Якими є завдання українських регіонів під час євроінтеграції

Як зазначалось раніше, ключовими пріоритетами для співпраці українських громад з їхніми партнерами-муніципалітетами на найближчу перспективу будуть два, взаємопов’язані напрями — євроінтеграція і відбудова.

У 23 червня 2022 році Європейська Рада надала Україні статус країни-кандидата на вступ до ЄС. Це історичне рішення, яке відкриває перед Україною великі перспективи, але на шляху до євроінтеграції необхідно зробити ще велику роботу і на національному, і на місцевому рівнях. Унікальність того шляху, який Україна має пройти в процесі євроінтеграції, полягає власне саме в тому, що їй одночасно потрібно буде розв’язувати завдання відбудови після шкоди, завданої російською агресією.

Треба зазначити, що багато змін в Україні відбулись уже в процесі імплементації Угоди про асоціацію та Угоду про поглиблену та всеосяжну вільну торгівлю з ЄС — змінювалися закони, технічні стандарти, особливості функціонування місцевого самоврядування. За ці роки Україна в багатьох питаннях стала дійсно іншою країною. Але попереду багато нових завдань.

Про це на Форумі регіонального розвитку говорила керівниця компоненту «Посилення спроможності органів місцевого самоврядування» проєкту USAID Галина Семенець.

Виклики перед місцевим самоврядуванням в процесі євроінтеграції

Потрібно розуміти, що процес євроінтеграції зазвичай включає в себе три етапи:

Набуття статусу кандидата

Зазвичай в ЄС приймається або рішення, що держава готова до кандидатства, і рекомендується розпочати з нею переговори про членство (як варіант — після виконання певних умов), або ж рішення, що держава до кандидатства не готова, і тоді пропонується повернутися до питання пізніше.

«У нашому випадку було прийнято унікальне рішення, коли статус кандидата Україні надано, але щоб його зберегти потрібно провести сім блоків реформ, серед яких реформа Конституційного суду, продовження судової реформи, антикорупція, боротьба з відмиванням коштів, втілення антиолігархічного закону, узгодження аудіовізуального законодавства з європейським, зміна законодавства про нацменшини. Оцінка прогресу за цими напрямами реформ передбачається в кінці 2022 року», - розповідає експертка.

Офіційні переговори про членство

На цьому етапі Україна має виконати велику роботу, яка стосується виконання завдань, пов’язаних з трьома так званими Копенгагенськими критеріями членства:

● політичний критерій — стабільність інститутів, що гарантують демократію, верховенство права, права людини та повагу і захист меншин.
● економічний критерій — чинна ринкова економіка та здатність справлятися з конкуренцією та ринковими силами.
● правовий критерій — здатність брати на себе зобов’язання членства (фактично це означає прийняття та імплементацію законодавства, узгодженого з директивами і нормами ЄС, так званих acquis communautaire або acquis (читається «акі комуніте»)).

«Фактично Україна, як і будь-який інший кандидат, має стати повноцінною демократичною європейською країною з ринковою економікою в процесі набуття членства, а не після його отримання. Власне на це спрямована ця "домашня робота", яка ведеться загалом за 35 напрямами», - пояснює Галина Семенець.

Набуття членства в ЄС

Звідси зрозуміло, наскільки значний і складний обсяг роботи потрібно буде виконувати ОМС в процесі євроінтеграції. Попри те, що національний рівень влади буде основним відповідальним за прийняття рішень у процесі інтеграції до ЄС, він буде зобов’язаний працювати у партнерстві в тому числі з органами місцевого самоврядування, оскільки буде виникати велика кількість завдань, які потрібно буде вирішувати також і на місцевому рівні.

«Зокрема мова йде про такі завдання як зміцнення спроможності, прозорості і ефективності місцевого самоврядування, підвищення якості управління людськими ресурсами та забезпечення фінансової стійкості, розвиток підзвітності та електронного врядування, розширення участі громадян у прийнятті рішень та співпраця з ІГС, під вищення ефективності контролю за проявами конфлікту інтересів, запровадження системних антикорупційних механізмів, підтримки МСП і їхньої готовності працювати в умовах відкритої ринкової економіки, дотримання більш жорстких вимог охорони навколишнього середовища».

Читайте також: Слабкі та сильні сторони плану відновлення України.