Генеральний секретар фінансів УНР та відомий економіст: ким був Михайло Туган-Барановський
Михайло Туган-Барановський – економіст, генеральний секретар фінансів Української Центральної Ради (УНР), один з фундаторів Української Академії наук, автор низки праць про кооперацію та періодичні кризи в країнах.
Сьогодні минають 105 років від дня смерті видатного економіста. З цієї нагоди ІА Дивись. info пропонує пригадати головні факти про життя та наукові діяльність Михайла Туган-Барановського.
«На університетській лаві почував себе українським патріотом»
20 січня 1865 року в селищі Солоне, що на Харківщині, в сім’ї Івана та Ганни Туган-Барановських народився син. Його назвали Михайлом. Цікаво, що батько майбутнього економіста належав до давнього роду нащадків Чингізхана. Матір – також походила з старовинного роду з Полтавщини та була нащадком князя Гедиміна. Таким чином, сам Михайло вважав себе наполовину українцем, а наполовину – татарином.
Спочатку Михайло навчався у Другій московській гімназії, потім у Першій київській, а тоді – в Харківській. Після здобуття середньої освіти, у 1884 році, вступив до Харківського університету на фізико-математичний факультет.
«Народився я в Харківській губернії. За походження наполовину українець. У ранній юності і на університетській лаві почував себе українським патріотом»,
– зазначав Михайло Туган-Барановський.
Однак вищу освіту вчено вдалося отримати екстерном. Зокрема він отримав дипломи з двох напрямків: природничо-математичного та правничо-економічного. Крім того, у 1892 році навчався у Великій Британії. Тут він отримав знання з фабричного законодавства.
Пошуки себе в житті та науковій діяльності
Перша наукова праця Туган-Барановського вийшла у 1890 році в журналі «Юридичний Вісник». Стаття має назву «Вчення про граничну корисність господарських благ як причина їхньої цінності».
Через чотири роки з’явилася його ще одна праця – «Промислові кризи у сучасній Англії, їхні причини та вплив на народне життя». Згодом за неї він отримав ступінь магістра політичної економіки в Московському університеті.
У 1898 році вийшла його праці, в якій він аналізує капіталістичний розвиток в Росії. За неї він отримав ступінь доктора. Після цього він працював у Санкт-Петербурзькому університеті.
В цей час економіст, який був прихильником марксизму, переосмислює свої погляди. Тому в 1901 році припинив працю з представниками так званого тоді «легального марксизму» в Російській імперії. Так, у своїх наступних працях Туган-Барановський схиляється до поглядів неокантіанців щодо суспільства.
В той же 1901 рік він повертається до України. А саме його висилають на Полтавщину через учать в студентській демонстрації. Тут він мешкав у селищі Пізники (Лохвицький повіт) в родині свого знайомого Федора Русинова. В давнього товариша була донька Ольга. Перебуваючи там, Михайло закохався в неї, а згодом – одружився.
У 1905 році саме він сприяв встановленню в Полтаві першого в Україні пам'ятника Тарасу Шевченку.
Генеральний секретар фінансів Центральної Ради
Михайло Туган-Барановський брав участь в подіях української національної революції. Зокрема, у 1917 році він став генеральним секретарем фінансів Центральної Ради. В цей час він став головою та ініціатором створення Українського товариства економістів.
У 1918 році він започаткував Інститут економічної кон`юнктури та народного господарства. Крім того, вчений був одним з фундаторів створення Української академії наук, де у 1919 році, став головою соціально-економічного відділення. Також за його ініціативи був створений Демографічний інститут та Український державний університет (Київ).
Туган-Барановський вивчав український кооперативний рух. Також він вважав, що має бути створена власна українська валюта.
Його наукові теорії визнали вчені з різних країн
Однією з найвідоміших праць економіста є«Промислові кризи у сучасній Англії, їхні причини та вплив на народне життя». Саме це дослідження було поширеним серед інших дослідників за кордоном.
Вагомий внесок в наукову думку Туган-Барановський завдяки своїй теорії періодичних криз. Такі погляди можна прослідкувати в низці його статей та праць, які переклали на французьку та німецьку мови. Загалом науковий доробок вченого складає близько 140 праць. З них відомі такі, як-от:
- «Кооперація, її природа і мета»;
- «Вплив ідей політичної економії на природознавство та філософію»;
- «Український народ в його минулому та теперішньому»;
- «Соціальна теорія суспільного розподілу»;
- «Паперові гроші та метал» та інші.
Зокрема саме наукові погляди Михайла Туган-Барановського мали неабиякий вплив на відомого англійського економіста – Джона Мейнарда Кейнса.
У 1919 році вчений видав підручник «Основи політичної економії». Крім того, за свою діяльність редагував низку наукових видань.
«Його економічні теорії зробили помітний слід майже в усіх країнах Європи.. А Україна дала світові видатного і оригінального економіста-мислителя…»
– зазначив доктор економічних наук Степан Злупко про Туган-Барановського.
Раптова смерть
Михайло Туган-Барановський помер 21 січня 1919 року. Тоді він їхав у складі делегації Української Народної Республіки в потязі до Парижа.
Перед цим у нього було день народження і його саме виповнилося 54 роки. Водночас Туган Барановському було погано, у нього підвищилася температура. А на зупинці Затишшя біля Одеси у вченого стався серцевий напад.
На його честь назвали вулицю у Львові
У Львові є вулиця імені Туган-Барановського. Вона розташована в личаківському районі міста та сполучає вулиці Пекарську і Тершаковців. Свою назву вулиця отримала у 1992 році.
До цього, від 1944 року, вулицю найменували імені радянського льотчика-випробувача Валерія Чкалова. А ще раніше – вулиця мала назву Сакраменток (з 1825 року).
Крім того, вулиці, названі імені вченого є в Первомайську та Полтаві. Також відомий Донецький національний університет економіки і торгівлі ім. Михайла Туган-Барановського, який у 2014 році евакуювали до Кривого Рогу через тимчасову російську окупацію міста.
ІА Дивись.info досліджує історію та розповідає про видатних українців, які прославились у мистецтві, науці та інших ремеслах. Прочитати ці історії можна за посиланням Видатні українці.
Крім того, в межах проєкту «Декомунізація Львова» ІА Дивись.info розповідає містянам про видатних українців, на чию честь перейменували вулиці, що колись носили «радянські назви». Про це детальніше читайте тут.
