Це також зброя, або Що відбувається з культурою в Україні після 24 лютого

Що стало передумовою цього та як еволюціонувала культура в Україні за майже рік повномасштабної війни рф проти України, розповідає ІА Дивись.info.

Ганьба та паплюження

Нещодавно український репер та продюсер Олексій Потапенко присвятив пісню волонтерам, та її текст викликав хвилю гейту.

Попри те, що кліп супроводжується кадрами зі зруйнованого росіянами Ірпеня на Київщині, поміж іншим співалося про нібито легковажність доброчинців.

«Танцюй, мала, танцюй мала, давай, ти дві ночі дома не спала. Ой, мамо, не питай, з ким була і де ночі провела, я була з хлопцями-бійцями, волонтерила», — наводимо уривок треку.

Сам виконавець стверджує, що надихнувся на це дітище після спілкування із волонтерами батальйону «Добробрат» у вересні торік, коли вони разом стояли у дворі зруйнованого російськими ракетами будинку. Каже, що є безліч пісень, присвячених мужності українців та воїнів, втім про волонтерів їх обмаль чи зовсім немає.

«Кожен зараз допомагає у міру своїх можливостей. Саме тому, що вся країна є волонтерами, тому що ніхто не залишається осторонь і не байдужий, я знаю точно – перемога вже близько», — прокоментував Потап випуск цього треку.

Та після публікації кліпу у мережі розгорівся скандал: більшість схильні вважати, що це принижує волонтерів. Натомість часто-густо шанувальники пишуть, мовляв, пісня виконавця вказує на популяризацію волонтерства і не потрібно прискіпуватись до репера. До слова, шквал обурення змусив виконавця закрити коментарі під відео.

Що кажуть волонтери?

Волонтерка Анна Некрасова, яка від початку війни працює у різних сферах, обурюється цій пісні. Говорить ІА Дивись.info, що Потап вирішив прославитись із темою волонтерства, та йому це не вдалося.

«Волонтери їздять на фронт замінованими дорогами, ризикують власними життями, жертвують сном, багато працюють, а він пише про цей образ волонтерки, яка буцімто «тусила» всю ніч із військовими. Сором. Не знаю, як-іншому це коментувати», — зізнається дівчина, яка також займається музикою.

Користувачі пишуть, що цією піснею Потап прирівнює волонтерство до такої собі сексуальної пригоди, насамперед натякаючи на тривіальність жінок.

А ось стендап-комік Антон Тимошенко проіронізував з виконавця:

Застерігаємо, що в коментарі, оприлюдненому нижче, присутня нецензурна лексика

Не Потапом єдиним

Кілька місяців тому соцмережі збурили нова пісня переможців Євробачення-2022 Калуш Orchestra спільно з виконавцем Skofka під назвою «Батьківщина».

«І це ж всього два місяці минуло з моменту, коли Калуш вигрібав за «воля - це дівчина, що любить дім, тільки руским би не дала», — нагадує волонтерка Анастасія Шевченко.

Лідер гурту Олег Псюк почав виправдовуватися, що у цьому рядку заклав зовсім інший зміст і пояснив, що ж насправді не те мав на увазі, про що подумали шанувальники.

«Я писав про ДІМ, а не про дівчину. ДІМ* би не дала, ДІМ* би не ВІДдала, тому що любить! Загалом, я мав на увазі: воля – це дівчина яка любить свій ДІМ, свою Батьківщину, (трек цей же про неї, а не про дівчину) і цей ДІМ вона б не віддала «руским». Але при написанні, хто пише музику, той мене зрозуміє, часом ми скорочуємо якісь слова, якісь прибираємо, щоб воно влізло по звучанню. Вже розумію, що я не вдало скоротив, і ви побачили іншу суть, образливу! Образливу, комусь для "Волі", комусь для «Дівчини». За що мені прикро і вибачаюсь, як би це складно не було», — писав він у грудні торік.

«Заслужені артисти - це артисти, яких ми заслужили», — коментує вона.

Що про це думають митці?

Можливо, цією піснею Потап хотів розрадити волонтерів, які тяжко працюють та бачать багато страшного, каже ІА Дивись.info режисерка, сценаристка та телеведуча Наталія Вальда.

Утім погоджується, що поміж цим всім існує тонка межа, яку дуже легко переступити.

«Страждання та страхи війни у реальності набагато глибші, аніж це може здатися тим, хто у містах, де немає бойових дій.  Війна триває вже рік, і, зрозуміло, що неможливо весь час перебувати у депресії, тому що психіка не витримає. Я зараз працюю на британському телебаченні на новинах із України і бачу, що навіть на фронті під шквальним вогнем солдати сміються та намагаються жартувати. У такий спосіб вони підтримують свій дух та мужність. В цей час пісенна творчість важлива як ніколи», — коментує вона.

І додає, що в таких ситуаціях часто-густо сміх може бути недоцільним та навіть образливим, адже люди зараз особливо вразливі. 

«Українська пісня взагалі, та особливо пісні про війну, про страждання, про героїзм та мужність - це те, що зараз дуже потрібно, те, що дуже відгукується у душах і тих, хто на фронті, тих, хто в Україні і тих, хто закордоном», — додає мисткиня.

А Світлана Сугакгурт, яка є вокалісткою гурту Pororoka, згадує насамперед про те, що Потап з початку повномасштабної війни перебрався до Іспанії, а до цього впродовж довгого часу за рахунок монополізації шоу-бізнесу в Україні успішно генерував свій контент.

«Творчість артиста тісно переплетена з його особистістю, його стилем життя та позицією. Довгий час в нас був популярним тренд, що культура, творчість поза політикою. Але це омана. І нинішні реалії це продемонстрували якнайкраще. Ми всі пов'язані з політикою - більше чи менше, бо живемо в одному суспільстві. Коли гурт Антитіла випускає пісню про Бахмут - скандалу не виникає. Тому що музиканти гурту знають на собі про що співають і проживають весь біль, в якому наразі живе більшість українців. Коли Андрій Хливнюк переспівує народну пісню Червона калина, змінюючи акценти, порушуючи її автентичність фактично, скандалу також не було, а навпаки. Пісня стає мега популярною», — каже співачка.

Натомість музикознавець Григорий Ганзбург вважає, що пісня, яка збурила гейт у суспільстві, цього не вартує.

«У цій новій пісні Потапа немає приводу для скандалів. Тож, якщо скандали виникають, то тільки тому, що вони штучно створюються для реклами співака та його пісень», — відповідає наш співрозмовник.

Культурна революція

Після 24 лютого 2022 року у світі все більше почали цікавитись Україною через те, що росія пішла повномашстабною війною. На цей виклик реагують й українські митці, оскільки це стало поштовхом до творіння і водночас генерації мистецтва війни.

«Культура завжди була ціннісним віддзеркаленням ментальності українців. У музиці, образотворчому мистецтві, в мистецькій освіті висвітлюються актуальні питання геноциду українців, насильства, вбивства  українських дітей і громадян, злочинів армії рф, факти руйнування міст та життів, ідеї насильства та протидії насильству, міжнародне  порушення прав всіх українців. Митці продовжують формувати молодь, проводять концерти, благодійні виставки, майстер-класи», —ділиться з нами Вікторія Чуркіна, пані доцент та кандидат мистецтвознавства.

Додає, що розвивається цифрове мистецтво NFT та мистецтво public art (створення муралів, колажів, скульптур, пам’ятників загиблим тощо).

А в українському та європейському мистецтві висвітлюються ідеї взаємопідтримки, взаємодопомоги, об’єднання українців та європейців різних країн для допомоги біженцям, жінкам та дітям, додає співрозмовниця.

«Сьогодні вітчизняні митці плекають ідеї не тільки завершення цієї війни, а й відбудови та відновлення України на різних рівнях. Відбудови міст і житла, поліпшення життя депортованих та переміщених дітей та людей, збереження пам’яті про загиблих, про героїв. Ми разом наближаємо перемогу України», — говорить Чуркіна.

Мистецтво — це зброя

З початком повномасштабної війни змінилися функції і завдання українського мистецтва, пояснює культуролог Євген Савісько, стверджуючи, що воно нині є ще одним видом зброї.

«Влучною, дошкульною для ворога. І оберегом та натхненником для тих, хто воюють на фронті та допомагають в тилу. Тисячі дитячих малюнків підтримують наших вояків. Їх можна побачити і на передовій, і в навчальних центрах.  Шаржі та колажі, графіті, епіграми, комп'ютерні анімації. Вони теж допомагають боротися з ворогом», — вважає фахівець.

Та наводить славнозвісні пісні у виконанні українських гуртів та артистів, котрі стали знаковими у час повномасштабної війни.

Говорить про:

• «Байрактар» Тараса Боровика;
• «Україна переможе» Олександра Пономарьова;
• пісні Михайла Хоми;
• Тараса Тополі;
• «Червону калину» Андрія Хливнюка, яку він виконав у перші дні великої війни просто неба у Києві.

• Юрій Нагулко, один з найвідоміших сучасних українських художників живе і творить в Києві. Завдяки таким митцям розвіюються міфи про те що образотворче мистецтво в Україні нібито зникло, а найвідоміші автори начебто виїхали за кордон.
• Змінилося і ставлення до митців. Їх громадянська позиція стала важити не менше, ніж їх твори. Шанобливе ставлення до тих хто залишився, і презирливе до тих хто виїхав.

«Мова, якою розмовляють і творять теж стала індикатором. Навіть найбільш російськомовні артисти та письменники почали масово переходити на українську. В одних це непогано виходить, а в інших просто чудово. Виявляться потрібно лише мати бажання. Однак крім мови потрібно нарешті відійти від російських наративів та мотивів у мистецтві. Україна заслуговує мати своє самодостатнє мистецтво», — вважає культуролог.

Євген Савісько додає, що спостерігається й зміна вимог шанувальників мистецтва до сучасних творів.

«Однієї лише актуальності вже мало. Потрібен  справжній патріотичний непафосний зміст. Сучасні українські та світові мотиви. Свідоме ставлення до Вітчизни», — коментує він, залишаючи простір для самостійних висновків.

Що зараз слухають українці?

Нині у сотні найпопулярніших пісень, які слухають українці, звісно, є наші виконавці. Та попри оптимістичні слова культорологів, тут надалі є місце проєктам з рф.

Так, за даними одного із найпопулярніх стримінгових сервісів у світі YouTube Music, шосту позицію займає Інстасамка — та, яка відверто підтримала вторгнення росії в Україну та пожертвувала на ворожу армію чималий гонорар. Вона ж посідає ще й 40 місце рейтингу.

Втім, вітчизняного українського продукту таки стало більше у порівнянні із минолорічними чартами, що не може не тішити, зазначають експерти.

Що ж буде згодом та як розвиватиметься наш мистецький фронт? Редакція Дивись. Інфо відстежуватиме ситуацію й надалі. І розповідатиме вам.