У Львівській громаді попрощаються з 4 захисниками: що про них відомо

Про це повідомили у Львівській міській раді.

Там розповіли, що чин похорону Володимира Скляра, Богдана Міська, Володимира Замкового розпочнеться об 11:00 год у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, об 11:30 год відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок.

Поховають воїнів на Личаківському кладовищі у Львові.

Водночас похорон за Михайлом Дзьобою розпочнеться о 13:00 год у храмі Різдва Пресвятої Богородиці у Брюховичах (вул. о. Іздрика, 6). Його поховають на місцевому кладовищі у Брюховичах. 

З біографії Володимира Скляра

Володимир Скляр народився 3 травня 1982 року у Львові.

Навчався в Середній загальноосвітній школі №77 міста Львова з поглибленим вивченням економіки та управлінської діяльності. Після здобуття професійно-технічної освіти вступив до Національного університету «Львівська політехніка».

Близько 17-ти років пропрацював у Львівській філії Державного підприємства Українського державного інституту з проектування об'єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор»-«Західдіпрошлях». Обіймав посаду головного інженера інституту. Був надзвичайно доброю та різносторонньою людиною: у вільний час захоплювався кіно, літературою і кулінарією, також вміло майстрував.

Із початком повномасштабного вторгнення став на захист Батьківщини від російських окупантів до лав 214-го окремого спеціального батальйону OPFOR Міжнародного центру миротворчості та безпеки Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Виконував бойові завдання на східному напрямку. Не стало воїна 13 жовтня.

У Володимира Скляра залишилися мама, дружина, 10-річна донька, брат, племінники і величезна кількість друзів. 

З біографії Богдана Міська

Богдан Місько народився 6 серпня 1986 року у Львові.

Навчався у Середній загальноосвітній школі №97 міста Львова. Спершу закінчив колишній Львівський коледж зв'язку, згодом здобув освіту у Державному університеті інформаційно-комунікаційних технологій.

Після завершення навчання працював у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта», пройшов шлях від кур’єра до керівника відділення. У вільний від роботи час захоплювався рибальством.

Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист Батьківщини від окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет держави на східному напрямку у лавах 79-ї окремої десантно-штурмової бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України. Захисник загинув 10 жовтня. У Богдана Міська залишилися батьки. 

З біографії Володимира Замкового

Володимир Замковий народився 15 травня 1983 року у Львові.

Навчався у Середній загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №55 міста Львова. Після закінчення школи здобував професійно-технічну освіту у місцевому училищі, згодом вступив до Автомобільно-дорожнього фахового коледжу Національного університету «Львівська політехніка». Проходив військову службу у лавах Окремого президентського полку імені гетьмана Богдана Хмельницького.

У мирний час займався приватним підприємництвом, також працював у сфері перевезень. Захоплювався рибальством, мотоциклами та автомобілями.

Із перших днів повномасштабного вторгнення добровольцем пішов на війну. Виконував бойові завдання із захисту держави на східному напрямку у складі 125-ї окремої бригади територіальної оборони регіонального управління «Захід» Сил територіальної оборони Збройних Сил України. Під час проходження служби Володимиру Замковому було присвоєно звання «сержант».

Загинув воїна на війні 11 жовтня. У Героя залишилися бабуся, мама, дві доньки, брат, кохана дівчина і велика родина. 

З біографії Михайла Дзьоби

Михайло Дзьоба народився 21 листопада 1980 року в Брюховичах.

Навчався у Середній загальноосвітній школі №41 міста Львова. Здобув вищу освіту на економічному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка. Після завершення навчання проходив військову службу в танкових військах у колишньому Артемівську (сьогодні – Бахмут Донецької області).

Протягом останніх 15-ти років проживав у місті Києві, займався виготовленням виробів з граніту. Був вірним парафіянином Патріаршого собору Воскресіння Христового УГКЦ. За словами рідних, у Михайла Дзьоби було надзвичайно велике серце, «він був скромним, але завжди веселим і готовим прийти на допомогу».

Із початком повномасштабного вторгнення рф входив до складу охорони Патріаршого собору. Згодом вступив до лав 79-ї окремої десантно-штурмової бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України та боронив державу на східному напрямку фронту. У травні 2023 року отримав важке поранення, однак після лікування одразу ж повернувся на передову. За особисту відвагу був нагороджений нагрудним знаком «Кров за Україну», а при виконанні бойових завдань вирізнявся винятковою витривалістю.

Загинув воїн 10 жовтня. У Михайла Дзьоби залишилися дві сестри, шестеро племінників та двоюрідні брати і сестри.

Нагадаємо, раніше в Генштабі повідомили, якою є ситуація на всіх напрямках фронту.