«Швейна рота»: безкоштовний одяг для поранених бійців ЗСУ

1

На фронтах нас захищають бойові роти, та водночас працює і «Швейна». Десятки жінок об'єдналися, щоби шити для бійців одяг. Термобілизна, спіднє, майки, панамки — позицій в асортименті багато.

Більше про організацію розповіла Дивись.info співзасновниця Ксенія Самойлич.

«Швейна рота» рота з'явилася невдовзі після 24 лютого

«Швейна роту» організували в перші дні широкомасштабного вторгнення у Дніпрі. Спочатку дві засновниці — Ксенія Самойлич та Марина Пальченко — організували пошиття балаклав на передову. До роботи приєдналися багато волонтерок. Тоді ж спільнота взалася за створення термобілизни.

Трішки пізніше, згадує Ксенія, почали з'являтися запити з госпіталів. Перший був з Харкова. У цей момент дівчата зрозуміли, що для такої великої справи бракує рук і слід шукати більше членів у команду. Волонтерок знайшли у Миколаєві та Полтаві. На той момент якраз багато поранених бійців надходили із Запоріжжя, Миколаєва та Києва.

«До нас надходили запити одягу саме на липучках, на зав'язках та на кнопочках. Ми це все шили», - каже Ксенія.

фото: кібершкарпетки

Зараз «Швейна рота» складається з 15 підрозділів

Основний центр - у Дніпрі, туди надходять більшість запитів від госпіталів та, безпосередньо, самих захисників. Є ще осередки у Рівному, Луцьку, Львові, Тернополі, Бобринцях (Кіровоградська область), Петропавлівську (Дніпропетровська область).

Також «Швейна рота» є у Норвегії, Канаді та Німеччині. Закордоном працюють українки, які змушені були покинути власні домівки через повномасштабне вторгнення і тепер об'єдналися у майстерні. Крім того, вони надсилають в Україну гуманітарну допомогу.

Організація шиє як військовий одяг, так і речі для поранених

Йдеться про все: від спідньої білизни до зимових курток.

У деякі пункти приїжджають самі бійці й беруть те, що їм неохідно, а от у лікарні, розповідає Ксенія, доводиться їхати самостійно.

«Ще у 2014 році ми були у госпіталі поблизу фронту й побачили вкрай неприємну картину. Одяг бійців після поранення лікарі зазвичай розрізають, а після цього або їх одягають у що є, або просто чимось накривають», - пояснює вона.

Після повномасштабного вторгення, коли поранених бійців стало дуже багато й такі випадки перетворились буквально у буття українських лікарень, дівчата почали шити ще більше одягу. Увесь він - на липучках, зав'язках та кнопочках. Загалом така одежа, зазначає Самойлич, нагадує дитячу - для лежачої людини, яка повинна вдягнути щось, не встаючи з ліжка:

«Людина, в якої, до прикладу, не рухається нижня частина тіла або є серйоні перев'язки, які блокують рух кінцівок, може без проблем одягнути наш одяг».

Одяг для захисників на передовій в організації називають «бронеодягом», а той, який у госпіталі — «кіберодягом».

«Швейна рота» існує завдяки донатам

Держава поки що «Швейну роту» не підтримує. Дівчата купують все за донати.

Крім того, вони влаштовують благодійні лотереї в соціальних мережах, на яких майстрині передають свої вироби тим, хто бере участь і того дійсно потребує. Це можуть бути навіть іграшки чи інші речі, а не тільки одяг. Якось на одній з таких навіть розігрували трикутничок томатної пасти «Чумак» (в часи, коли її не було в жодному з магазинів).

Щосезону, також, організовують «Добролотерею», подібну до благодійної лотереї. І теж проводять у соціальних мережах. Її засновниця – Ірина Богданова  з Харкова (тимчасово разом з родиною проживає в Мукачеві). Жінка активно розвиває україномовний простір кравчинь, мотивуючи робити більше майстер-класів.

