Поляки планують ще місяць страйків: яка ситуація на кордоні 

 Про це повідомляє  Державна митна служба України.

Блокування пункту пропуску «Дорогуськ – Ягодин» має розпочатися у п'ятницю, 9 лютого, об 11:00. Акція протесту погоджена місцевою владою до 9 березня. 

Протестувальники пропускатимуть всі автобуси та по одному вантажному транспортному засобу в обох напрямках протягом години. Також буде здійснюватися безперешкодний пропуск гуманітарної допомоги та цистерн з паливом на вʼїзд в Україну.

Щодо інших пунктів пропуску на кордоні з Польщею, інформація зʼясовується. Митники зазначають, що для цього вже заплановані зустрічі з представниками польської адміністрації.

«Після отримання офіційного підтвердження блокування польсько-українського кордону додатково поінформуємо про ситуацію у пунктах пропуску», – йдеться у повідомленні.

Причина страйків — рішення Єврокомісії

Європейська Комісія виступила із пропозицією продовжити скасування експортних мит для товарів з України ще на рік. Натомість для експорту деяких категорій товарів хочуть ввести заходи контролю. Йдеться, наприклад, про м'ясо птиці, цукру та яєць.

Зокрема, такі заходи стосуватимуться м’яса птиці, яєць і цукру. Якщо імпорт цих продуктів перевищить обсяги 2022–2023 років, то мита на них введуть знову.

Не всі пункти пропуску працюють

Після розблокування польсько-українського кордону не всі пункти пропуску працюють на повну потужність. Про це повідомив у Facebook заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Сергій Деркач за підсумками онлайн-зустрічі із польськими колегами.

За його словами, наразі ситуація на кордоні наступна:

• онлайн-черги, що сягали кількох тижнів, тепер рахуються у кілька днів, десь їх взагалі немає;
• пункти пропуску "Рава-Руська – Гребенне" та "Краківець – Корчова" не працюють і на 50% потужності;
• пункт пропуску "Ягодин – Дорогуськ" не просто відновив пропускну здатність, а навіть покращив показники, що були ще до блокади;
• найбільша проблема зараз – ветеринарна та фітосанітарна черги. Це переважно агропродукція, для якої Польща запровадила окремий контроль. Час очікування в онлайні на перетин кордону для таких вантажівок може сягати 20 днів, заявив Деркач;
• на пункті пропуску "Нижанковичі – Мальховіце" після запуску пілоту без реєстрації в єЧерзі зменшилася кількість вантажівок, що щоденно перетинають кордон. Раніше це було близько 150 порожніх, зараз - 70-80. Водії обирають інші пункти пропуску - там, де діє єЧерга.

Заступник міністра додав, що Міністерства інфраструктури обох країн працюють над недопущенням нової блокади перевізниками.

«До 1 березня Міністерство інфраструктури Польщі має домовленості з протестувальниками. Щоб блокада не відновилась після цієї дати - спільно ведемо предметну роботу», - написав він.

«Для економіки важливо використовувати кожен пункт пропуску на повну потужність. Головне: на пункти пропуску для завантажених мають їхати вантажі, а не порожні.

Звичайно, на зменшення всіх черг впливає також сезонність - тобто зменшення вантажопотоку загалом. Наступного тижня будемо спільно працювати на кордоні, щоб знайти шляхи для покращення показників перетину кордону, а головне - мінімізації будь-яких черг», - резюмував Деркач.

Чому польські перевізники блокують кордон

6 листопада польські перевізники розпочали блокаду кордону з Україною на трьох пропускних пунктах: «Краківець — Корчова», «Ягодин — Дорогуськ», «Гребенне — Рава-Руська». Згодом до них долучилися польські фермери, які блокували пункт «Медика — Шегині».

Причиною страйку називають «надмірну конкуренцію» після ухвалення «транспортного безвізу» між Україною та країнами ЄС. Він звільнив українських перевізників від необхідності отримувати дозволи на двосторонні й транзитні перевезення до держав ЄС. 

Протестувальники вимагають, зокрема, повернути необхідність отримання дозволів для українських транспортних фірм. Також вони хочуть, щоб Польщі не треба було ставати в е-чергу в Україні, бо їм, кажуть, подекуди доводиться жити в машинах по два тижні. 

