В МЗС відреагували на заяву Орбана про контрнаступ України
Міністерство закордонних справ України прокоментувало слова прем’єра Угорщини Віктора Орбана про те, що не має значення, хто вторгнувся в Україну, і що українці, нібито, не зможуть перемогти.
На заяву відреагував речник Міністерства закордонних справ Олег Ніколенко.
За його словами, Україна чітко окреслила свою позицію: мирні переговори можуть бути можливі лише після повного виведення російських військ. Адже припинення вогню без виконання цієї умови призведе до заморожування статус-кво, надасть рф можливість перегрупуватися, накопичити сили та вдатися до нової хвилі агресії. Так країна-агресор робила уже не одноразово з 2014 року.
«Ба більше, щоденні російські ракетні атаки та атаки дронами по українських містах доводять, що в Москві не розглядають інших сценаріїв, окрім як продовжувати війну», – наголошує речник.
Водночас Ніколенко зауважує, що українська сторона взяла до уваги твердження Віктора Орбана про те, що йому важко бути єдиним прем'єр-міністром в ЄС, який виступає за мир. Відтак його закликають почати нарешті діяти.
Що сказав прем'єр-міністр Угорщини
Посадовець вважає, що замість контрнаступу України краще домовитися про припинення вогню та переговори. Він сказав про це під час традиційного п’ятничного ефіру на радіо Kossuth.
«Це справа українців, я не хочу привласнювати собі військові лаври. Але навіть така людина, як я, яка прослужила півтора роки в армії, точно знає – навіть без військово-академічних знань – що якщо я нападу, то в мене буде втричі більше втрат, ніж у того, хто захищається. А для країни, населення якої становить лише малу частину населення протиборчої сторони, масовані військові дії за таких умов — це кривава баня. Ми повинні зробити все ще до переходу в контрнаступ, щоб переконати сторони в необхідності припинення вогню та мирних переговорів», – зазначив він.
Нагадаємо, днями Державний секретар Міністерства сільського господарства Жолт Фельдман заявив, що Угорщина попросила Євросоюз продовжити обмеження на імпорт українських зернових і олійних культур для п'яти країн Східної Європи щонайменше до кінця 2023 року.
