Українська молодь на ринку праці: ситуація у 2023 році

Під час молодіжного форуму у Львові виступив кандидат економічних наук, викладач бізнес-школи, Арсен Келічавий.

Ринок праці в Україні поступово відновлюється

Дослідницька агенція «Info Sapiens» на основі власних досліджень визначила, що в серпні 2023 р. рівень безробіття в Україні становив 15,1 %. Це – найнижчий показник від початку повномасштабної війни, що свідчить про поступове відновлення ринку праці. За даними Державної служби зайнятості, станом на 1 серпня 2023 р. офіційний статус безробітного мали 112,3 тис. осіб. Вік 23,9 тис. (22 %) із них не перевищував 35 років, тобто частка безробітних серед молоді була суттєвою. Серед безробітних 1,8 тис. осіб (2 %) є випускниками навчальних закладів (вони раніше ніде не працювали). Більше ніж половина молодих людей, які мають роботу, працюють не за фахом, що, зокрема, підтверджує необхідність синхронізації потреб ринку праці та ринку освітніх послуг.

«Варто зазначити, що число офіційно зареєстрованих безробітних молодого віку в період війни зменшилось унаслідок зняття з обліку тих, хто мігрував за кордон. Це переважно жінки (78 %), вік більшості з них (80 %) – 18–40 років, тобто найбільш продуктивний», - розповідає Арсен Келічавий

Водночас, додає він, наведена статистика повною мірою не відображає ситуації в країні, адже не містить даних про осіб, які перебувають на тимчасово окупованих територіях. Крім того, частина безробітного населення не реєструвалася в службах зайнятості. Також спостерігається скорочення кількості безробітних чоловіків у віці до 35 років, що, з одного боку, пояснюється мобілізацією їх до лав ЗСУ, з іншого – небажанням бути мобілізованими, через що вони не прагнуть ставати на облік до служби зайнятості.

Війна звузила перспективи для молоді знайти хорошу роботу

Молодь під час пошуку роботи стикається з характерними переважно для цієї вікової категорії перепонами, як-от: відсутність досвіду й навичок професійної адаптації, соціальна незрілість і незахищеність, невідповідність першого робочого місця рівню та якості отриманих професійних знань, високі вимоги роботодавців до професійних компетенцій та невідповідність запитів перших реальним професійним обов’язкам тощо. Усе це суттєво посилює напруженість на ринку праці серед молодіжного сегменту.

Молодь, з одного боку, є відкритим, активним, цілеспрямованим, прогресивним ресурсом, швидко вчиться, більшою мірою соціально мобільна, здатна до професійного зростання та здійснення трудової діяльності протягом тривалішого часового періоду. Однак, з іншого боку, відсутність практичних навичок та професійного досвіду знижує конкурентоспроможність молоді на ринку праці. Криза в економіці, пов’язана з воєнними діями на території України, різко звузила для молодих людей перспективи на ринку праці.

«Значна кількість безробітних вікової групи 15–24 років кажуть, що складність і тривалість переходу від навчання до стабільної та задовільної роботи залишається суттєвою проблемою. Саме молодь цього віку перебуває в зоні постійного ризику соціального відчуження», - пояснює екперт.

Невирішеність проблем у сфері зайнятості молодих осіб, а це чверть від загальної кількості населення працездатного віку, призводить до часткової втрати та погіршення якості трудового потенціалу держави, ускладнює забезпечення динамічного економічного зростання, посилює соціальну напруженість у суспільстві, зумовлює зміни ціннісних орієнтацій у бік поширення тіньової зайнятості. Адже молодь є однією із найважливіших домінант у складі стратегічних ресурсів держави, що визначає орієнтири соціально-економічної сфери, масштаби й темпи науково-технічного прогресу, впливає на суспільний розвиток та якість життя.

В умовах підвищеної турбулентності на ринку праці проблеми, пов’язані з пошуком якісних робочих місць, ускладнюються, що, безумовно, впливає на настрої та очікування шукачів.

