У Львові прощатимуться із трьома полеглими воїнами: ким вони були

Про це повідомили у міськраді.

Розповідаємо, ким були воїни.

Любомир Мазурчак

Захисник загинув на фронті 16 квітня. Уродженцеві Перемишлян Львівської області був 51 рік.

Навчався у Перемишлянському опорному закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №1 Львівської області. Закінчив Львівський поліграфічний інститут (сьогодні – Українська академія друкарства). Після завершення навчання проходив військову службу у столиці, здобував звання «молодший сержант».

У мирний час працював оператором комп’ютерних технологій у Перемишлянському управлінні з експлуатації газового господарства АТ «Львівгаз». Згодом обіймав посаду майстра з обслуговування механічного обладнання в ПрАТ «Львівобленерго».

Захоплювався спортом, грав на кількох музичних інструментах.

Із початком повномасштабного російського вторгнення став на захист Батьківщини до лав 80-ї окремої десантно-штурмової бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України. За особисту мужність був нагороджений нагрудним знаком Міністерства оборони України «За зразкову службу».

У Любомира Мазурчака залишилися батьки, дружина та троє синів.

Микола Ковалишин 

Львів'янин загинув у боях із російсько-окупаційними військами 19 квітня. Йому було 26 років.

У ранньому віці залишився без батька, який був ліквідатором Чорнобильської катастрофи.

Навчався у Середній загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №78, після закінчення 5-го класу вступив до Львівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №43 Львівської міської ради Львівської області. Здобував освіту у колишньому Львівському професійному ліцеї харчових технологій.

Після завершення навчання працював на місцевому приватному підприємстві «Дзиґа». Надалі займався комплектуванням товарів у мережах «Рукавичка» та «Сільпо».

Захоплювався військовою археологією.

Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації разом із братами став на захист Батьківщини до лав 2-ї окремої Галицької бригади Західного оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії України. Боровся із окупантами на східному напрямку.

У Миколи Ковалишина залишилися мама, дружина та троє братів.

Сергій Лемець 

Воїнові було 55 років. Львів'янин загинув на війні із рф 15 квітня.

Навчався у Ліцеї №18 Львівської міської ради. Закінчив військове авіаційне училище. Також отримав диплом бакалавра з менеджменту та диплом спеціаліста з менеджменту організацій та адміністрування.

Під час Революції Гідності був командиром «Сотні Лева». Протягом 2014-2022 років виконував бойові завдання у зоні проведення АТО/ООС.

Проходив службу у складі Головного управління розвідки Міністерства оборони України. Жив військовою справою. Перебував у специфічних регіонах світу, мав вагомий досвід взаємодії з міжнародними партнерами. Займався підготовкою груп добровольців.

Активно займався спортом: греблею на байдарках, футболом, був кандидатом у майстри спорту. Член Національної спілки журналістів України.

Із перших днів повномасштабного вторгнення російської федерації перебував на перших лініях фронту, був нагороджений численними відзнаками, зокрема, «За сприяння воєнній розвідці України» II-го ступеня та медаллю «Честь і слава» II-го ступеня.

У Сергія Лемця залишилися дружина, сестра, брат, теща та двоє синів, один з яких продовжує справу батька.

Де і коли відбудеться прощання?

Чин похорону розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, об 11:30 відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок. Поховають Героїв на Личаківському кладовищі.