Бій під Крутами: 29 січня - День пам'яті героїв Крут

kruty_kiborgy
Фото: Український інститут національної пам'яті

В Україні це свято нагадує про події, що відбулися в 1918 році. Тоді близько 400 воїнів із загону київських курсантів і козаків "Вільного козацтва" виступили проти підрозділу Червоної гвардії, що обчислювалася 4000 солдатами. Українські захисники здобули перемогу, змусивши СРСР припинити наступ на незалежну УНР.

97 років тому, 29 січня 1918 року, українці стримали наступ ворога на Київ, проявивши жертовність і героїзм заради незалежності України, пише Український інститут національної пам'яті.

Бій під Крутами українських вояків проти більшовицької армії затримав ворога на чотири дні. Таким чином добровольці утримали столицю на час, необхідний для укладання Брест-Литовського миру, який de-facto означав міжнародне визнання української незалежності.

Минуло майже сто років, і ми знову змушені обороняти власну незалежність ціною людських жертв.

«Пам’ятати своїх героїв дуже важливо, адже герої – це ті найкращі, яких ми втрачаємо. Тих, хто поповнили український національний пантеон на сьогодні, напевно, вистачить для виховання патріотизму на сотні років уперед. Але ми не знаємо/не пам'ятаємо їх, тому прагнемо нових, вважаючи, ніби їх бракує. Їх не бракує в нашій історії, крутянці в цьому пантеоні посідають особливе місце – вони одні з перших віддали свої життя за новопроголошену Українську державу», – вважає Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

Раніше Український інститут національної пам’яті поширив інформаційні матеріали для  українських медіа, органів державної влади та місцевого самоврядування про відзначення подій першої української революції ХХ століття. В цих методичних матеріал, зокрема, йдеться і про відзначення Дня пам’яті полеглих у бою під Крутами 29 січня 1918 року.

Досі  біографічні дані були відомі  лише про вісьмох крутянців. Нещодавно віднайдені архівні та газетні матеріали розкривають життєпис ще одного із вояків Студентського куреня – Олександра Борозенка-Конончука. Докладніше про це - на сайті  УІНП.

Довідка про Бій під Крутами

На початку січня 1918 року більшовики встановили контроль у Харківській, Катеринославській та Полтавській губерніях та розгорнули наступ на Київ. 24–27 січня 1918 року запеклі бої розгорнулись за станцію Бахмач. 

Коли українські війська  відступили до станції Крути, на їх підтримку було направлено Першу Українську юнацьку (юнкерську) школу ім. Б. Хмельницького у складі чотирьох сотень (400–450 курсантів і 20 старшин (офіцерів) та першу сотню (116–130 осіб) новоствореного добровольчого Помічного Студентського куреня січових стрільців. До них приєдналися ще близько 80 добровольців з підрозділів місцевого Вільного козацтва із Ніжина.

Після запеклого багатогодинного бою, користуючись присмерком, українські війська організовано відступили зі станції Крути до своїх ешелонів. 27 студентів та гімназистів, які перебували у резерві, під час відступу потрапили у полон. Наступного дня вони були розстріляні або замордовані. Згодом їх поховали на Аскольдовій могилі у Києві.

Утрати українських військ під Крутами оцінюють у 70–100 загиблих, за сучасними підрахунками. Серед них – 37–39 вбитих у бою та розстріляних студентів i гімназистів. На сьогодні вiдомi прізвища 20 з них. Це студенти Народного університету Олександр Шерстюк, Ісидор Пурик, Борозенко-Конончук, Головащук, Чижов, Сiрик, Омельченко (сотник); студенти університету Св. Володимира Олександр Попович, Володимир Шульгин, Микола Лизогуб, Божко-Божинський, Дмитренко, Андрiїв; гімназисти 2-ї Кирило-Мефодiївської гiмназiї Андрiй Соколовський, Євген Тернавський, Володимир Гнаткевич (з 6-го класу), Григiр Пiпський (галичанин), Іван Сорокевич (з 7-го класу), Павло Кольченко (прапорщик), Микола Ганкевич (з 8-го класу).

Втрати бiльшовицьких військ під Крутами були значними, сягали тільки вбитими 300 вояків.

Бій під Крутами

Міфи про Бій під Крутами

Цей день став легендарним для української історії, пише Всвіті. Декілька сотень воїнів прийняли бій, витримали багатогодинну сутичку проти тисяч більшовиків всього з 16 кулеметами та 1 гарматою на платформі. Після цього відступили та розібрали залізничну колію. Важко уявити розчарування й крах більшовиків. Тридцять героїв-крутянців стали жертвами, адже заблукали та не відступили з усіма. Їх розстріляли та жорстоко знущалися.

Заборони висвітлення події й відсутність офіційних даних та документів пішла не на користь для української історії. Дуже багато міфів виникло про сам бій, його значення, учасників та кількість полеглих.

Бій з Крутами часто порівнюють з Фермопілами, й склалося враження, що в бою брали участь тільки 300 студентів та всі вони загинули від рук ворога. Загалом же, за різними даними, це було близько 500-600 осіб і не тільки старшин і курсантів. Поети, публіцисти, журналісти, особливо в діаспорі, через брак даних показували різні цифри та бачення. Усе базувалося на спогадах очевидців. Так, навіть найпопулярніший вірш “Пам’яті тридцяти” більш художній, ніж справді описує події Бою під Крутами.

Міф є і про місце поховання крутянців, бо 25 бійців поховали у братській могилі на Печерську, і тільки двох на Аскольдовій могилі. Згодом у 90-ті героїв перепоховали на Лук’янівському цвинтарі.

Звідки дізнатися більше про Бій під Крутами:

Вшанувати героїв можна на заходах чи й просто прочитавши про долі тих, хто вижив. Чоловіки та юнаки, які того дня сміливо йшли у бій, провели одну з найбільш успішних операцій УНР та стали прикладом для всіх наступних поколінь.

Читайте також: День Соборності України: історія свята, традиції та привітання

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: