Тривожний розлад: причини, симптоми та лікування

Під поняттям тривожні стани (тривожні розлади чи тривожність) лікарі розуміють розлади психіки, у яких відчувається надмірно сильне напруження, страх і занепокоєння. Прояви патологічної тривоги можуть бути різними: від виражених неспокійних думок і переживань, до відчуття знемоги та тахікардії.

Психологиня Леся Захарчук, кандидатка у психотерапевти за напрямком гештальт, розповіла про це більше.

Почуття тривоги та страху – психосоматика

Психологічне почуття тривоги та стан страху, викликають у людини фізичні симптоми та наслідки для здоров’я – це говорить про психосоматичній природі порушення. У моменти, коли людина відчуває занепокоєння та тривоги, відбувається збудження нервової системи, яке провокує фізичні реакції організму, що прямо впливають на роботу його систем.

Гострий емоційний стан у вигляді тривоги здатний посилювати існуючі соматичні проблеми. Наприклад, на фоні постійної тривоги, відбувається послаблення імунної системи, загострюються хронічні патології, людина стає більш сприйнятливою до застудів та нових захворювань.

Розуміння взаємозв’язку між психічним та фізичним здоров’ям (при тривожному розладі), дає лікарям центру Rehab у Києві можливість розробляти оптимальні схеми лікування, які врахують характер проблеми та індивідуальні особливості конкретної людини.

Як виявляється тривожний стан – ознаки та симптоми

Тривожні розлади, як та інші порушення психіки, виявляються рядом специфічних ознак та симптомів. За ними можна визначити наявність проблеми у людини. Залежно від складності порушення ці прояви можуть мати різний характер та ступінь виразності. Але всі вони поділяються на дві категорії: психологічні та фізичні.

Психологічні ознаки тривожних розладів:

• Постійне почуття страху та занепокоєння (без об’єктивних причин);
• Людина весь час перебуває в очікуванні якоїсь поганої чи страшної події;
• Постійно є негативні думки, а також уявляються картини страшних подій. Ці думки дуже важко чи практично неможливо контролювати;
• Людина стає нервозною і дратівливою, може виявляти обмежену агресію;
• Є стійке зниження настрою;
• З’являються проблеми з концентрацією уваги, важко сконцентруватися на будь-якій справі, є труднощі у прийнятті рішень.

Фізичні симптоми тривожних розладів:

• Прискорюється дихання та серцебиття (людина може відчувати, як б’ється її серце, що провокує додатковий страх за своє здоров’я);
• Може відчуватися тиск (стискання) у грудях, задишка;
• Є порушення та розлади сну, аж до безсоння;
• З’являється загальна слабкість, зникає бажання щось робити, слабкість може супроводжуватися почуттями поколювання або тремтіння в тілі;
• Порушується травлення, може з’явитися нудота, печія, діарея чи запор;
• Починає боліти голова, у деяких випадках біль переростає в мігрень;
• З’являється крепатура в м’язах, особливо відчувається в ділянці шиї, спини та плечей.

У людини спостерігаються труднощі у соціальному спілкуванні, і натомість постійного стану тривоги, страху та загального занепокоєння. Вищезгадані симптоми встановлюють психологічний бар’єр на багато звичних занять. Людина намагається уникати будь-яких ситуацій, здатних посилити тривогу – це веде до труднощів у міжособистісному спілкуванні, позначається на продуктивності роботи та успішності.

Відсутність своєчасної діагностики та правильного лікування, що часто призводить до посилення симптоматики, появи панічних атак та депресії. Якщо проблему «запустити», надалі може знадобитися складніше лікування панічних атак та депресії.

Причини тривожних станів

Незважаючи на велику кількість досліджень у сфері психіатрії та об’єм отриманих даних, вчені з України та інших країн світу не визначили точних причин, через які у людини розвиваються тривожні стани. Але є чотири теорії розвитку тривожного розладу:

1. Біологічна – передбачає, що неспокійні почуття викликані збоєм обмінних процесів в організмі, через певні події. Ці зміни викликають викид великої кількості нейромедіаторів, що викликають почуття страху та тривоги;
2. Психологічна – має на увазі, що стан занепокоєння і тривоги з’являється як відповідь психіки людини на наявність забороненої потреби (у звичному оточенні). Ця відповідь формує нервози;
3. Біхевіористична – є поведінковою рефлекторною реакцією організму на події, що відбуваються. На тлі цієї реакції людина відчуває розлад, страх та занепокоєння;
4. Когнітивна – тривожний стан провокується мыслеобразами самої людини, як правило, відірваними від реальності.

