць. Чи ви особисто як керівник Львівщини володієте інформацією про Воїнів з нашої області, які віддали своє життя за Україну?

– Так, я знаю, але не можу оголошувати ці дані.

– Чи належною є допомога сім’ям, в яких загинули рідні? Чи можуть родичі Воїнів, якщо є якісь проблеми, з вами зустрітися і поспілкуватися?

– Так, для цього є дні приймання. Також у співпраці з Львівською ОВА на вулиці Коперника, 17 (Палац мистецтв, другий поверх) з червня працює Офіс підтримки військовослужбовців та членів їхніх сімей, працівники якого можуть допомогти у різних ситуаціях. 

Фото: Альона Николаєвич

Тут захисників, захисниць та їхніх рідних консультують щодо отримання соціальної допомоги, щодо пошуку рідних у реєстрах зниклих безвісти чи полонених, надають психологічний і адвокатський супровід.

До роботи Офісу залучені представники територіальних органів Пенсійного фонду, департаменту соціального захисту населення ЛОВА, Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, Ради адвокатів Львівської області, Юридичної клініки ЛНУ імені Івана Франка, а також психологи та волонтери.

Щоб люди отримували послуги швидше, Офіс співпрацює з низкою установ, зокрема територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, військовими формуваннями, правоохоронними органами, територіальними органами Пенсійного фонду України, органами місцевого самоврядування та органами соціального захисту населення у Львівській області. 

У цьому офісі військовослужбовці, добровольці, резервісти, ветерани російсько-української війни та члени їхніх сімей можуть розраховувати на відкритість, оперативність і підтримку. 

Графік роботи: з 10.00 по 18.00 (у робочі дні). Номер телефону гарячої лінії +38 (068) 260 68 15 (цілодобово).

Фото: Альона Николаєвич

– Щодо внутрішньо переміщених осіб, яка ситуація зараз в області, чи вдалося всіх розселити?

– Тримаємо ситуацію на контролі. Проблема є постійно, адже на Львівщину щодня прибувають найбільш незахищені верстви населення. Заклади вже переповнені. Тривають ремонти і збільшуємо кількість місць. У 2023-ому нам потрібно з десяток нових таких закладів і знайти опікунів, які ними будуть займатися. На Львівщині є багато недобудованих або закинутих об’єктів, які можна було б відремонтувати і там поселяти ВПО. 

Як внутрішньо переміщені особи у Єдиній інформаційній базі даних станом на сьогодні у нашій області зареєстрована понад 251 тисяча осіб. Реальна кількість ВПО, які проживають на території Львівщини, більша приблизно вдвічі, адже багато людей поселилися у приватному секторі та не реєструвалися як ВПО.

Варто зазначити, що у всіх районах Львівщини продовжують працювати консультативно-координаційні центри допомоги внутрішньо переміщеним особам – тут людей вислухають, нададуть юридичну та психологічну допомогу. Допомагають із пошуком роботи. Консультують щодо пенсійного забезпечення та соціальних виплат.

Функціонують вони при районних військових адміністраціях з понеділка по п’ятницю з 10.00 до 17.00. 

– Прошу сказати, які пріоритети будуть для Львівщини на 2023 рік?

– Наш акцент буде на професійно-технічній освіті, зокрема мовиться про створення науково практичних центрів з можливістю отримувати якісну професійну освіту та співпрацю з підприємствами, де б молодь без відриву від навчання могла одразу проходити практику. Є велика потреба у робітничих професіях зараз, тому це важливо. 

Також наш акцент на розвиток якісних медичних послуг – розвиток обласних медичних закладів. Зокрема, мовиться про розширення спектра послуг у сфері охорони здоров’я Львівщини, аби вони були конкурентні.

Окрім цього, серед пріоритетів області є соціальні заклади та надання допомоги найбільш незахищеним верствам населення.

Читайте також про головні події за добу на Львівщині

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: