Як змінився бізнес народних депутатів за період повномасштабної війни, – дослідження

Аналітики R&D центру YouControl проаналізували  зміни в структурі фінансово-промислових груп та причини виходу юросіб з їхнього складу за період повномасштабного вторгнення. 

Сотня ФПГ на сотню нардепів

Нині в українському парламенті налічується 403 народних депутати 9 скликання. З них 113 осіб пов’язані зі 100 фінансово-промисловими групами, що додані до аналітичної системи YouControl. Депутати найчисельнішої фракції у парламенті — партії «Слуга народу» входять/відносяться до 35 ФПГ. Народні обранці з «Платформи за життя та мир” входять до 13-ти фінансово-промислових груп, з фракції «Батьківщина» — до 12-ти, а з депутатської групи «Партія “За майбутнє”» — до 11-ти. Деякі народні обранці, що відносяться до однієї ФПГ, — входять до складу різних фракцій та депутатських груп у Верховній Раді. До прикладу, Віктор Балога входить до депутатської групи «Партія “За майбутнє», а його двоюрідний брат Василь Петьовка — до депутатської групи «Довіра». Обидва — ключові особи «Група родин Балога та Петьовка». 

Аналітики R&D центру YouControl також проаналізували нардепів, які були позбавлені або склали депутатський мандат за період 24.02.2022-31.10.2023 рр. Всього таких виявилось 48 осіб, майже половина з них пов’язані з 22 ФПГ у системі YouControl. 

Більш ніж третина екснардепів 9 скликання, що входять/відносяться до ФПГ, втратили статус народного депутата до повномасштабного вторгнення в більшості через перехід на інші державні посади. Інші 15 депутатів позбавлені мандату після 24.02.2022 року. П’ятеро з яких — через втрату громадянства, зокрема, Віктор Медведчук та Тарас Козак, 8 — за власною заявою та один — у зв’язку з переходом на посаду міністра аграрної політики та продовольства. Колаборант Олексій Ковальов, який загинув влітку 2022 року, був позбавлений мандату у січні 2023 року.

Зміни у складі ФПГ та їхній зв'язок із політиками

У цілому зміни торкнулись 76 зі 122 проаналізованих ФПГ за період 24.02.2022-31.10.2023 рр. За цей час до складу 45 ФПГ, що пов'язані з чинними та колишніми народними депутатами 9 скликання, увійшла 151 українська юридична особа. Понад 60% з них, тобто 92 компанії, зареєстровані у період березень 2022 року — жовтень 2023 року. Чверть з них працює у сфері нерухомості. Зі 151 компанії —  53 зареєстровані в Києві, що складає 35%. Понад 32%, тобто 49 юросіб — на Заході України: в Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській та Тернопільській областях. 

Серед доданих компаній до ФПГ, що мають дані з фінзвітності за досліджуваний період, вдалося виокремити п’ятірку за найбільшою виручкою за 2022 рік:

• ТОВ «ДЕ ТРЕЙДИНГ» (Група Максима Єфімова) — 5,7 млрд грн.
• ПАТ «ДОНБАСЕНЕРГО» (Група Максима Єфімова) — 2,3 млрд грн.
• ТОВ ТРАНС ОЙЛ КОМПАНІ» (Континіум) — 757,2 млн грн.
• ТОВ «БУКОВИНСЬКЕ ХПП" (Український аграрний холдинг) — 529,4 млн грн.
• ТОВ «М'ЯСОКОМБІНАТ ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ» (Агропродсервіс) — 396,7 млн грн.

З початку повномасштабного вторгнення зі складу 61 досліджуваної ФПГ вийшли 248 українських юридичних осіб. Понад 49% з них зареєстровані у столиці та на Київщині. Більш ніж половина — 132 з 248 компаній вийшли зі складу ФПГ у 2022 році. Підприємства працюють у сфері торгівлі (47), нерухомості (30), АПК (20), будівництві (20) та ін. 