Лікарі психіатри зазначають, що причини занепокоєння, страху та тривоги для кожної людини можуть бути індивідуальними. Також розвиток тривожного стану може спровокувати не один, а комплекс причин та факторів. Визначити точну причину тривоги у конкретної людини може тільки лікар за результатами анамнезу та діагностики.

Безпричинні почуття тривоги (занепокоєння) та страху

Безпричинні почуття занепокоєння, тривоги та страху також називають плаваючою тривогою. Їх головною особливістю є те, що почуття тривоги у людини може з’явитися будь-якої миті, без наявності об’єктивних причин і факторів.

До важливих особливостей безпричинних страхів, тривог та занепокоєнь відносять:

• Необгрунтованість – почуття страху, тривоги та занепокоєння виникає без явної причини;
• Непередбачуваність – тривога може виникнути будь-якої миті, незалежно від часу доби, сезону року, тієї чи іншої події;
• Перманентність переживань – людина перебуває у постійному колі переживань. Він завжди очікує, що гостре почуття тривоги повернеться будь-якої миті.

Безпричинне почуття занепокоєння негативно впливає на повсякденний побут і якість життя людини. Воно може призводити до соціальної ізоляції, зниження успішності, зниження працездатності та проблем у відносинах.

Самодопомога при тривожному стані – як заспокоїтися

Більшість людей з тривожним розладом можуть виконати досить ефективну самодопомогу у важкі хвилини. Декілька простих рекомендацій психотерапевта, допоможуть суттєво знизити почуття тривоги, страху та занепокоєння:

1. Виконуйте дихальні вправи – повільно вдихніть повітря крізь ніс, затримайте дихання кілька секунд і видихайте крізь рот. Вправу потрібно виконати кілька разів для досягнення ефекту;

2. Медитуйте – заплющите очі, уявіть спокійне та тихе місце, в якому відчуватимете себе комфортно та захищено. Відключіться від зайвих думок і насолоджуйтесь моментом до отримання розслаблюючого ефекту;
3. Керуйте власними думками – постарайтеся переключити свою увагу з почуття занепокоєння та важких думок на щось інше. Наприклад, почніть планувати те, як ви займатиметеся власним хобі, згадайте як проводили свою відпустку на курорті. Не давайте поганим думкам контролювати вас;
4. Займайтеся спортом – фізична активність та рухливі вправи допоможуть вам зняти психологічний стрес, а також прибрати тривожні думки.

До чого може призвести постійний стан занепокоєння та тривоги

За відсутності своєчасної діагностики та кваліфікованої допомоги, постійне почуття страху, занепокоєння та тривоги може призвести до серйозних психосоматичних наслідків: від загострення хронічних захворювань до розвитку панічних атак та депресивних розладів.

Найпоширеніші наслідки тривожних станів:

• Постійний головний біль, безсоння, ослаблений імунітет, хронічна втома, гіпертонія і т.д.;
• Розвиток низки психічних порушень: посттравматичний стресовий розлад, соціофобія, панічний розлад та ін;
• Соціальна ізоляція, перманентне почуття туги, відчуження та самотності, несвідоме бажання уникати соціального спілкування;
• Розвиток міжособистісних конфліктів, непорозуміння та розбіжності у сім’ї;
• Обмеження можливостей ефективної реалізації власного потенціалу у навчанні, роботі, особистісному розвитку.

Наслідки тривожних станів кожної людини індивідуальні, вони залежить від характеру їх прояви, і навіть особливостей психіки людини.

Лікування стану тривожності

Лікування тривожних станів починається тільки після встановлення точного діагнозу профільним фахівцем. Діагноз ставиться на підставі даних анамнезу, первинної консультації психотерапевта та комплексної діагностики пацієнта.

Основою лікування тривожних станів в Україні вважається когнітивно-поведінкова терапія. Вона спрямована на провокування у пацієнта ситуацій, що викликають нав’язливі ідеї з метою їхнього самостійного вирішення. Також вона включає:

• Зміна життя – на здоровий без шкідливих звичок;
• Соціальну підтримку – створення довірчої атмосфери у ній, на роботі, у спілкуванні;
• Фізичну активність та медитацію – розслаблюючі техніки та фізичні вправи.