Перший Urban Forum у Львові: досвід розвинених країн у розбудові українських міст

Другий день заходу відкривали мери Львова та Києва Андрій Садовий і Віталій Кличко.

Львівський голова повідомив, що ця подія не просто про відбудову зруйнованих будівель, а про створення нових міст без радянської спадщини.

«Відбудувати — не зовсім правильно. Я часто спілкуюся з керівниками громад і дехто помилково думає, що зруйновану будівлю треба так само відбудувати, як вона і була. Так, це справді доречно, якщо це пам'ятка архітектури, однозначно треба її зберегти. Але якщо це будівля, яка повністю зруйнована, то моя порада – краще через архітектурний конкурс, маючи хороший концепт, запросити найкращих архітекторів і збудувати будівлю, яка буде пам'яткою архітектури 21 століття, яка буде надихати. Цього так бракує нам в Україні — будівель, які надихають», – зазначив він.

Очільник Львова розповів учасникам форуму про проєкти, якими пишається місто. Зокрема йдеться про футбольний стадіон «Арена Львів», який побудували за проєктом Альберта Віммера — відомого австрійського архітектора, Львівський аеропорт та Меморіал пам'яті Героїв Небесної Сотні.

«Звичайно, що у ваших містах є приватні інвестори, які мають амбіції щось доброго збудувати. Я завжди наводжу приклад нашим львівським забудовникам — палац Потоцьких, капличка Бандінеллі — це все збудували багаті люди, які за життя звели собі пам'ятники. А що ви по собі залишите? Зводьте будівлі, які надихають, не шкодуйте грошей на архітектора, наймайте найкращих, дивуйте», – додав Андрій Садовий.

Очільник столиці Віталій Кличко зазначив, що відбудова країни потребує єдності урбаністів й архітекторів із України та закордону.

«В Києві не було лінії фронту, але ви можете собі уявити — за півтора року майже 800 будівель зруйновано. Також багато історичних будівель. Від міст, містечок і селищ дуже багато залежить. Залежить якими ми будемо їх будувати у майбутньому. Для того, щоб вони зберегли свою ідентичність, історичну спадщину і також розвивались», – сказав він.

В другий день форуму виступили Карстен Пальсон, Анне Метте Бойе, Анна Лакатон, Ерік Вієрс, Крістоф Весслінг, Кіс Крістіане, Мартін Дюплантьє, Марк Хайніш, Анна Бондар, Юліан Чаплінський та Любомир Зубач. Усі вони щодня ухвалюють рішення, від яких залежить розвиток наших громад. Це міські планувальники, урядовці, професіонали містобудівної справи, студенти й науковці.

Одну з лекцій провела Анне Метте Бойе — головна архітекторка другого за величиною міста в Данії, Орхуса. Вона розповіла про вдалий досвід його набережної: до 1998 року замість неї вздовж річки проходила магістраль, яку перетворили на зону для пішоходів та велосипедистів, звільнивши від авто. Проєкт мав і економічний успіх — ціна на будинки на прилеглих вулицях зросла вдвічі. У 2017 році місто створило Орхуську модель сталого розвитку – інструмент для культурних проєктів для того, аби зменшити їхній вплив на довкілля. Анне Метте Бойе поділилася механізмами для плавного впровадження сталих рішень.

Місто Орхус є побратимом Львова. Архітекторка розповідає, що міста у Данії інтенсивно розвивається. Йдеться і про сучасні новобудовни із розвинутою архітектурою, і про перебудову історичної спадщини. Фахівці розробляють багато проєктів для вдосконалення архітектури країни з урахуванням потреб громадськості. Анне Метте Бойе вважає, що Львів має шанси стати більш комфортним для людей:

«В центрі Львова дуже красива історична архітектура. Однак трохи далі від центру можна побачити багато проблем: є будівлі, які потребують реставрації. Крім того, в деяких районах недостатньо розвинула інфраструктура. Але в Україні є багато амбіційних архітекторів, які готові взятися за розбудову міста. Незабаром тут можуть з'явитися комфортні будинки. Думаю, це дуже важливо».