 П’ятірка найбільших компаній за виручкою за 2022 рік, що вийшли зі складу ФПГ, виглядає так: 

• ТОВ «ШАХТА 1-3 "НОВОГРОДІВСЬКА"» (Група Максима Єфімова) — 1,04 млрд грн.
• ТОВ «СП "УКРКАРПАТОЙЛ ЛТД" (Приват) — 866,5 млн грн.
• ТЗОВ «СОФРО»(Група родини Васильковських) — 705,4 млн грн.
• ТОВ «АГРОХІМ-ПАРТНЕР" (Група родини Гузенко) — 670,2 млн грн.
• ТОВ «ШП "ХАРКІВЕНЕРГОРЕМОНТ» (Група Ігоря Молотка та Андрія Комара) — 292,7 млн грн.

Нові гравці у складі ФПГ та причини виходу юросіб зі складу групи

До п’ятірки фінансово-промислових груп за кількістю доданих компаній до складу групи за період 24.02.2022-31.10.2023 рр. увійшли такі: Європа, Агропродсервіс, Група Максима Єфімова, Континіум та Група братів Дубневичів.

Під доданими компаніями маються на увазі як новостворені, так і новопридбані. Тобто це компанії, в яких за досліджуваний період учасниками/бенефіціарами стали фізособи, що є ключовими або пов'язаними особами до ФПГ.

Група братів Дубневичів, ключовими особами якої є чинний народний депутат Ярослав Дубневич та його брат — екснародний депутат України 8 скликання Богдан Дубневич, поповнилась 10-ма компаніями. Учасниками/бенефіціарами цих фірм стали діти братів Дубневичів: Юрій та Павло Дубневичі, Роксалана Пиртко та Надія Гичка. 

10 компаній увійшли до складу ФПГ «Континіум», ключовими особами якої є народний депутат України Степан Івахів, Сергій Лагур, а також Світлана Івахів, яка до 02.2023 року була дружиною Степана Івахіва. До осені 2022 року саме Степан Івахів разом із Сергієм Лагуром виступав бенефіціаром компаній, що є основою бізнесу даної групи (мережа АЗС WOG). Проте в жовтні 2022 року його замінила Світлана Івахів. А вже в листопаді 2022 року вона стала позивачем у справі про розлучення.

Група народного депутата України 8-9 скликань Максима Єфімова збільшилась на 11 компаній, що переважно задіяні у сфері машинобудування та паливно-енергетичного комплексу. Вишгородський районний суд Київської області у вересні 2023 року розглядав заяву про розірвання шлюбу нардепа Єфімова. Однак його розлучення суттєво не вплине на структуру групи, тому що Ганна Єфимова є учасницею лише однієї компанії, що працює у сфері альтернативної енергетики.

ФПГ «Агропродсервіс», співвласницею переважною кількості компаній якої є дружина народного депутата Івана Чайківського — Тетяна Чайківська, об'єднує сільськогосподарські компанії в Тернопільській та Івано-Франківській області. За період повномасштабного вторгнення РФ в Україну до складу групи увійшло 12 компаній. Це складає майже 30% від загальної кількості компаній, що входять до її складу.

Серед ФПГ, пов’язаних з нинішніми нардепами, найбільший приріст — плюс 13 компаній у ФПГ «Європа». Ця група контролюється народним депутатом Валерієм Дубілем та кількома ексдепутатами Чернігівської обласної ради.

До п’ятірки ФПГ за кількістю виключених компаній зі складу групи за досліджуваний період увійшли: Укрпромінвест, Група Костянтина Жеваго, Група родини Васильковських, Приват, Група родини Столар та Група Нестора Шуфрича.

Зі складу ФПГ Укрпромінвест, ключовими особами якої є нинішній народний депутат Петро Порошенко та його син Олексій, вийшла 21 компанія. Зміни, зокрема, відбулись через зміну бенефіціара ТОВ «СТЦ "УКРАВТОЗАПЧАСТИНА». А відповідно і пов’язаних із ним компаній, бенефіціаром якого був бізнес-партнер Порошенка — Олег Зімін. А  також внаслідок зміни учасників компаній, що афілійовані із корпорацією «Богдан”.

