«Малоголосківські пагорби» у Львові можуть отримати статус об’єкта природо-заповідного фонду: що зміниться
Малоголосківські пагорби у Львові можуть стати не просто парком, а об’єктом природо-заповідного фонду з унікальним біорізноманіттям флори та фауни. Тут помітили сарну європейську, а також водяться зайці, лисиці, фазани і боривітри. Місцеві мешканці регулярно підгодовують тварин.
Про це повідомляє місцева влада.
Нещодавно мешканці мікрорайону «Під Голоско» помітили як пагорбами житлового району блукає сарна європейська або, як її ще називають, козуля. Через розмаїття тварин та птахів місцеві регулярно підгодовують їх, зокрема сіном та яблуками.
Проте козулі не єдині мешканці Малогосківських пагорбів, розповідають в управлінні екології. Тут також можна зустріти боривітра, зайців, лисиць та фазанів. А ще екологи фіксують унікальні ландшафтні дебри – великі терасовані балки у лісовій місцевості, що відрізняються від звичайних ярів активним розвитком біорізноманіття.
В управлінні екології та природних ресурсів Львівської міської ради певні, що є усі підстави, щоб на «Малоголосківських пагорбах» була природо-заповідна ділянка.
У місті триває робота над створенням парку в мікрорайоні «Під Голоском». Для збереження та використання ухвалою для парку відвели ділянку площею 13,3 га. За словами екологів, площа природо-заповідного фонду, очевидно, буде меншою. Проте її визначать після розробки наукового обґрунтування.
«Однозначно попереду ще багато роботи, але ми маємо докласти усіх зусиль, аби зберегти цей природний ландшафт та забезпечити сприятливе середовище для його мешканців», – зазначила заступниця начальника управління екології та природних ресурсів Оксана Луцко.
Зазначимо, об’єкт природо-заповідного фонду – це особливий статус для території, який забороняє тут будь-яку господарську чи будівельну діяльність. А головне – береже унікальне біорозмаїття об’єкту.
Нагадаємо, що 2023 року небайдужі мешканці ініціювали петицію щодо заборони висотної забудови і створення в мікрорайоні «Під Голоском» парку. Вона набрала потрібну кількість голосів і вже є ухвала Львівської міської ради щодо відведення земельних ділянок у житловому районі «Під Голоском» для збереження та використання парку.
Що передувало
У 2023 році небайдужі мешканці ініціювали петицію щодо заборони висотної забудови і створення в мікрорайоні «Під Голоском» парку. Вона набрала потрібну кількість голосів і вже є ухвала Львівської міської ради щодо відведення земельних ділянок у житловому районі «Під Голоском» для збереження та використання парку.
Про природно-заповідний фонд України
Природно-заповідний фонд України – це "золотий запас" української природи, фонд, у якому зібрані найцінніші природні скарби: ліси і степи, болота і гори, скелі і печери, ріки і моря, заплави і навіть пустеля.
Тут найкраще збережені природні екосистеми та різноманіття флори і фауни, а також колекції рослин і тварин, зібрані в садах і парках.
Коли ми мандруємо Карпатами або морським узбережжям, то не задумуємося про охорону природи, вимоги законодавства і рідко згадуємо, що ця чудова місцина має статус національного природного парку чи заказника.
За збереженням кожної такої території, квітки, тваринки чи інфраструктури, якою ми користуємося – велика команда людей, яка працює над збереженням природи.
Території природно-заповідного фонду бувають природними – це природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи і заповідні урочища.
А також бувають штучного походження – ботанічні сади, зоологічні парки, дендрологічні парки; парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва.
Про закон
Згідно з базовим Законом у сфері заповідної справи "Про природно-заповідний фонд України", природно-заповідний фонд становлять ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об’єкти яких мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища, які охороняються як національне надбання. Цей фонд є складовою частиною світової системи природних територій та об’єктів, що перебувають під особливою охороною.
Території та об’єкти природно-заповідного фонду України класифікуються за одинадцятьма категоріями:
- сім природного походження – природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи і заповідні урочища
- та чотири рукотворні (штучного походження) – ботанічні сади, зоологічні парки, дендрологічні парки; і парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва.
Існують вирази стосовно заповідних територій та об'єктів – "загальнодержавного" чи "місцевого значення". Насправді це стосується рівня ухвалення рішення стосовно їх створення, управління і фінансування заходів зі збереження цих територій, а не їх значення для Природи в цілому.
Території та об’єкти природно-заповідного фонду потребують належної уваги, охорони і збереження, встановлення певних правил стосовно їх управління, спеціального режиму охорони та використання, з урахуванням їх категорії, класифікації та цільового призначення – зазвичай ці "правила" викладені в рішеннях стосовно створення таких територій та об'єктів, в положеннях про них або в їхніх проєктах організації території.
Для управління природними заповідниками, біосферними заповідниками, національними природними парками, ботанічними садами, дендрологічними та зоологічними парками загальнодержавного значення, а також регіональними ландшафтними парками створюються спеціальні адміністрації.
Охороною і збереженням територій та об’єктів інших категорій природно-заповідного фонду, як правило, опікуються землевласники і землекористувачі на землях, де вони розташовані.
Згідно з даними Державного кадастру природно-заповідного фонду, на початку 2021 року нараховувалося 8633 території та об’єкти природно-заповідного фонду загальною площею 4,1 млн га, що становило 6,8 % площі країни, а також морський заказник "Філофорне поле Зернова" площею 402,5 тис. га, а у складі природно-заповідного фонду було 5 біосферних заповідників, 19 природних заповідників, 53 національних природних парки, 85 регіональних ландшафтних парків, 3398 заказників, 3580 пам’яток природи, 802 заповідних урочища, 28 ботсадів, 13 зоопарків, 62 дендропарки та 588 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва. Стан ПЗФ по областях 2020.
Кількість і площа територій та об'єктів природно-заповідного фонду різниться від регіону до регіону і залежить від кількості збережених природних територій та згоди місцевих органів влади, землевласників і землекористувачів заповідати такі природні ділянки. Більше про розподіл площ природно-заповідного фонду в областях можна дізнатися з аналітичних матеріалів.
Інтерактивна форма Державного кадастру природно-заповідного фонду наразі перебуває на стадії розробки і невдовзі буде доступна для всіх охочих дізнатися більше.