Анна Лакатон дала онлайн-лекцію про трансформацію будівель, простору і житла. Ще з університету вона працює разом з архітектором Жан-Філіпом Вассалом. Протягом п’яти років він жив і працював в Нігері, а Анна часто відвідувала його. Там вони надихнулися оптимізмом місцевого населення й тим, як попри суттєву нестачу ресурсів люди здатні знаходити вдалі рішення. З тих часів «архітектурний дует» сформував переконання, що не варто зносити наявні будинки, навіть якщо вони застарілі, натомість завжди можна щось додавати, трансформувати та використовувати повторно. 

До прикладу, один з їхніх наймасштабніших проєктів – перетворення трьох модерністських будівель у Бордо (Франція). Зведені на початку 60-х, вони налічували 530 квартир. Найголовнішим у трансформації був сталий підхід: архітектори не розглядали знесення жодної з частини будинків. Вони не втручалися в наявну конструкцію й додавали лише прибудови. Це дозволило сконцентрувати ресурси на покращенні наявного. Ліфти замінили на більш сучасні, а також утеплили північний бік будинків. Також у помешкань з’явилися зимові сади і балкони, тож жителі отримали більше простору та денного світла. Архітектори показали, що соціальне житло, яке часто критикують, може забезпечувати гарні умови для життя й мати значно вищу цінність.

«В одному проєкті замість руйнації ми навпаки запропонували надбудову до будівель. Таким чином вдалося впровадити ущільнення без руйнування. Так постав новий, більший житловий будинок, у якому площа збільшилася в декілька разів. Тому використовуйте існуюче без руйнування: додавайте, акумулюйте, надбудовуйте, розширюйте», – сказала вона.

Виступив і Юліан Чаплінський — головний архітектор Львова у 2015-2019 роках. Він вважає, що українські міста слід зробити людиноцентричними для майбутніх поколінь. Перепоною цьому, каже, є не тільки руйнівна війна та брак коштів, але й система управління містами: управлінці рідко обговорюють стратегії розвитку міст і, тим паче, реалізовують ці стратегії. Тож фахівці в Україні зараз не просто розбудовуватимуть, а створюватимуть нову країну. І досвід розвинутих країн нашій державі потрібен.

«Основою будь-якого проекту з розвитку міста має бути людина. Бо ми вже давно відійшли від п'ятирічок, виконання кількості асфільтних доріг і так далі. Місто має бути комфортним. Львів вже до війни починав ціннісні перетворення, які до вподоби суспільству. І той факт, що інші люди приїхали сьогодні на форум з інших міст говорить про те, що вони готові переймати досвід Львова. А Львів переймає досвід європейських країн. Бо ж якщо у Львові це виходить, то чому не вийде, до прикладу, у Вінниці чи в Івано-Франківську?» – каже він.

Організатор заходу, головний архітектор міста і програмний директор Lviv Urban Forum Антон Коломєйцев, зазначає, що головною темою цьогорічного Урбан форуму — пошук нових цінностей, за якими варто відновлювати зруйновані міські простори:

«От є питання: а яка має бути вулиця, а який має бути двір, а що робити з паркомісцями, скільки і де мають бути велодоріжки. Тож на цьому форумі ми поринаємо в технічні моменти, розбираємо деталі, щоб правильно планувати наші населені пункти. І ми це робимо для майбутнього України».

З'їзд відбувається за сприяння уряду Швеції, проєкту «Мери за економічне зростання», що реалізується Програмою розвитку ООН в Україні за фінансової підтримки Європейського Союзу, а також за підтримки проєкту міжнародної співпраці ReACT4UA («Застосування та імплементація Угоди про асоціацію між ЄС та Україною у сфері торгівлі»), який фінансується урядом Німеччини і реалізується німецькою федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH.