Як 4 грудня 1939 року в складі УРСР було утворено Львівську область

З цієї нагоди ІА Дивись. іnfo розповідає детальніше про цю сторінку в історії України.

Утворення Львівської області: історичні умови

23 серпня 1939 року Сталін уклав з Гітлером «Угоду про ненапад між Німеччиною та СРСР» або так званий «Пакт Молотова – Ріббентропа». Згідно з умовами таємного протоколу, який доповнював договір, Північну та Східну Європу було поділено на «сфери впливу». Вже через тиждень після підписання документу Гітлер розпочав Другу світову війну, а Сталін через декілька днів ввів свої війська на захід України та анексував цю територію.

Крім того, після цього НКВС організував створення «тимчасових адміністрацій» у містах і «селянських комітетів» в селах. Згодом 1 жовтня радянська влада прийняла постанову про проведення Народних зборів, на яких мали затвердити питання щодо нового територіально-правового статусу та суспільно-політичного устрою Західної України (зокрема, входження до складу СРСР, процесів націоналізації, утворення радянських органів влади).

Народні збори відбулися у Львові протягом 26-28 жовтня. Тоді депутати зібралися в Оперному театрі та легітимізували введення радянських військ на цю територію. Також вони направили делегацію на чолі з Студинським до Москви, щоб там проголосували за офіційне прийняття Західної України до складу УРСР.

Вже 1 листопада відбулася п’ята позачергова сесія Верховної ради СРСР. На ній західну частину України, яка перед цим входила до Польщі, прийняли до складу Радянського Союзу і приєднали до Української Радянської Соціалістичної Республіки.

Згодом радянська влада вирішила провести низку адміністративних реформ. Так, 4 грудня було оприлюднено «Указ Президії Верховної Ради СРСР про утворення Волинської, Дрогобичської, Львівської, Ровенської, Станіславської і Тарнопільської областей в складі Української РСР». Водночас нові області формували на основі ліквідованих польських повітів.

Так, було створено Львівську область як окрему територіальну одиницю з центром в місті Львів. У її складі тоді були такі повіт, як-от:

• Бібрський,
• Брідський,
• Городокський,
• Жовкевський,
• Золочевський,
• Каменський,
• Любачівський (в нових кордонах),
• Львівський,
• Перемишлянський,
• Рава-Руський,
• Радехівський,
• Сокальський,
• Яворовський.

Варто зазначити, що на керівні партійні посади радянська влада не призначала місцевим депутатів. Першим секретарем обласних партійних комітетів тут став колишній секретар Київського сільського райкому КПУ Леонід Грищук. Головою обласного виконавчого комітету (ОВК) призначили Михайла Козирєва, який раніше займав посаду очільника Кам’янець-Подільського ОВК.

Також тоді була ще Дрогобичська область. До неї входили наступні повіти: Дрогобичський, Добромільський (в нових кордонах), Жидачувський, Лисковський (в нових кордонах), Мостіський, Перемишльський, Рудківський, Самбірський, Стрийський та Туркський.

Цікаво, що на окремі райони Львівську область поділили вже 17 січня 1940 року. Тоді ліквідували розподіл на повіти, натомість утворили 37 районів. Крім того, в межах Львова створили 4 міські райони. А саме: Сталінський, Залізничний, Червоноармійський і Шевченківський.

Територіальний поділ Львівської області тепер

Сьогодні Львівська область займає 21 833 кілометрів квадратних території та знаходиться на сімнадцятій позиції серед областей України за розміром. Після процесів децентралізації вона складається з семи районів:

• Золочівського;
• Дрогобицького;
• Львівського;
•  Самбірського;
• Стрийського;
• Червоноградського;
•  Яворівського.

Водночас в області є 73 територіальні громади. Усього кількість населення складає 2541,2 тис. (за даними останнього перепису, який відбувся в 2013 році). Зокрема, 1548,1 тис. (60,7 %) становить міське, а сільське – 1002,1 тис. (39,3 %).

---

Нагадуємо, ІА Дивись.info започаткувала проєкт «Декомунізація Львова», аби розповідати містянам про історичні особистості та явища, на честь яких перейменували вулиці, що колись носили радянські назви.

Крім того, ІА Дивись.info досліджує історію та розповідає про видатних українців, які прославились у мистецтві, науці та інших ремеслах. Прочитати ці історії можна за посиланням Видатні українці.