Біографія винахідника протигазу Миколи Зелінського
Хімік-органік, творець наукової школи, багато років працював в одеському університеті. Він також відомий як творець активованого вугілля, вітчизняного палива з вуглеводнів та винахідник першого ефективного протигазу.
А в цей день, 6 лютого 1861 року, Микола Зелінський народився. ІА Дивись.info розповідає його історію.
Дитинство Миколи Зелінського
Народився Микола Зелінський 6 лютого 1861 року в Тирасполі, який на той час належав до Херсонської губернії. У 10-річному віці Зелінський вступив до Тираспольського повітового училища, закінчив його достроково, і його прийняли до класичної гімназії Рішельєвської в Одесі, відразу в другий клас. Пізніше Зелінський успішно склав іспити до Новоросійського університету на природне відділення фізико-математичного факультету.
У студентські роки його більше інших наук цікавила хімія. Щоб він міг самостійно займатися питаннями синтезу, Зелінського відряджали як факультетський стипендіат до Німеччини — у Лейпциг та Геттінген, у лабораторіях яких приділялася велика увага дослідженням у галузі органічної хімії.
Навчання за царською політики
У 1888 році молодий вчений повернувся до Одеси. Він успішно склав магістерський іспит і був зарахований приват-доцентом до університету, а через рік захистив магістерську дисертацію.
З ініціативи Менделєєва талановитого вченого запросили до московського університету, проте 1911 року, на знак протесту проти царської політики у сфері народної освіти, він залишив навчальний заклад.
Хімічні атаки під час Першої світової війни
22 квітня 1915 року поле бою в Бельгії вкрила жовто-зелена хмара. У повітрі відчувався аромат ананасів та перцю. Саме так вперше в історії військо Кайзера застосувало хімічну зброю. Хлор викликав задушливий кашель, біль у грудях, у легенях збиралась вода, а за кілька днів людина помирала.
Подібну дію мав і фосген, але його впізнавали за запахом гнилої риби. А третій вид газу – він же і найбільш підступний – гірчичний. Той вражав усі вологі частини тіла – очі, спітнілу шкіру, промоклі у траншеях ноги.
Солдати починали блювати, втрачали зір, а тіло вкривалось пухирями. Лише за перші 3 тижні цей газ убив та важко травмував 14 тисяч солдат. Артилерія назавжди змінила своє обличчя – тепер боялись не лише снаряду, а й речовин, які він вивільняв.
Доки хіміки вигадували усе складніші формули для ураження людського організму, інші намагались придумати захист.
Усе починалося зі звичайних пов’язок, промочених у спеціальних розчинах. Такі маски погано тримались на обличчі, доводилось підтримувати їх рукою, крім того вони пересихали швидше, аніж розчинявся газ. Незабаром пов’язки замінили на фланелеві мішки зі скельцями для очей та французькі маски-рильце Тамбютю.
Українець винайшов протигаз
Микола Зелінський дослідив унікальні властивості активованого вугілля. Його пориста поверхня була здатна абсорбувати велику кількість шкідливих речовин. До того ж вугілля – дешевий та доступний матеріал.
Разом з інженером Кумантом вони проектували контейнер із металевими сітками, між якими перекладали шари вугілля. До них прикріплювали оранжеву резинову шапку.
Але такий протигаз мав свої недоліки – гума з часом тріскалась і проривалась, пластини вугілля ламались, перетирались, тож солдати часто вдихали дрібне вугілля. Але попри це – засіб рятував від усіх наявних на той час видів газу. Зелінський отримував із фронту листи подяки, а його протигази виготовляли і для союзних військ.
Вдосконалення протигазу
Інженери інших країн теж не зволікали і пропонували нові конструкції. Кожна наступна модель ставала не лише надійнішою у хмарі розпиленого газу, а й зручнішою в користуванні. Спеціальні тренінги проходив і медичний персонал. Не забували й про бойових тварин – проектували протигази для коней та собак.
Уже до кінця Першої світової війни заводи з виробництва протигазів у США мали цілком налагоджені процеси. Винахідник українського походження жодних винагород за своє творіння не отримав, хоча, за іншими даними, і не просив. Мовляв, збагачуватись на війні не хоче.
Коментарі