Молодь хоче гідної оплати праці

Для значної частки молодих людей, зазначає аналітик, яка бажає бути найманими працівниками, найважливішим є регулярний стабільний дохід (64 %). Це пояснюється довготривалою відсутністю стабільності в суспільстві. Надання переваги найманій праці зумовлено кількома причинами. Це, зокрема, невпевненість у достатності ресурсів для роботи на себе, потреба працювати в режимі фіксованого часу, недостатність умінь / знань / освіти для відкриття власної справи та прагнення мати гарантію зайнятості.

«Трудові доходи є найбільш дієвим інструментом активізації людського фактору та використання трудового потенціалу, мотиватором розвитку та потужним стимулом підвищення продуктивності праці. Пропонований роботодавцями рівень оплати праці в нашій країні не завжди відповідає очікуванням сучасної молоді, унаслідок чого остання на пошук роботи витрачає набагато більше часу, ніж представники старшої вікової категорії. Крім того, низька ціна робочої сили призводить до того, що значна кількість достатньо освічених і кваліфікованих осіб, з числа молоді включно, перебуває у скрутному фінансовому становищі», - доповідає Арсен Келічавий.

Дослідження групи «Gradus» свідчить, що в складних умовах воєнного протистояння понад 50 % респондентів з-поміж молодіжної аудиторії вважають недостатнім рівень свого доходу, а майже 30 % опитаних – категорично недостатнім. Така ситуація зумовлює підвищення рівня соціально-економічних ризиків у сфері праці, серед яких: нездатність домогосподарств забезпечити гідний рівень життя; зубожіння; зниження трудової мотивації молодих працівників; відсутність у більшості з них умов для самореалізації; посилення соціальної напруженості в суспільстві.

Статистика Державної служби зайнятості підтверджує, що однією з основних проблем вітчизняного ринку праці є професійно-кваліфікаційний дисбаланс, який поглиблюється в період війни та під впливом структурних трансформацій в економіці, прискорення технічних і технологічних змін.

«В окремих професійних сферах зберігається критично низька кількість вакансій, в інших – значне навантаження кількості безробітних на вакансію. Саме це суттєвою мірою перешкоджає забезпечувати продуктивну зайнятість, стає на заваді ефективній реалізації трудового потенціалу».

Крім того, переважна частка української молоді націлена організовувати бізнес у сфері торгівлі, інформаційних технологій або онлайн-комерції. Також актуальними є сфери культури та дизайну, туризму. Лише 7% опитаних висловили бажання здійснювати свою діяльність у виробничій сфері. Не такими цікавими для сучасної молоді є освіта, наукові дослідження, інженерія, які в Україні не виглядають прибутковими і в основному здійснюються в некомерційний спосіб за рахунок вельми обмеженого фінансування державою.

«Для держави залучення молоді до трудової активності є стратегічною інвестицією в суспільний розвиток. Тому реалізація активної політики щодо молодіжної зайнятості в період повномасштабної війни та повоєнного відновлення із застосуванням прозорих та ефективних механізмів стимулювання роботодавців до працевлаштування молоді, мотивація молодих людей до трудової активності та подолання стереотипних уявлень роботодавців про їхній низький професіоналізм мають стати пріоритетами державної політики в цій сфері у найближчій перспективі», - підсумовує Арсен Келічавий.

Довідка

11-12 листопада 2023 року у Львові відбувся Форум молодіжних центрів та організацій. Захід об’єднав майже дві сотні осіб, серед яких молодіжні працівники та працівниці, представники та представниці молодіжних центрів та громадських організацій області.

Мета Форуму — об'єднати на одному майданчику усі існуючі центри, які працюють з молоддю у Львівській області та молодіжні організації області з метою консолідації зусиль у роботі з молоддю.

Гранти, програми з розбудови потенціалу та навчання, ресурси, обміни та інші дії підтримки Ради Європи в молодіжному секторі, представлені на Форумі в рамках різних сесій.