Різдвяна ялинка: де виникла традиція її прикрашати і як вона з’явилася в Україні

ІА Дивись.info розпочинає серію статей «Традиційні символи Різдва», у яких розповідатимемо про головні атрибути свята. Цього разу ми пропонуємо дізнатися більше про історію ялинки та з’ясувати особливості традицій, які пов’язані з нею.

Де з’явилася традиція прикрашати ялинку на Різдво?

Ялинка мала особливе значення ще для давніх германців та слов’ян. Оскільки це дерево є вічнозеленим, то символізувало вічність, достаток та, за язичницькими віруваннями, духи предків. Тому деяка обрядовість українців пов’язана з гіллям ялинки чи сосни.

Водночас традиція прикрашати ялинку саме на Різдво з’явилася та стала популярною в Німеччині. За однією з версій, її започаткував католицький священник та відомий реформатор церкви Мартін Лютер. Одного разу він вирішив прикрасити гілки ялинки запаленими свічками, що означало послану Богом благодать.

За іншою легендою,  ялинка стала різдвяним деревом завдяки християнському німецькому місіонеру Боніфацію Майнцькому. Він навертав язичників на християнство, і, аби довести їм, що дуб не є священним деревом, зрубав одного. В цей час дуб впав та повалив інші дерева, і тільки ялинка стояла непорушно. Тоді він назвав її – деревом Христа.

Також збереглися писемні згадки про різдвяну ялинку. Одна з таких датується 1527 роком у записах голів німецьких земель Штокштадт-ам-Майн. Крім того є згадка, коли в 1510 році в Ризі оздобили ялинку на площі біля кам'яниці Братства Чорноголових, яка належала німецьким міщанам.

Поступово традиція поширилася не тільки Німеччиною, але й іншими європейськими країнами.  Зокрема на початку ХІХ століття ялинку прикрашали в Англії, Франції, Італії. Там традиція спочатку побутувала при дворах королів та заможних людей. Згодом її прийняла і церква, де також ставили прибрані святкові деревцята. Однак у Ватикані першу ялинку на Різдво поставили у 1982 році.

Спочатку ялинку прикрашали свічками, яблуками, горішками, різними солодощами та кольоровими стрічками. Також виготовляли оздобу з паперу, а згодом з’явилися скляні кулі, фігурки рослин, тварин, ангелів та казкових героїв. Важливою прикрасою ялинки була восьмикутна Вифлеємська зірка.

Наприклад, у казці німецького письменника «Лускунчик та мишачий король» Ернста Теодора Амадея Гофмана зображено, як в цей час прикрашали різдвяну ялинку. Цей твір автор опублікував у 1816 році:

«Велика ялинка посеред вітальні була рясно обвішана золотими й срібними яблуками, і на кожній гіллячці, наче пуп'янки й квітки, вабили око обцукровані мигдалеві горіхи, барвисті цукерки та інші ласощі. Проте, мабуть, найбільшої краси ялинці додавали сотні маленьких свічок, що, мов зірочки, поблискували в її темному вітті. Ялинка променіла ними і привітно запрошувала дітей натішитися її квітками та плодами. А навколо неї чого тільки не було!»

(уривок з твору «Лускунчик і Мишачий король» Ернст Теодор Амадей Гофман).

Коли та як розпочали прикрашати ялинку в Україні?

В Україні традиція прикрашати ялинку на Різдво з’явилася у ХІХ столітті та поширилася у ХХ столітті. На заході України вона стала відомою завдяки тим же німецьким впливам у Австро-Угорській імперії. Також почали оздоблювати хвойне дерево й на українських землях, які входили до Російської імперії. Зокрема, відомо, що у 1811 році різдвяну ялинку встановили на площі в Одесі.

Так, в Україні традиція прикрашати ялинку побутувала спочатку в багатих родинах, переважно в містах. Оскільки в селищах віддавали перевагу дідуху, який вважався головною прикрасою Святвечора (про особливості дідуха ми розповімо в наступній статті).

Наприклад, український письменник Михайло Коцюбинський у своєму оповіданні «Ялинка» (1891 рік) описав ситуацію, як напередодні різдвяних свят сільська сім’я продала панам ялинку, яка росла в їхньому саду. Адже пани шукали своїм дітям різдвяне дерево, аби його прикрасити. Водночас на той час в бідній родині сільського хлопчика Василька такої традиції не було.

В Україні ялинку прикрашали горішками, яблуками, свічками, пряниками, також стрічками та фігурними іграшками. На Галичині переважно біля ялинки ставили маленький вертеп. Крім того, тут було прийнято, щоб на свята діти зривали смаколики з ялинки.

Чим відрізняється різдвяна від новорічної ялинки?

Варто розрізняти два поняття «новорічна» та «різдвяна» ялинка, оскільки вони мають зовсім різне значення. Різдвяна ялинка – це святкове дерево, традиція якого прийшла в Україну з європейських країн та виникла у Німеччині. У цьому контексті ялинка пов’язана з релігійною традицією християнства, бо її встановлювали напередодні Різдва.

Водночас новорічна ялинка – пов’язана з насадженням ідеології Радянського Союзу. Після Першої світової війни та встановлення комуністичної влади на території СРСР вкінці 1920-х років було заборонено ставити та прикрашати ялинку, бо вона була пов’язана зі святкуванням Різдва.

І от, згодом, у 1935 році, один з організаторів Голодомору в Україні Павло Постишев запропонував замінити традиційну різдвяну ялинку на новорічну. Так, святковому дереву надавали зовсім іншого значення. Його прикрашали червоною п’ятикутною зіркою, що була одним з основних символів комунізму, а також на верхівку могли встановлювати прикраси у формі «піки». Тоді ялинку оздоблювали прикрасами, які мали ідеологічний підтекст. Наприклад, фігурки космонавтів, паровозів, Діда Мороза та Снігурочки.

Першу новорічну ялинку в СРСР встановили в Україні, а саме – у Харкові. Згодом її масово почали розміщувати на площах інших міст. Традиція стала масовою і в оселях українців.

Читайте також На різдвяні свята у Львові відбудуться спільні колядування: локації та дати