Зі складу ФПГ Приват, ключовими особами якої виступають Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов, вибуло 14 компаній. Зокрема, нафтові компанії ПАТ «Укртатнафта» та ПАТ «Укрнафта», що були примусово переведені у державну власність під управління Міністерства оборони України. Разом зі згаданими компаніями до державної власності перейшло машинобудівне підприємство ПрАТ «Автокраз», що входить до сфери інтересів Костянтина Жеваго. Його ФПГ за період повномасштабного вторгнення зменшилося на 20 компаній.

Група Нестора Шуфрича «схудла» на 13 компаній, серед них ТОВ «Реал груп». Власником частки в статутному капіталі компанії, що належала батькові нардепа — Івану Шуфричу, стала угорська фірма ЕURОРЕАN МЕDІСАL ІNNАVАТІОNS.

На 13 компаній також зменшилась «Група родини Столар» колишнього колеги Шуфрича з фракції ОПЗЖ — Вадима Столара. Частково це відбулось за рахунок розлучення останнього із дружиною Інною Майструк в жовтні 2023 року. Її активи виділені в окрему ФПГ в системі YouСontrol. Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР), на початку грудня 2023 року зі складу групи родини Столар вийшло ТОВ «ПАРУС ХОЛДІНГ», що є учасником ТОВ «ПЕРЕДОВІ ТЕХНОЛОГІЇ ПЛЮС», яке своєю чергою володіє будівлею торговельно-офісного комплексу «Парус» на вулиці Мечнікова, 2 у центрі Києва.

Майже в 3 рази за кількістю компаній зменшилась однойменна фінансово-промислова група, пов’язана з екснардепом Ігорем Васильковським. Це відбулось через вихід зі складу групи ТОВ «КМД "Камбіо"» та інших компаній, об’єднаних в промислово-будівельну групу «Камбіо-інвест». А також внаслідок розлучення Ігоря Васильковського в червні 2023 року. За даними аналітичного порталу «Слово і Діло», (публікація «Рабіновича та Васильковського достроково позбавили депутатських мандатів” від 03.11.2022 р.) в листопаді 2022 року Верховна Рада достроково припинила повноваження народного депутата Ігоря Васильковського, який в липні 2022 року був позбавлений українського громадянства. 

За даними «Главкома» за 28.09.2023 року «Розлучення по-депутатськи. Як політики під час війни ділять дітей та майно», за час повномасштабного вторгнення 12 народних обранців зважилися на розлучення. Медійники припускають, що ймовірною причиною розлучень могло стати  відновлення електронного декларування та відкриття доступу до Реєстру декларацій, а також внесення змін до ЗУ №3419-IX про посилення фінансового моніторингу за національними публічними діячами та членами їхніх родин, що ухвалили восени 2023 року.

Так, Надія Чаленко, керівниця юридичного департаменту YouControl зазначила, що виходячи з аналітичної інформації, можна припустити, що в період повномасштабного вторгнення не сталося радикальних змін в структурі таких фінансово-промислових груп.

За її словами, розлучення народних депутатів (особливо тих, що є ключовими особами фінансово-промислових груп), ймовірно може бути пов'язане з бажанням уникнути публічності та ризику розкриття інформації про їхнє майно та фінансові інтереси. Крім того, вона додала, що серед інших факторів, що могли спонукати до цього — нещодавні зміни в законодавстві щодо відновлення електронного декларування та фінансового моніторингу.

«З огляду на це, цілком ймовірно, що незважаючи на всі зміни, існуючі бізнес-зв'язки залишаються стійкими, а економічні інтереси окремих фінансово-промислових груп все ще можуть впливати на політичні рішення. На нашу думку, може допомогти це вирішити: подальше удосконалення законодавства щодо декларування та фінансового моніторингу; забезпечення незалежності антикорупційних органів, а також збільшення громадського контролю над діяльністю політиків і фінансово-промислових груп», - підкреслила Надія Чаленко.

Читайте також Торік тисяча українських компаній згенерували майже 6 трильйонів гривень, — дослідження