Механічний завод у Львові: чому там планують збудувати житловий квартал

ІА Дивись.info поспілкувалася про це з головним архітектором проектів інституту «Містопроект» Юрієм Столяровим та одним із власників ТзДВ «Львівський експериментальний механічний завод» Левом Николайчуком.

Завод не працює вже кілька років

Підприємство заснували у 1944 році як ремонтно-механічний завод. 

За даними YouControl, власниками ТзДВ «Львівський експериментальний механічний завод» є львів’яни Анна та Лев Николайчуки. Деякі частки також належать Зоряні Слюзар, Ярославу Пецуху, Віталію Вітруку, Юрію Бондарчуку, Василю Бондарчуку, Ігорю Бобеляку та Степану Біласу.

Завод випускав весь комплекс обладнання для будівництва та випробування газо- і нафтопроводів. Втім, нещодавно він зупинив роботу, а колишні цехи - пустували. 

Лев Николайчук пояснює - останнім часом підприємство почало шукати шляхи виходу на європейський ринок, працювати з німецькими фірмами автомобільної промисловості, випускати техніку для роботів. 

«Чому ми вирішили вийти на європейський ринок? Тому що в Україні попиту на нашу продукцію було і є небагато. От, припустимо, ми зробили 30 трубовозів для видобування газу та 20 машин буквально у 2018-2019 роках. Але потім ми переключилися на роботу з німцями, бо замовлень не було», - каже він.

Після повномасштабного вторгнення німці теж перестали брати замовлення. Інвестори, у свою чергу, допомогти підприємству відмовилися. 

Зрештою рішення виконкому міської ради про перебудову території під спортивно-відпочинковий комплекс з басейнами, спортивними залами, кінотеатрами, закладами харчування, магазинами та центрами дозвілля поставило крапку у пошуках виходу з кризи для власників заводу, зазначає Лев.

«Обладнання на сьогоднішній день практично все збереглося, і ми зараз думаємо, де можна розмістити хоч невелике виробництво за тим напрямком діяльності, за яким ми працювали. Звичайно, якщо економічна ситуація покращиться і ми знайдемо інвесторів»

Завод не працює, інвестори не погоджуються фінансувати його розвиток, оскільки на додачу ще й з'явилася містобудівна документація. Відтак — територія не розвивається, каже архітектор.

Тут незручно та небезпечно проживати

Однією з найбільших проблем навколо території, зазначає архітектор, є незручне транспортне сполучення та інженерні мережі. Єдиний заїзд розташований на вулиці Жасминовій, який впирається у багаторівневий паркінг. Напевне, зауважив архітектор, це єдине, що з'явилося у цьому районі за останні 20 років. Але місць для паркування все одно недостатньо, бо навколо заселені сім'ями багатоповерхівки.

Інша ж вулиця впирається у шістнадцятиповерхівку і закінчується глухим кутом. Та ще одна — у промисловий завод. Фактично заїзд на територію закінчується нічим.

«Якщо заїхати сюди у час-пік, коли все запарковано, то виїхати можна тільки заднім ходом. У мене так було нещодавно. Я виїжджав, а діти якісь бігали, машини намагалися заркуватися, люди виходили-заходили. Це велика проблема», — пояснив Юрій.

Під час розробки проєкту архітектор натрапив на пост у соціальних мережах від мешканця одного з будинків. Той зазначив, що місцевим потрібен ще один виїзд.

До того ж, згідно з законом тупикові вулиці довжиною довше ніж 150 метрів в Україні заборонені.

«Це насправді не є дурна норма, вона передбачена, щоб гасити пожежу».

Територію перебудують, але завод повністю не знесуть

Проект змін до ДПТ охоплює площу 7,65 га. Тут пропонують збудувати новий житловий квартал із прибудованими об'єктами громадського призначення та підземним гаражем і дошкільним дитячим закладом. Крім цього, наявні адміністративні будівлі між вулицею Зеленою та Жасминовою перебудують під триповерховий ТРЦ. 

Весь завод зносити не планують, каже Юрій, а залишать його адміністративний корпус.

«Ясно що Лев Миколайович почав шукати якісь виходи, що зі своїм підприємством робити. В результаті народилася така концепція, що тільки половину території підприємства ми використаємо для житлової і громадської забудови.

Ми зробимо фітнес-центр, спортзал у будівлях та публічний спортивний простір: поля для мініфутболу, вуличні тренажери і так далі. Таким чином є задовільненими і побажання міста. Однак великого стадіону тут не вийде.

«Давайте будемо відвертими. Великий стадіон це утопія. Сюди навіть заїхати не зможе така кількість людей, яка на той стадіон приїде. Маленької спортзони для мешканців буде достатньо».

Громада акцентувала увагу на проблемах інфраструктури

Громадське обговорення проекту внесення змін до детального плану території та звіту про стратегічну екологічну оцінку тривало з 09 серпня 2023 року по 08 вересня 2023 року. На громадський слуханнях, розповідає Юрій Столяров, люди не висловлювалися проти забудови. Були натомість обговорення заїздів, мереж, стан вулиць, доріг та підтоплення під час дощів.

«Ми дійшли до непоганого компромісу публічних інтересів і приватних. Тобто і завод отримає щось і щось отримає мікрорайон».