Як проводять седацію і чи є вона безпечною

---

Колонка стоматолога Юрія Дмитришина

А, втім, є певні ризики, пов'язані із нею, виникають вони вкрай рідко. Наприклад, алергічна реакція на газ.

Серед симптомів, які вказують на алергію від седації закисом азоту, є: 

• почервоніння шкіри,
• свербіж,
• набряк чи алергічний набряк - останній викликає проблеми із диханням.

Седація також може викликати побічні ефекти:

• занепокоєння;
• галюцинації;
• посилення депресивних станів,
• реакції на стрес. 

У деяких випадках може бути головний біль, запаморочення, нудота, блювота, а також втрата свідомості. 

Будь-який медик, який планує застосувати седацію, повинен вирахувати правильне дозування газу. Недостатня кількість чи надлишок можуть призвести до втрати свідомості чи проблеми із серцем пацієнта. 

Летальні випадки дійсно трапляються, та вкрай рідко. Найчастіше до цього призводить неправильне застосування седації закидом азоту чи алергія пацієнта на «сміховий газ».

Для того, щоби зменшити ризики смертельних випадків під час седації закисом азоту, варто дотримуватись безпечних протоколів та норм. Це стосується обладнання, яке проходить перевірку, а також самого процесу підготовки до процедури й контролю за станом пацієнта. 

Види седації у стоматології

 Серед найбезпечніших:

1. Волатильна седація: застосовується через вдихання газу з ацетилованою кислотою (зазвичай суміш кисню та азоту) або легкозаймистих анестетиків. Цей метод є безпечним, оскільки пацієнт залишається при свідомості та може взаємодіяти зі стоматологом.

2. Інтравенозна седація: введення лікарських засобів в вену через катетер. Цей метод дає можливість стоматологу контролювати глибину седації та дозу лікарського препарату. Інтравенозна седація також відносно безпечна, але вимагає спеціального навчання та ліцензії для її проведення.

3. Оральна седація: включає прийом лікарських препаратів у вигляді таблеток або розчинів, що допомагають заспокоїти пацієнта перед візитом до стоматолога. Вони можуть використовуватися окремо або в поєднанні з іншими методами седації. Оральна седація також необхідна з точки зору безпеки.

Вибір виду седації залежить від стану здоров'я пацієнта, характеристик проведеного лікування та від преференцій самого пацієнта. Перед вибором будь-якого виду седації стоматолог проводить детальне обговорення з пацієнтом, аби визначити той варіант, який йому найбільше підходить.

Підготовка до седації

Стоматолог може рекомендувати провести певні аналізи, щоби переконатися, що пацієнт здоровий та готовий до процедури. 

Ідеться про:

• Клінічний аналіз крові: допомагає проаналізувати загальний стан здоров'я пацієнта, включаючи рівень еритроцитів, лейкоцитів та тромбоцитів. Він також може допомогти виявити потенційні проблеми, які можуть впливати на безпеку седації, такі як анемія.
• Біохімічний аналіз крові: використовується для оцінки рівнів різних хімічних речовин у крові, таких як глюкоза, електроліти (наприклад, натрій, калій), функція печінки та нирок. Це може допомогти виявити будь-які патологічні зміни, які можуть впливати на безпеку седації.
• Електрокардіограма (ЕКГ): тест, що оцінює електричну активність серця. Він може допомогти виявити потенційні аномалії ритму серця або інші проблеми, які можуть стати перешкодою для безпечної седації.
• Консультація з анестезіологом: у разі складних медичних станів або пацієнтів, які перебувають у зоні ризику, можуть рекомендувати обговорити цю ситуацію з анестезіологом. Він може розглянути індивідуальний медичний статус пацієнта та допомогти визначити найбезпечніший вид седації.

При виборі аналізів перед седацією слід враховувати медичну історію пацієнта, а також тип та тривалість проведення процедури.

Перед лікуванням під седацією або наркозом не можна їсти та пити протягом 4 годин з метою запобігання попадання їжі в дихальні шляхи. Адже це, своєю чергою, може спричинити ускладнення, що загрожують життю пацієнта.

Під час седації лікар також повинен вимірювати такі показники, як: 

• Пульс - ритмічні коливання артерій, які виникають від кровотоку, рухаючись по судинах під час скорочення серця. 
• Сатурація киснем - параметр, що вказує на вміст оксигену в крові. 
• Форма хвилі пульсу: Деякі пульсокиметри можуть аналізувати форму хвилі пульсу, таку як різні характеристики амплітуди і форми волнистості. Це може вказувати на наявність аритмії або інших патологій.
• Показник перфузії: вимірюється пропускання крові через периферійні кровоносні судини, що вказує на нормальний кровообіг та стан кровоносних судин.

Незважаючи на ризики, седація закисом азоту залишається безпечним методом анестезії. Перш ніж піддатись седації, важливо обговорити ймовірні наслідки із лікарем. Тільки після цього ви як пацієт можете ухвалити рішення щодо використання такого методу під час лікування.

---

Матеріали у рубриці «Погляди» є відображенням виключно точки зору автора, яка може бути як об'єктивною, так і суб'єктивною. Редакція може не поділяти думок і поглядів, викладених тут та не несе відповідальності за достовірність й тлумачення викладеної інформації, натомість виступає виключно платформою для розміщення матеріалу.