Будинки майбутнього: чому енергоефективне житло має стати трендом в Україні

Проте купівля енергоефективної оселі — турбота про екологію та водночас економія. Про це IA.Дивись.info поспілкувалася з операційним директором компанії ECOPAN Денисом Круківським.

– Що таке енергоефективне житло?

Енергоефективне житло зменшує надлишкове споживання енергії на опалення та охолодження самої будівлі. Тобто для такого будинку не потрібен газ та вугілля. Як наслідок, це зменшує використання природних ресурсів. За рахунок цього відбувається зменшення викидів CO2 в повітря. Оскільки вуглекислий газ вносить свій внесок у потенціал глобальної зміни кламату, то купівля енергоефективного житла, окрім того що економить його власникам витрати на комунальні послуги, ще й є турботою про навколишнє середовище.

І, що дуже важливо, це забезпечує більш комфортні умови для проживання.

– Чим така будівля відрізняється від традиційної?

По-перше, якістю проживання. Йдеться про стабільний мікроклімат всередині будівлі, забезпечений правильною послідовністю герметизації, підвищеною теплоізоляцією та правильно розрахованою системою інженерії. Комфорт забезпечує і правильне розташування будинку в просторі, завдяки чому через вікна потрапляє необхідна кількість сонячного тепла. Відтак, взимку у такій оселі тепліше. У 90% звичайних будівель цього немає.

Крім того, в енергоефективному будинку зберігається стабільний рівень свіжого повітря. Примусова система вентиляції викидає використане повітря назовні, а свіже втягує з вулиці, підігріваючи при тому. Ми рідко замислюємося, але це так само важливо, як інтернет в сучасному смартфоні.

По-друге, для створення таких об'єктів потрібен інший підхід: недостатньо зробити класичний проєкт та розпочати будівництво. У цьому разі слід спершу створити архітектурний проект, а потім — енергетичний. Фактично це більше прорахунків щодо утеплення, розміру вікон, розташування будівлі відносно сторін світу. Усі ці маленькі деталі мають бути затверджені ще до того, як техніка заїде на ділянку. Відповідно й залучені до робіт мають бути кваліфіковані спеціалісти.

По-третє, повернемося до енергетичних витрат. Наведу приклад: візьмемо сто квадратних метрів радянської споруди та сто квадратних метрів енергозберігаючої. Така будівля споживає близько 300 кіловат-годин на метр квадратний протягом року. Множимо 300 на 100 — і отримуємо 30 000 кіловат енергії на рік.

У будівлях, споруджених до 2020 року, ця цифра становить 15 000 кіловат енергії на рік.

Енергоефективне житло споживає близько 1500 кіловат енергії на рік. Різниця колосальна. І, що важливо, йдеться про енергозберігаючі будинки нижчого класу — пасивні. А є ще будинки нульової та плюсової енергії. Перші з них виробляють за рік стільки ж енергії, скільки споживають. Це відбувається завдяки альтернативним джерелам енергії. А будинки плюсової енергії протягом року виробляють більше енергії, ніж споживають. Це може дозволити забезпечити енергією сусідні будинки.

І ще одне — вплив на довкілля. Та ж сама радянська квартира на сто квадратних метрів споживає вугілля у такій кількості, що воно виділяє 9 500 кілограм вуглекислого газу в рік. Таких квартир в Україні, на жаль, більшість.

– Чому енергоефективне житло має стати трендом в Україні?

Українці як нація стають більш свідомими. Тож усі ми потрохи починаємо розуміти важливість і терміновість збереження довкілля. Популяризація енергоефективного житла вирішить багато проблем для людства у майбутньому. Та й загалом євроінтеграційний напрямок розвитку включає зміну стандартів будівництва. Але коли вже зміни відбудуться, то й вартість створення, попит та ціна на таке житло зростуть.

Також не уникнути нам і поступового подорожчання енергоресурсів. Відповідно це збільшить популярність такого типу будівництва.

Ще один момент. Війна надовго залишить негативний слід на українцях. Досвід блекауту дає розуміння, що автономність будівлі є важливою. Збереження енергії знаходиться нарівні з можливістю спуститися у підвал.

Я сподіваюся, що кошти, які партнери будуть виділяти на відбудову країни, будуть використані для будівництва з нормативами ЄС. Таким чином у нас є шанс стати більш енергонезалежною державою.

– Розкажіть про свій бізнес. Чому споруджуєте саме енергоефективне житло?

Ми є адептами екологічного житла. Власне, почали цим займатися, коли в Україні про цілі сталого розвитку ООН розмов не було. Ми одні з перших хто почав втілювати цілі сталого розвитку через свої проєкти. Зараз тенденція змінилася — сучасні компанії втілюють принципи сталого розвитку і свідомого споживання. В наших інтересах створювати цілі енергоефективні містечка. Але оскільки попит в Україні на енергоефективні будинки не надто високий, не всі наші проекти є пасивними: люди поки що не готові переплатити під час купівлі, щоб зекономити в процесі експлуатації.

Тим не менше, ми будуємо житло енергоефективне з використанням панельно-каркасної технології. Панель на 90% складається з утеплювача і виготовлена на фабриці. Сам будинок ми збираємо як конструктор — або на виробництві, або на ділянці. Коробку на 100 квадратних метрів можна зібрати за тиждень. До нас клієнти часто приходять з власними ідеями. Наше архітектурне бюро розробляє проект, виробництво виготовляє домокомлект, а згодом вже слідує реалізація.

Будуємо не тільки в Україні, але і за кордоном. Маємо проєкти в Німеччині, Австрії, Нідерландах, Іспанії та Румунії й плануємо розширятися далі на Євросоюз. В Румунії у нас, до речі, є виробництво домокомплектів.

– Чи дорожче будувати енергоефективне житло та які ціни на ринку?

Насправді, енергоефективне житло і «звичайне» житло не відрізняється значною мірою у вартості реалізації. Основна відмінність — різниця обслуговування та комунальних платежів. Середня вартість зведення енергоефективного будинку, повністю готового до проживання складає близько 1400 євро за квадратний метр, що прирівнюється до вартості квадратного метр квартири у Києві чи Львові, до ремонту і без енергоефективних складових. 

– Які тренди будівництва очікують український ринок у найближчому майбутньому?

Особливо помітно сьогодні, що люди все менше прагнуть жити у палацах на 800-900-2000 квадратних метрів. А хто вже такий будинок придбав, прагне якнайшвидше його продати. Тому що велику площу дорожче опалювати та охолоджувати. Крім того, культура раціонального використання площі охоплює дедалі більше замовників. Окрема бібліотека або ігрова тепер стали тепер ділять простір з іншими кімнатами. І ці кімнати зручні й компактні.

Тож сьогодні та у найближчому майбутньому популярними будуть будинки середньою площею від 150 до 200 квадратних метрів.

Щодо комерції, то з розвитком швидких та заощадливих технологій, відбувається те ж саме. Тому що бізнесу важливо не витрачати більше грошей під час експлуатації та розуміти вартість будівництва, ще до його початку.