Довідка

Танспортний безвіз між Україною та ЄС було затверджено торік. Угода діє до липня 2024. Польські перевізники вважають, що внаслідок дії угоди виникла надмірна конкуренція і вимагають повернути обов'язок отримувати дозволи на діяльність для українських транспортних фірм. Також перевізники Польщі хочуть, аби їм дозволили не ставати в електронну чергу на території України або надали окрему чергу для порожнього транспорту.

Криза у польсько-українських відносинах

Американські та українські військові лідери шукають нову стратегію, яку вони можуть почати реалізовувати на початку наступного року, щоб відновити позиції Києва, повідомляє The New York Times.

Як пояснює видання, необхідність нового підходу виникла після того, як багатомісячний контрнаступ України не досягнув своєї мети — відвоювати території, втрачені російською армією, а також після тижнів часто напружених зустрічей між американськими високопосадовцями та їхніми українськими колегами. Президент України Володимир Зеленський прибув до Вашингтона в понеділок, щоб на цьому тижні провести поспішно організовані зустрічі з президентом Байденом і Конгресом, щоб обговорити подальші кроки. 

«Обидва президенти намагатимуться продемонструвати солідарність і посилити підтримку України в критичний момент, як на полі бою, так і на Капітолійському пагорбі», — зазначає NYT.

Невдачі України сталися на тлі ослаблення підтримки республіканців щодо продовження американської фінансової допомоги Києву. Навіть деякі високопосадовці США висловили занепокоєння, що якщо наступного року війна зайде в тривалий глухий кут, президент Росії Владімір Путін отримає перевагу.

Російські військові, після невдалого походу на Київ у 2022 році, почали змінювати свою тактику і відновлювати свою міць. Вони тепер мають більше військ, боєприпасів і ракет, а також збільшили свою вогневу перевагу за допомогою флоту бойових безпілотників, багато з яких, за словами американських чиновників, постачає Іран.

Сполучені Штати посилюють особисті військові консультації, які вони надають Україні, відправивши до Києва тризіркового генерала, який проведе багато часу на місці. Американські та українські військові кажуть, що сподіваються виробити деталі нової стратегії наступного місяця під час серії військових навчань, які відбудуться у Вісбадені, Німеччина.

«Американці наполягають на консервативній стратегії, яка зосереджується на утриманні території, яку має Україна, окопуванні та нарощуванні запасів і сил протягом року. Українці хочуть перейти в наступ, або на землі, або за допомогою дальніх ударів, сподіваючись привернути увагу світової спільноти», — пояснює позиції сторін NYT.

Американські чиновники вважають, що без нової стратегії та додаткового фінансування Україна може програти війну. А представники адміністрації стверджують, що Путін робить ставку на зменшення американської підтримки, вказуючи на його нещодавні заяви про те, що якщо в Україні закінчаться боєприпаси, надані НАТО, Росія переможе за лічені дні.

Сполучені Штати надали Україні величезну військову та економічну підтримку. Це понад 111 мільярдів доларів за останні два роки. Але значна кількість республіканців тепер заявляє, що виступає проти подальших витрат, а інші вимагають побачити нову стратегію, перш ніж голосувати за будь-які додаткові кошти.

Також американські чиновники зазначають, що Україні доведеться воювати в умовах обмеженого бюджету. Деякі американські військові хочуть, щоб Україна дотримувалася стратегії "утримувати і будувати", тобто зосередилася на утриманні території, яку вона має, і нарощуванні своєї здатності виробляти зброю до 2024 року. Сполучені Штати вважають, що ця стратегія підвищить самодостатність України і забезпечить Києву можливість дати відсіч будь-якій новій російській агресії.

У штаб-квартирі Сухопутних військ США в Європі у Вісбадені (Німеччина) вищі американські військові керівники, в тому числі генерали Каволі й Агуто, зустрілися минулого тижня з двома українськими високопосадовцями, щоб обговорити основні напрямки стратегії на наступний рік.

«Ані американські, ані українські посадовці не розголошують деталей розмов або нового плану. Але якою б не була остаточна домовленість, зміна динаміки є критично важливою. Чим довше війна сприйматиметься як патова, тим важче буде отримати додаткове американське фінансування», — переконані аналітики.

Разом із тим американські чиновники намагаються підготувати українців до наступного року, кажучи їм, що будь-яка допомога, яку схвалить Конгрес, навряд чи зрівняється з тим фінансуванням, яке Вашингтон надавав у перші два роки війни.