Український художник з душею січового стрільця: про творчий шлях Осипа Куриласа
Осип Курилас – багатогранний український художник, який експериментував з техніками і стилями. А під час Першої світової війни він очолював Пресову квартиру (прес-центр) Легіону Українських січових стрільців, оспівуючи своєю творчістю стрілецький рух.
Сьогодні минають 153 роки від дня народження Осипа Куриласа. З цієї нагоди ІА Дивись.info розповідає детальніше про життя та особливість творчості львівського художника.
Малював портрети, щоб заробити гроші на навчання
Осип Курилас народився 7 серпня 1870 року в містечку Щирець на Львівщині в багатодітній родині вчителя місцевої народної школи. Вже з дитинства Осип зрозумів своє покликання ‒ бути художником. Тому в 1886 році вступив до Художньо-промислової школи, де навчався чотири роки, і за цей період отримав базову художню освіту.
Для того, щоб продовжити навчання в Академії мистецтв, Осип Курилас заробляв гроші, малюючи ікони та портрети людей, адже в його сім’ї не вистачало коштів на навчання. Проте в 1895 році він усе ж отримав грошову допомогу від свого старшого брата, який мешкав у Хорватії. Так, Осип вступив до Краківської академії мистецтв, де й розпочалася його кар’єра художника.
За п’ять років навчання в Кракові Осип Курилас здобув 5 срібних медалей і 19 нагород у різних конкурсах. Він був одним з найкращих студентів академії мистецтв та досяг визнання серед польських митців. У 1898 році Осип Курилас брав участь у виставках, які у Львові організовувало «Товариство для розвою руської штуки» та був його членом.
Тоді ж Осип Курилас створив низку картин та ілюстрацій, а також намалював визначний портрет Миколи Лисенка. Тогочасні роботи, як-от «Пробудження весни», «Безпритульні», «Сироти за домовиною матері», «Жебраки», були презентовані на виставці у Кракові в 1901 році.
У 1903 році художник багато подорожував Західною Європою, відвідував музеї та картинні галереї в Празі, Відні, Будапешті тощо. Згодом, у 1906 році, Осип Курилас одружився з Валерією Скорхан та працював з історичною тематикою ‒ ілюстраціями до підручника «Історія України», портретами Тараса Шевченка, Івана Котляревського та українських гетьманів.
Осип Курилас і Легіон Українських січових стрільців
З початком Першої світової війни Осип Курилас пішов добровольцем у загін Українських січових стрільців, очолював Пресову квартиру, яка була створена з культурно-просвітницькою метою та гуртувала довкола себе митців з різних сфер. Тоді митець дружив з композитором Левком Лепким, братом поета Богдана Лепкого.
Період січових стрільців стає надзвичайно продуктивним для Куриласа, адже він оспівував їхні подвиги на своїх численних малюнках і листівках. У цей час також створив близько 200 портретів своїх побратимів та картин жанрового живопису, ілюстрував сатиричні журнали та багато казок і оповідань.
У 1918 році Осип Курилас брав участь у виставці Українських січових стрільців, яка відбувалась у Львові. Виставку відвідав митрополит Андрей Шептицький, портрети якого не раз створював художник. Пізніше, у 1934 році, він долучився до виставки присвяченої 20-ій річниці від створення Легіону українських січових стрільців.
У повоєнні роки Осип Курилас працював викладачем малювання. Так, у 1920 році почав викладати в художній школі Олекси Новаківського, після смерті якого в 1935 році сам очолив цей навчальний заклад. Вже з початком викладання Курилас увів уроки рисунку в художній школі Новаківського та в українській жіночій учительській гімназії. Також викладав живопис у Мистецькій промисловій школі та Інституті народної творчості.
У той же час він намалював багато ілюстрацій до журналів та книжок. Досі одними з найкращих вважають його ілюстрації до збірки новел «Кленові листки» Василя Стефаника, який був другом Куриласа.
Читайте також Як у Львові 6 серпня 1914 року створили легіон Українських січових стрільців
Творчість Осипа Куриласа в українському мистецтві
Досягнення Осипа Куриласа в українському мистецтві годі переоцінити. Його численні малюнки та ілюстрації оспівують січових стрільців, є важливим культурним надбанням. Вершиною його творчості цього напрямку є живописні роботи: «Добровольці», «Бій на Маківці», «Чуєш, брате мій», «Битва на Лисоні», «Прощання», «Поранений» та ін.
Перебуваючи в середовищі січових стрільців, Осип Курилас малює портрети старшин, як-от, Василя Дідушка, Гриця Коссака Семена Горука.
Цікавою в цьому плані є робота «Тарас Шевченко. Дивлюсь аж світає...». Картина створена у 1918 році із зображенням Тараса Шевченка, який оптимістично дивиться на світанок, а позаду нього у хмарах виднілися січові стрільці. Проте з приходом до Львова радянської влади, художник замалював стрільців хмарами, щоб роботу не знищили.
Читайте також Бурхливе життя та загадкова смерть: про художника Олександра Мурашка, який був учнем Рєпіна
Митця не стало 25 червня 1951 року. На наступний рік після його смерті радянська влада спалила 164 його картини, які вилучила у спецфонд, створений для експонатів, «що не мають музейного значення і підлягають спаленню в присутності комісії».
Осипа Куриласа вважають як традиційним, так і модерним художником. Уваги заслуговують його роботи на сакральну тематику. Новаторство художника виявляється у стилі його ікон, на яких він використовував «етнографічне надбання української культури та місцевих пейзажів». Відомими є його ікони «Богородиця» та «Ісус Христос» у вишитих сорочках. Картини релігійного змісту, ікони та іконостаси Осипа Куриласа зберігаються у Львові, а також у Польщі та США.
Повоєнні твори художника виконані у стилі соціалістичного реалізму, за словами критиків виявляють «радість оновленої Галичини» та приховують нотки сарказму. До робіт цього жанру належать, наприклад, «Колгосп у Щирецькому районі», «На щирецькому дворі» та інші.
Читайте також Морські пейзажі Криму та пожежа Москви: про українського художника Івана Айвазовського
ІА Дивись.info досліджує історію та розповідає про видатних українців, які прославились у мистецтві, науці та інших ремеслах. Прочитати ці історії можна за посиланням Видатні українці.
Коментарі