«Влаштувався офіціантом, а вже за місяць став за барну стійку», — інтерв'ю з барменом

Про свої робочі будні ІА Дивись.Info розповів бармен Тарас.

– Для початку, розкажіть кілька слів про себе.

Народився я в Одесі, все своє життя прожив у місті Коломия. Працювати почав у доволі ранньому віці, у 17 років. Тож період підліткового максималізму та безвідповідальних вчинків фактично пропустив.

А три роки тому я приїхав до Львова.

– Як потрапили у професію?

Оскільки Коломия — невелике місто, новини про відкриття різних закладів чули всі. У 2011 році там з'явився нічний клуб. Я на той момент навчався у коледжі за спеціальністю «Фінанси і кредит». Обрав цю спеціальність не з великого бажання, а тому що пройшов на державну форму навчання. Мені потрібен був підробіток, до того ж, я завжди хотів бути причетним до готельно-ресторанної справи. Відтак, влаштувався спочатку туди офіціантом, а вже за місяць став за барну стійку.

– Що було найскладнішим під час освоєння професії?

Найскладнішим було вивчити і взагалі зрозуміти той весь алкоголь, який у нас був. Я до того не міг собі дозволити прийти у якийсь заклад і спробувати там популярні напої, тому все було для мене новим. Плюс асортимент алкоголю в Україні був не таким широким. І доводилося після роботи ввечері або вночі сидіти і вивчати кожен алкоголь.

Крім того, це був клуб високого рівня й вимоги до мене були відповідними. Там я пропрацював три роки.

– Де працюєте зараз?

У Львові я працюю в декількох барах. В одному із закладів я виконую роль бар-менеджера та стою за стійкою. Останнє є невід'ємною частиною мене. Напевне, якщо ходити не зможу, тільки тоді не буду виходити за бар. Водночас працюю в інших чотирьох закладах. Усі вони трохи відрізняються.

– Як вдається поєднувати роботу у п'ятьох закладах?

Це круто. Круто, тому що я змінюю постійно обстановку, працюю з різними людьми, готую різні напої та зустрічаю різних гостей. І таким чином не вигораю.

До прикладу, зараз я фокусуюся саме на «Культурі відпочинку», бо він новий. Я несу відповідальність за бар і зацікавлений у тому, щоб людям тут подобалося. Як тільки робота тут більш-менш стабілізується, я повернуся до роботи в інших барах.

– Опишіть свій робочий день.

Усе залежить від того, де я сьогодні працюю і за що відповідаю. Перед початком робочого дня я можу поїхати кудись «на закупи». Загалом же зранку мені треба привести бар до порядку: прибрати усі поверхні, підготувати посуд та заготовки. Тобто треба зробити усе, щоб не виникло «запари».

Коли вже приходять люди, ми починаємо поступово входити в роботу. А ввечері людей більшає і змінюється атмосфера закладу в цілому. За цим приємно спостерігати і в цьому приємно працювати.

– Що для Вас означає «запара»?

«Запара» в голові. Немає такого поняття насправді як «запара». Є поняття «погано підготовлене робоче місце». Тим більше, практично все життя я працював у клубах, у яких була якась дика кількість людей: по 700-800 людей на трьох барменів. На тлі такого досвіду мені складно розгубитися під час роботи.

– Наскільки робота бармена залежить від роботи інших працівників закладу?

Усі працівники взаємопов'язані, особливо коли йдеться про великий заклад із кухнею. Весь механізм має працювати чітко. Припустимо, якщо офіціант не прибрав з мийки посуд, то вже відбувається збій у роботі: посуд немає куди складати на кухні і в мене на барі немає посуду.

– Як підібрати коктейль для клієнта?

Треба дізнатися про смакові вподобання та звузити вибір, бо коктейлів є дуже багато. Комусь подобається солодке, комусь кисле, комусь гірке або пряне. А вже після цього можна щось підібрати.

– Чи виникають конфлікти з клієнтами напідпитку?

Таке буває, але досить рідко. Адекватні працівники розуміють, що частково несуть за це відповідальність. Тобто якщо у мене людина сидить на барі, і я бачу, що їй уже досить, то прямо про це скажу. Я бачу ту межу, на якій бажно зупинятися. Тоді пропоную попити водички і прийти до тями. Коли людина намагається створити конфлікт, я пропоную їй покинути заклад. Бували випадки, що доводилося викликати охорону.

– А доводилося застосовувати фізичну силу?

Так, деколи доводилося реагувати дуже швидко, без охорони. Але це переважно бувало в клубах. Бо коли у приміщенні 800 людей та всього два охоронці, треба допомагати. Деколи й «прилітало».

– Хто платить за розбитий посуд?

Тут, знову ж таки, залежить від політики закладу та ситуації. У деяких закладах харчування гість не платить за битий посуд. Здебільшого зараз усі переходять на цей формат і, я думаю, це приємно для людей. Але коли цей посуд був розбитий цілеспрямовано, тоді політика закладу може змінитися.

– Флірт - частина роботи бармена?

Доволі часто зі мною фліртують. Я тоді у відповідь посміхаюся, а не відсторонююсь. Це моя робота, від мого настрою залежить настрій гостей. Фактично, я завжди підіграю: жартом відповідаю на жарт, фліртом — на флірт. Звичайно, я не зобов'язаний, але мені це подобається. Якби не подобалося, то не працював би у цій сфері. Люди різні бувають. Деколи звичайна розмова перетворюється на класну історію, яку через кілька років можна комусь розказати і посміятися.

– Чи доводиться виконувати роль психолога за барною стійкою?

Це більше стереотип з фільмів. Але таке дійсно буває. В такому разі все залежить від гостя та як на нього вплинув алкоголь: якщо йому щось зайде в голову і він захоче виговоритися, то робитиме це довго і постійно. Ясна річ, я не зможу виділити йому достатньо часу. Тоді є два варіанти: або культурно уникнути цієї розмови, або перевести його монолог у наш з ним діалог.

– Якими характеристиками має бути наділений бармен?

Що цікаво, йдеться більше не про професійні, а про особисті якості. Однозначно бармену потрібна комунікабельність, відкритість, щирість та почуття гумору. Бонусом є ще харизма. Ясна річ, потрібно ще вміти схоплювати усе на льоту та мати стресостійкість. Це не така проста професія, як може здатися. З людьми взагалі працювати складно.

– Як стати барменом?

Можна почати з барбека. Це помічник бармена. Багато барів зараз шукають людей. Не треба соромитися. Приходьте у бар, кажіть, що хочете повчитися. Так, ви отримаєте мінімальну ставку, але це є безкоштовне навчання та практика. Це найпростіший шлях. Так починали, напевне, 90% барменів.

---

Дисклеймер: надмірне споживання алкоголю шкідливе для вашого здоров'я