Біографія письменника Юрія Липи, на честь якого перейменували вулицю на Львівщині

А у 2022 році на його честь перейменували вулицю у Рудному, що на Львівщині. Тож  ІА Дивись. info розповідає його історію.

Дитинство Юрія Липи

Юрій Іванович з’явився на світ 5 травня 1900 року в містечку Старі Санжари Полтавського повіту однойменної губернії (зараз це село Новосанжарського району Полтавської області) у родині Івана Липи – відомого українського громадсько-політичного діяча, письменника, учасника «Братства тарасівців». Такою є офіційна версія його народження. Однак нещодавно дослідники з’ясували, що насправді хлопчик народився у родині священника Андрія Геращенка та після смерті матері був усиновлений Іваном Липою.

Від 1909 року Юрій мешкав у родині Лип під Одесою. Освіту здобув у четвертій гімназії Одеси, після чого вступив на юридичний факультет місцевого університету. З початком Української революції 1917-1921 років його названий батько Іван Липа став комісаром Одеси від Української Центральної Ради, а потім міністром культів (віросповідань) та міністром здоров’я. Він належав до Української партії соціалістів-самостійників.

Творчість та громадська діяльність Юрія Липи

Безперечно, під впливом Івана Липи Юрій сформувався як палкий патріот незалежної, соборної України. Уже наприкінці 1917-го юнак вступив до Гайдамацької дивізії, брав участь у боях із більшовиками на вулицях Одеси. Був членом одеської патріотичної організації «Січ», писав оповідання й репортажі, редагував українські періодичні видання. Пізніше приєднався до куреня Морської піхоти Української Народної Республіки, разом із яким брав участь у війні за незалежність аж до вимушеного відступу за Збруч та інтернування в Польщі.

Міжвоєнний період біографії Юрія Липи був нерозривно пов’язаний з життям української політичної еміграції в Польщі. Тісно співпрацював з поетом Євгеном Маланюком, професором Іваном Шовгенівим – батьком Олени Теліги. Спочатку він прагнув реалізувати себе як поет, прозаїк, літературознавець і критик. Опублікував поетичні збірки «Світлість», «Суворість», «Вірую», три томи новел, роман «Козаки в Московії». Загалом з-під його пера вийшли понад дві сотні різноманітних творів.

Але головною працею всього життя для Юрія Липи стала філософсько-політологічна трилогія “Призначення України” (1938), «Чорноморська доктрина» (1940) і «Розподіл Росії» (1941). У ній він сформулював геополітичну доктрину про необхідність створення Антиросійського блоку причорноморських країн – України, Туреччини, Грузії, Болгарії, Румунії, Дону, Кубані. Лідером такого об’єднання, на думку автора, мала стати Україна, враховуючи велику площу її території, чисельність і працьовитість населення.

Розвиваючи свої ідеї, Юрій Липа запропонував створити Балтійсько-Чорноморську вісь, долучивши до цього союзницького блоку такі країни, як Білорусь, Польщу, Литву, Латвію, Естонію. Усі вони зацікавлені в тому, щоб успішно протистояти російській експансії на захід. Балтійсько-Чорноморська вісь у такий спосіб повторювала б середньовічний шлях «із варягів у греки», надійно відокремлювала Центральну й Західну Европу з її цивілізаційними цінностями від «російської азійщини», забезпечувала збереження незалежності й сталий економічний розвиток країн-учасниць союзу.

Ідеї Юрія Липи

Слід зазначити, що вже у новітні часи, 1997 року була створена міжнародна організація ГУАМ (Грузія, Україна, Азербайджан, Молдова), яка є альтернативою проросійській Співдружності Незалежних Держав (СНД) і покликана обмежити економічний вплив Росії на інші пострадянські країни. Перспективи поглиблення співпраці України з Польщею і країнами Балтії також є предметом постійних обговорень. Отже, ідеї Юрія Липи продовжують зберігати актуальність навіть у XXI столітті.

Юрій Липа був одружений з художницею Галиною-Оленою Захаріясевич (1910-1968). У шлюбі народилася донька Марта (1943-2001), яка надалі стала активною громадсько-політичною діячкою. Під час Другої світової війни Юрій служив інструктором першої старшинської школи Української повстанської армії в Карпатах, категорично відмовившись евакуюватися перед наступом Червоної Армії.

«Мій обов’язок – бути з пораненими воїнами. Краще вмерти на своїй землі гідно у боротьбі!» – казав він.

19 серпня 1944 року Юрія Липу схопив підрозділ НКВС. Наступного дня його понівечене тіло було знайдене у селі Шутова Яворівського району Львівщини. Поховали Юрія в селі Бунів того ж району. Посмертно Липі присвоїли звання полковника УПА. Вулиці, названі на його честь, тепер існують у Києві, Одесі, Львові, Сумах, Кропивницькому, Конотопі, Стрию, Яворові й інших містах нашої країни. Проводяться щодворічні Липівські читання, перевидаються твори, осмислюється творча спадщина видатного українця.

---

ІА Дивись.info досліджує історію та розповідає про видатних українців, які прославились у мистецтві, науці та інших ремеслах. Прочитати ці історії можна за посиланням Видатні українці.

Крім того, в межах проєкту «Декомунізація Львова» ІА Дивись.info розповідає містянам про видатних українців, на чию честь перейменували вулиці, що колись носили «радянські назви». Про це детальніше читайте тут.