Поклав початок Запорізькій Січі: про козака Байду-Вишневецького

Дивись.info розповідає його історію.

Побудував фортецю на острові Мала Хортиця для боротьби з кримськими татарами

Князь Дмитро Іванович Вишневецький був старшим із чотирьох синів князя Івана Михайловича Вишневецького. Рід Вишневецьких був одним із найбільш знаних і відомих на території сучасної України в 16 столітті, володіючи землями від Волині і Тернопільщини до Києва та Черкас.

Вперше ім’я Дмитра Вишневецького згадується в українській історії в 1545 році під час ревізії Кременецького замку. Наступний спогад датовано 1548 роком. Тоді він зробив набіг на землі Очаківського замку, який знаходився під владою Високої Порти.

У 1551 році – король Сигізмунд II Август призначив Дмитра Вишневецького старостою міст-фортець - Черкас та Канева. У 1553 року Дмитро Вишневецький, незважаючи на попередження Сигізмунда, на свої кошти почав будівництво фортеці на острові Мала Хортиця. Туди почали стікатися козаки, оскільки ця фортеця повинна була стати форпостом у боротьбі проти татарської агресії. Згідно з результатами археологічних та гідрогеологічних досліджень, що проводилися в період з 1990 по 2000 рік, вона ототожнюється з островом Байда, який розташований на захід від острова Хортиця.

Улітку 1553 року Дмитро Вишневецький несподівано залишив Малу Хортицю, з усім своїм військом відправився до Стамбула, де півроку служив султанові Сулейману I. Мотиви цього вчинку неясні: не маючи достатньої підтримки від уряду, намагався справити на нього відповідне враження, або прагнув налагодити добрі стосунки з султаном, щоб через нього мати вплив на Кримського хана. Інша версія – визволення з полону своїх родичів.

Упродовж 1557-58 рр. Вишневецький відбивав напади кримських татар на чолі з ханом Девлет-Гіреєм на Хортицю. В жовтні 1557 р. Д. Вишневецький на чолі загону козаків здобув турецьку фортецю Іслам-Кермен і вивіз звідти на Хортицю всі гармати. Хан Девлет-Гірей спробував схилити Вишневецького на свій бік, однак той відповів відмовою. У результаті хан зібрав всю орду і зробив спробу захопити хортицьку фортецю. Облога фортеці тривала 24 дні, після яких татари зазнали великих втрат і змушені були відступити.

Читайте також: Козаки на чайках: про походи запорожців на Константинополь.

За співпрацю з Москвою його стратили

Пробував гетьман організувати союз держав (Польща, Московія), в якому для боротьби проти Туреччини та Кримського ханства брали б участь запорожці. Вишневецький з московським військом та своїми козаками запланував похід на Крим, однак хан відтягнув всі війська за Перекоп і приготувався до оборони. Але раптово Вишневецький був відкликаний до Москви. Там йому доручили досить дрібні операції на Дону і Кавказі, під час яких він заснував фортецю черкаську. На початку 1559 р. він здійснив успішний похід у Крим, визволивши з полону кілька тисяч українських невільників. У червні цього ж року запорожці під проводом Д. Вишневецького напали на турецьку фортецю Азов.

У 1561 році Вишневецький був оголошений зрадником у Великому князівстві Литовському через співпрацю з Москвою. Однак його така позиція не задовольняла, і він зі своїми козаками попрямував до Дніпра, зупинившись на острові Монастирському. Там він домігся від великого князя для себе і своїх супутників письмових гарантій безпечного перебування на території Великого князівства Литовського. Сигізмунд з радістю прийняв його, після чого Вишневецький важко захворів. Навіть думав, що його отруїли, і проходив лікування у медиків, що відповідали за здоров’я самого князя. У 1562 році Вишневецький прибув з посольством до Москви, намагаючись схилити царя до продовження антиосманської боротьби, але, не досягнувши мети, повернувся в підданство до польського короля.

У 1563 році Вишневецький разом з польським магнатом Лаським здійснив похід на Молдову, де в цей час відбувалася боярська міжусобиця, в боротьбі за молдавський престол. В одній з битв військо Вишневецького зазнало поразки, а він сам потрапив у полон і був привезений до Стамбулу. Там за наказом султана Селіма II – сина Сулеймана I Пишного та Роксолани – Дмитра Вишневецького та двох його товаришів, зокрема коменданта Хотинської фортеці Івана (Яна) П’ясецького, родича «Байди» було скинуто на гак, а рядових козаків відправлено на галери.

Страта Вишневецького справила величезний вплив на маси дніпровського козацтва, з яким він так довго спілкувався і яке очолював у походах. Життя і смерть Вишневецького почали обростати легендами, які лягли в основу народної української думи «Про Байду-козака». Також від Байди Вишневецького у спадок козацтву передався його особистий штандарт – малиновий стяг із срібним хрестом і золотими півмісяцями, який згодом став прапором козаків.

В особі гетьмана Дмитра Вишневецького Україна мала визначного козацького лідера, засновника Січі, патріота, полководця, яким би пишалась будь-яка країна світу.

Читайте також: Як Іван Виговський став гетьманом України.