На саміті Україна-ЄС оцінять прогрес, але навряд чи візьмуть зобов’язання щодо швидкого вступу, - ЗМІ

Про це повідомляє EURACTIVE.

Обговорення відбувається напередодні великого візиту ЄС в Україну наприкінці цього тижня, який має надіслати повідомлення про солідарність, одночасно заохочуючи Київ продовжувати реформи, необхідні для можливого членства в ЄС, майже через рік після того, як росія розпочала своє вторгнення.

Президент Європейської ради Шарль Мішель, президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн і головний дипломат ЄС Жозеп Боррель зустрінуться з президентом України Володимиром Зеленським у п’ятницю, а перед нею відбудуться консультації між Європейською комісією та українським урядом у четвер.

Згідно з проєктом комюніке, з яким ознайомився EURACTIV, лідери ЄС та України мають намір повторити, що «майбутнє України та її громадян у Європейському Союзі» та «його зобов’язання підтримувати подальшу європейську інтеграцію України».

«ЄС визнав значний прогрес, який Україна продемонструвала протягом останніх місяців у досягненні цілей, що лежать в основі її статусу кандидата на членство в ЄС, привітав реформаторські зусилля України в такі важкі часи та закликав країну продовжувати цей шлях і виконувати визначені умови. у висновку Комісії щодо її заявки на членство для просування до майбутнього членства в ЄС», – йдеться в проєкті комюніке в його поточній формі.

Окрім очікуваної формулювання щодо вступу до ЄС, очікується прогрес у таких сферах, як безмитний доступ для українського експорту, доступ до зони блоку без роумінгу та включення до єдиної зони платежів у євро.

Обидві сторони також мають намір підписати меморандум про взаєморозуміння щодо стратегічного партнерства у сфері відновлюваних джерел енергії.

Для консультацій між Комісією та урядом виконавча влада ЄС ще не опублікувала порядок денний, але, ймовірно, обговорюватимуться фінансування для України та реконструкція, заявка країни на членство в ЄС і потенційні нові санкції проти росії.

Мова приєднання

За словами кількох дипломатів ЄС, цьоготижневий саміт також стосуватиметься управління очікуваннями, незалежно від того, яке повідомлення він має надіслати.

Очікується, що посли ЄС погодять остаточний варіант комюніке саміту у вівторок (31 січня).

Останніми тижнями країни-члени сварилися щодо позитивного формулювання тексту щодо перспективи членства України в ЄС, повідомили EURACTIV четверо дипломатів ЄС.

Польща, три країни Балтії та Україна наполягали на формулюванні, яке б вказувало Києву, що його заявку на членство можна прискорити.

«Ми очікуємо від саміту підбадьорення для України та чіткої оцінки прогресу, якого вони досягли», — сказав EURACTIV східноєвропейський дипломат ЄС.

«Хоча це лише заява, слова мають значення, тому ми наполягаємо на більш обнадійливій версії тексту», – додав дипломат.

У червні Європейська комісія рекомендувала Україні статус кандидата в ЄС, розуміючи, що Київ зробить низку законодавчих і політичних кроків, які отримали назву «Сім рекомендацій».

Ці рекомендації включали ухвалення законодавства про процес відбору суддів Конституційного суду країни на конкурсній основі, посилення боротьби з корупцією, гармонізацію регулювання ЗМІ зі стандартами ЄС та захист національних меншин.

У той час як Київ просував реформи протягом останніх місяців, українські лідери висловили сподівання, що їхня країна зможе приєднатися до блоку найближчим часом, можливо, навіть протягом наступних двох років.

Але незважаючи на рішення про надання Києву статусу кандидата в червні минулого року, перспектива приєднання України найближчим часом залишається далекою.

«Велика кількість великих держав-членів не сприйме надто позитивну мову – не в останню чергу тому, що узгодженій формулюванні ледве місяць тому, тому ніхто не готовий відновити важку дискусію, яку ми тільки що завершили», – один дипломат ЄС розповів EURACTIV.

Декілька дипломатів ЄС заявили, що формулювання в проекті декларації стало «надто перспективним для деяких більш скептично налаштованих держав-членів, і очікується відмова з боку Франції, Німеччини, Іспанії, Нідерландів, Португалії, Данії та Бельгії.

Президент Франції Еммануель Макрон заявив минулого року, що можуть пройти «десятиліття», перш ніж Україна зможе приєднатися до блоку, тоді як навіть лідери ЄС, які його найбільше підтримують, визнають, що у Києва може бути довший шлях попереду.

Більш скептично налаштовані країни-члени вважають посилання на «значний прогрес» занадто передчасним і «випереджаючим нормальні кроки в процесі вступу», оскільки жодної офіційної оцінки прогресу України ще не було представлено.

Вони воліли б дотримуватися формулювання, використаного на червневій Європейській раді, і узгодженого процесу, згідно з яким очікується, що Європейська комісія надасть проміжну інформацію про прогрес України у виконанні семи вимог, які ЄС поставив для початку переговорів про вступ.

Це оновлення стане доповненням до регулярної оцінки, яка проводиться в рамках щорічного пакету заходів щодо розширення Комісії, який регулярно публікується в жовтні, куди, ймовірно, будуть додані додаткові рекомендації.

У приватних розмовах офіційні особи ЄС, які працюють над справою, відзначили, що Україна досягла значного прогресу в ухваленні нового закону про ЗМІ та висуненні ключових кандидатур у Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру країни.

«Враховуючи, що ця країна перебуває у стані війни, вони справді доклали левових зусиль, щоб продовжити те, що від них вимагає процес розширення», — сказав EURACTIV один чиновник ЄС, який знає про це.

У той час як Україна оголосила про реформу Конституційного суду та порядок призначення суддів, Венеціанська комісія все ще має занепокоєння щодо повноважень і складу консультативної групи експертів, органу, який відбирає кандидатів до суду.

«Залишаються прогалини у верховенстві права та судовій системі, а також у боротьбі з корупцією, і деякі реформи, ймовірно, потребуватимуть подальшого узгодження із законодавством ЄС у подальшому», – додав чиновник ЄС.

З цією метою в проєкті декларації саміту зазначено, що «реформа Конституційного Суду та процедура відбору політично незалежних і кваліфікованих конституційних суддів залишаються життєво важливими для посилення стійкості України».