Хто такий Роман Сущенко: про українського журналіста, політв'язня РФ

А сьогодні, 8 лютого, його день нарождення. З цієї нагоди ІА Дивись.іnfo розповідає історію ув'язнення українського журналіста російською владою.

До ув'язнення Сущенко працював у Франції

Наприкінці вересня 2016 року Роман Сущенко запланував уже не першу свою поїздку до Москви. У столиці Російської Федерації живуть його двоюрідний брат із дружиною, люди похилого віку. Тієї осені брат переніс операцію, і Роман їхав підтримати його, зокрема й фінансово. Роман періодично їздив до брата, він дуже цінує своїх рідних, підтримує з ними зв’язки. Жодного разу йому не ставили додаткових запитань на кордоні, не виникало проблем із в’їздом на територію Росії, Роман не помічав до себе якоїсь підвищеної уваги.

На той момент він уже шість років працював спеціальним кореспондентом одного з українських національних агентств у Франції. Жив із родиною у Парижі. Був акредитований при Міністерстві закордонних справ Франції. Мав посвідку на проживання.

Дізнатися подробиці, що саме сталося того дня в Москві, за яких обставин співробітники ФСБ затримали українського громадянина, журналіста Романа Сущенка, – складно. Його справа проходить під грифом «Таємно», всі судові засідання були закритими. Навіть українського консула на них не допускали. Дозволили бути присутнім, коли вже зачитували вирок.

З того, що відомо: 30 вересня 2016 року Роман Сущенко вийшов із квартири своїх родичів, майже відразу на вулиці біля нього зупинилася машина, з неї вибігли силовики, натягнули Романові на голову мішок, заламали руки, заштовхали в автівку і відвезли в СІЗО. У цій історії фігурує ще якийсь «свідок», втім, ким саме є ця людина і яку роль зіграла у всьому цьому – невідомо. Романові теж заборонено говорити про свою справу.

Про те, що українського журналіста затримали і він перебуває в СІЗО «Лефортово», з’ясувалося аж 3 жовтня. Три доби ніхто не знав, де він і що з ним – ні український консул у Москві, ні родина, ні колеги Романа. Він просто зник.

Сущенка звинувалити у «шпигунстві на користь України»

У березні 2017-го родина українського журналіста Романа Сущенка отримала конверт. У ньому були лист і малюнок. Весняний пейзаж, намальований чорною кульковою ручкою на альбомному аркуші. Голі дерева та кущі ловлять своє відображення у воді ще сонної після зими річки. Прекрасний, але сумний пейзаж.

Цим малюнком журналіст Роман Сущенко привітав доньку Юлію і дружину Анжелу із 8 березня. На той момент він уже майже півроку перебував у московському слідчому ізоляторі «Лефортово», звинувачений у «шпигунстві на користь України». І вже майже півроку не бачив дружину Анжелу, доньку Юлію та сина Максима. З доступних розваг у нього були книжки і малювання кульковими ручками. І сам Роман, і його рідні, друзі та колеги – усі сподівалися, що ситуація вирішиться найближчим часом і журналіста відпустять додому.

Ніхто не хотів думати, що це лише початок. Що обійняти дружину і доньку він зможе лише через два з половиною роки після затримання.

Ніхто ще не знав, що Романа Сущенка засудять до 12 років колонії суворого режиму.

Український журналіст у російському СІЗО почав малювати

Роман Сущенко провів у СІЗО «Лефортово» два роки. За цей час він кілька разів мав короткострокові – годинні – побачення з дружиною і донькою – через скло, під наглядом співробітників СІЗО. Його періодично відвідував український консул і досить часто – його адвокат Марк Фейгін. Ці зустрічі дозволяли Роману бути в курсі хоча б якихось подій, бо більшість часу він перебував у повному інформаційному вакуумі.

Саме там, у СІЗО, Роман знову почав малювати. Він – художник-самоучка, любить малювати із самого дитинства. Втім, останніми роками через роботу не мав на це часу. У СІЗО не можна було передавати ані фарби, ані кольорові олівці, тож Роман малював чорною та синьою кульковими ручками, а також усім, що до цього надавалося, – чаєм, киселем, буряком, цибулею.

В основному Роман пише пейзажі, зрідка – натюрморти. Найчастіше на його малюнках – краєвиди європейських міст і природа.

Серед матеріалів, які Сущенко використовує для малювання за ґратами – чорнила, цибуля, чай, кисіль і кетчуп.

Усі сподівалися на швидкий обмін. Але 4 червня 2018 року Московський міський суд засудив Романа Сущенка до 12 років колонії суворого режиму.

Романа Сущенка підтримували в Україні та Європі

МЗС України висловило «рішучий протест» через продовження арешту українського журналіста Романа Сущенка у Москві. Про це повідомили у прес-службі відомства.

«Безпідставне утримання українського журналіста під вартою в Російській Федерації за політично вмотивованим обвинуваченням у шпигунстві є додатковим доказом відсутності в цій країні системи правосуддя та забезпечення права на справедливий суд», - зазначили у міністерстві.

В МЗС закликали світову спільноту, міжнародні правозахисні інституції вжити всіх можливих заходів, аби повернути в Україну громадян, «які незаконно утримуються на території Росії за сфальсифікованими політично вмотивованими обвинуваченнями».

Вище керівництво України неодноразово зверталося до Кремля, а також міжнародних інституцій із заявами про політичне переслідування журналіста.

Речник Кремля Дмитро Пєсков заперечував ці звинувачення, твердячи, що ідеться про «звичайну роботу спецслужб».

На початку 2017 року Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію «Про напади на журналістів і свободу слова у Європі», у якій, зокрема, закликала Росію звільнити Романа Сущенка.

Звільнення Романа Сущенка

15 серпня Роману раптово після обіду сказали збирати речі.

По четвергах у цій колонії зазвичай відбувався етап, і нічого не кажучи, йому дали кілька годин, щоб зібрати речі. Сказали, що вага обмежена - 20 кг. З чого він зробив висновок, що буде літак, але невідомо куди.

З розмовою з адміністрації свін дізнався, що будуть етапувати у Москву. Журналісту вдалося домовитися про дзвінок - зателефонував консулу і сказав, що його етапують. З відповіді зрозумів, що йому також нічого невідомо.

16 серпня його етапували з Кірова, далі конвой у Москву у «Внуково», і я опинився у «Лефортово». Весь час був у камері, були заборонені усі контакти з родичами, адвокатами чи консулами - попри вимоги.

Лише за добу чи дві до вильоту в Україну його запросив консул, який під час зустрічі сказав, що треба щось підписати, справу вирішено. Очі у нього були наповнені іскрами і сльозами, як згадує сам Роман Сущенко в матеріалі BBC. Консул сказав, що це посвідчення про повернення в Україну.

Але час йому не повідомили, а представник адміністрації сказав, що доведеться почекати півтора-два тижні.Буквально наступної ночі о 4-й ранку постукали до камери і сказали - збирайтеся з речами.

Кол Роман з іншими в'язнями прибув у «Внуково», їм зачитали указ Путіна про помилування 11 осіб, а у моряків була трохи інша юридична ситуація.

Тоді чоловік зрозумів, що ось вона - свобода.

Після цієї пригоди на місцевих виборах 2020 року Роман був обраний депутатом Черкаської обласної ради, з грудня 2020 року — став першим заступником голови Черкаської обласної ради.

У жовтні 2021 року брав участь у проміжних виборах до Верховної Ради по 197-му виборчому округу, але програв представнику «Слуги народу» Віталію Войцехівському.