Також організація має ініціативу спільно з партнерами — SB Ukraine. Це професійний швейний цех у Баришівці під Києвом, який до війни створював дитячий одяг. Він приєднався до роти із самого початку - керівник цеху Вадим Міненко знайшов кравчинь через соціальні мережі і запропонував допомогу. Тоді працювали із тканинами, які залишились у SB Ukraine. Спершу відшили 114 пари трусів, тоді - 260 футболок. Зараз «Швейна рота» купує тканину і фурнітуру, а баришівці - зшивають це у своєму цеху, оплачуючи з власних коштів роботу майстринь.

Майстрині вчаться шити із телеграм-каналу

Ксенія та Марина готують майстриням набори для пошиття, що включають все необхідне. Також вони закупляють оптом тканину й фурнітуру, бо так значно дешевше. Пояснюють - багато майстринь - ВПО — з Херсона, Бердянська, Нікополя, Лисичанська, Енергодара — і вони просто не могли вивезти свої запаси матеріалів, необхідних для роботи. Або ж наразі проживають у селах, де немає магазинів тканини. Тож засновниці організації надають їм увесь готовий комплект.

Навчання - також не проблема для охочих. Адже «Швейна рота» має телеграм-канал, де завантажені усі майстер-класи з пошиття. Так, кажуть засновниці, переважно одяг і створюється:

«Майстриня шиє, пере, пакує і пише нам, що усе готове. Після цього ми відправляємо цей одяг туди, де це найбільш необхідно».

фото: кіберфутболка

Команду для ініціативи Марина збирала поміж знайомих: покликала тих, з ким раніше, ще до повномасштабного вторгнення, ходила на курси шиття, а ті залучали вже своїх знайомих або знайомих знайомих.

Обсяги роботи величезні

Обсяги роботи величезні: буває, швеї цілий день проводять у «роті». Іноді за працею навіть натирають пальці, каже Самойлич. Бо розрізати кілька шарів тканини звичайними ножицями впродовж годин є складно:

«Стоїш на цьому процесі. Ріжеш та віддаєш заготовки далі колежанкам. Проходить година, дві — ти вже втомився, а дівчатам потрібно ще. Тканина розлітається, як гарячі пиріжки».

Загалом дівчата відшили понад 15 тисяч одиниць адаптивного одягу. За цей час до роботи вдалося залучити більше 140 швачок.

фото: Ксенія Самойлич тримає ортопедичні подушки-кісточки, які організація передає від стабпунктів до центрів протезування, Дяченко Тетяна

«Швейна рота» існуватиме після закінчення війни

Нові підрозділи з'являються ледь не щомісяця. Вони можуть складатися як з однієї людини, так і з цілої команди. Закономірність є у тому, що до цих осередків постійно долучаються нові членкині. Усі вони планують продовжувати шити адаптивний одяг і після війни. Крім того, дівчата подалися на грант і хочуть отримати фінансування для продовження діяльності.

«Будемо шити одяг, поки будуть поранені захисники. Наш одяг в цілому розрахований для людей, які постраждали від мінно-вибухових травм, тож надалі будуть ще люди, на жаль, які розміновуватимуть країну, і їм теж потрібен буде одяг», - каже Ксенія Самойлич.

А як розвиватиметься «Швейна рота» далі — дівчата думатимуть вже після перемоги.

фото: кіберфутболка

Як замовити адаптивний одяг

Щоб замовити одяг для поранених бійців ЗСУ, необхідно заповнити гугл-форму. Після цього будь-який із підрозлідів організації візьметься за пошиття і відправить його за вказаною адресою.

Також завжди можна надіслати гроші для «Швейної роти». Ось реквізити:

РayPal

[email protected]

UAH – UA553052990000026208733366656

Пальченко Марина Ігорівна

Mоno: 5375 4141 2553 9402

Банка  send.monobank.ua/jar/48CNUrqA7r

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: