Завдання України для вступу в ЄС

Про це на Форумі регіонального розвитку говорив Співголова комітету з Євроінтеграції Вадим Галайчук.

Єврокомісія бачить успіхи України

Для успішного проведення переговорів Україні доведеться виконати значний список вимог та внормувати державну політику по відношенню до місцевого самоврядування. Незабаром Єврокомісія розпочне підготовку технічних аспектів переговорів про членство, так звану «переговорну рамку», без якої початок процесу неможливий. Її найімовірніше мають затвердити на наступному саміті ЄС навесні 2024 року.

Разом з тим на Україну чекає ще багато роботи. У листопаді Єврокомісія опублікувала звіт, у якому оцінювався успіх України та пропонувались кроки для подальшої євроінтеграції. Не оминули увагою і процес децентралізації в Україні.

Загалом реформи у рамках децентралізації називають одними із найуспішніших за всю історію незалежної України. Це підтверджується ефективністю муніципалітетів в умовах війни, які у переважній більшості випадків стали опорою для держави в складний час, про що наголошує і Єврокомісія.

«На перший погляд може здатись, що у плані євроінтеграції місцевого самоврядування в Україні все гаразд, на думку Єврокомісії Україна тут досягла значного прогресу. Зокрема це стосується завершення територіальної частини децентралізації, якою кількість районів в Україні в результаті укрупнення зменшилась із 490 до 136, та було утворено 1469 територіальних громад, 144 з яких нині перебувають під окупацією», - розповідає Вадим Галайчук.

Окремо, на думку Єврокомісії, заслуговує на увагу закон про службу в органах місцевого самоврядування, який було прийнято у травні, а підписано президентом у липні 2023 року. Новий закон запровадив зрозумілу та прозору процедуру конкурсного відбору, прозоре кар’єрне зростання, основану на KPІ роботу, а також захист працівників та гарантований нижній показник зарплати.

Однак є низка незадовільнених вимог

Окрім цього у звіті Єврокомісії відмітили наступні позитивні чинники:

• Досягнуто обмеженого прогресу у розмежуванні рівнів місцевої адміністрації: обласного, районного та муніципального, а також розмежування повноважень місцевого самоврядування та центральної влади.
• Запроваджено відповідні внутрішні структури для муніципальних адміністрацій.
• Збережено фіскальну децентралізацію у 2023 році, коли 64% податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та ПДФО з військовослужбовців були виділені муніципалітетам.
• Зміни до закону про засади державної регіональної політики, які закріплюють основу для відновлення постраждалих від війни регіонів України, включаючи трирівневу систему стратегічного планування (національна, регіональна та місцева стратегії розвитку). 

«Однак за фасадом схвалення криється і немало критики та зауважень, які законотворці мають врахувати вже найближчим часом. Зокрема найбільшим є питання військових адміністрацій та розмежування повноважень центральної та місцевої влади. Через воєнний стан в Україні утворили 184 військові адміністрації (ВА) на місцевому рівні, і якщо у прифронтових містах це виглядає логічним, то у громадах, які знаходяться максимально далеко від зони бойових дій, такі рішення виглядають достатньо спірно», - зазначає Співголова комітету з Євроінтеграції.

Окремою проблемою є нечіткість визначення критеріїв для створення ВА, у Єврокомісії звертають на це особливу увагу і не без причини. За Законом України Співголова комітету з ЄвроінтеграціїПро правовий режим воєнного стану” керівник обласної військової адміністрації може пропонувати президенту утворювати військові адміністрації в населених пунктах у разі порушень Конституції чи законів. Тобто замість чітких критеріїв ми довіряємо таке рішення на власний розсуд Банкової, що створює великі ризики для урізання повноважень самоврядування та надмірно централізує владу.

«У ЄС окремо вимагають значно більшого залучення ОМС до формування державних політик у сфері децентралізації та загальної координації, оскільки наразі комунікація громад із урядом та профільним міністерством зокрема залишає бажати кращого. В звіті підкреслено, що компенсувати цю проблему не може Конгрес місцевих та регіональних влад, адже є дорадчим органом при Президентові».

Також Єврокомісія виділяє наступні проблеми:

• Фактична спроможність Уряду у розробці політик з децентралізації на основі фактів залишається недостатньою, пояснювальні записки, які супроводжують законодавчі пропозиції, часто не відповідають необхідним стандартам.
• Бюджетна прозорість і відкритість формування бюджету в Україні обмежені, і ситуація погіршилась під час війни.
• Запровадження базових механізмів управлінської відповідальності центральних органів влади на практиці залишається обмеженим.
• Немає чіткої різниці між економічною та неекономічною діяльністю, відсутнє чітке правило de minimis — тобто виведення з-під контролю за державною допомогою невеликих обсягів допомоги.
• Потребує модернізації система профтехосвіти в регіонах, потребує об’єднання профтеху та передвищої освіти в одну спільну систему. 

«12 грудня стало відомо про спробу протягнути на засіданні уряду проєкт постанови на 232 сторінок, що фактично дублює скандальний законопроєкт № 5655. Це пропозиція Олександра Кубракова — очільника Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктур. Такі дії можуть призвести не тільки до чергового розладу уряду із громадянським суспільством та місцевим самоврядуванням, а й поставити під загрозу євроінтеграцію України».

Попри позитивне рішення голів ЄС про початок переговорів щодо вступу України, на уряд та парламент чекає ще багато роботи для організації місцевого управління відповідно до стандартів ЄС. Окремо Україна має підготуватись і до відновлення місцевого самоврядування на окупованих та прифронтових територіях, де нерідко доведеться застосовувати різні підходи в залежності від регіональних особливостей.

У ЄС від уряду очікують і оновлення Державної стратегії регіонального розвитку (2021–2027 роки) враховуючи виклики війни та модернізації Державного фонду регіонального розвитку для узгодження їх із процесом відновлення та реконструкції, а також багаторівневого управління. У презентованому проєкті Стратегії є дуже великі проблеми, які обов’язково будуть описані експертами. 

«У цьому контексті також врешті потрібно визнати провал “містобудівної реформи” 5655 та відмовитись від її лобіювання у вигляді законопроєкту чи постанови уряду. Ще одне питання, яке потребуватиме вирішення — надання статусу юридичної особи муніципалітетам, яке вже тривалий час є достатньо контраверсійним питанням, однак воно включене до вимог Єврокомісії», - підсумував експерт.

Читайте також: Якими є завдання українських регіонів під час євроінтеграції.