Предстоятель УГКЦ з Львівщини — хто такий Григорій Яхимович

ІА Дивись.info розповідає, ким він був.

Доктор філософії, богослов’я і вільних мистецтв

Він народився у Підбірцях  — селі на Львівщині 16 лютого 1792 року. Навчався в Інституті святого Августина у Відні. Тут здобув освіту доктора філософії та богослов’я. Саме цей навчальний заклад призначався для духовенства західного обряду, та більшість греко-католицьких ієрархів закінчували саме Августинеум. Був серед них був у Григорій Яхимович.

Невдовзі він почав працювати у напрямкові наукового осмислювання дійсності, яка його оточувала. Став професором педагогіки та теології Львівського університету.

1816 року, коли Яхимовичу було 24 роки, митрополит Михайло Левицький висвятив його у сан пресвітера, себто очільника релігійної громади, священника.

Впродовж двох років отець служив у парохії церкви святої Варвари, що у Відні. Паралельно він навчався в інституті святого Августина, де отримав ступінь доктора богослов'я, філософії та вільних мистецтв.

У 27 років Григогій Яхимович очолив кафедру релігії у цьому закладі. Був професором педагогіки, а також теології.

Коли Яхимовичу було 43 роки він став крилошанином Львівської капітули (співак церковного хору, який співає на крилосі - Ред.).

Впродовж року, 1860-61 рр, він обіймав посаду ректора Львівської греко-католицької семінарії. Був каноніком митрополичого капітулу і «ректором магніфікус» Львівського університету.

У часи «Весни народів» Григорій Яхимович очолював Головну Руську Раду, яку називають першою політичною організацією галицьких русинів. Вона стала першою легальною українською політичною організацією на Галичині.

Також Яхимович робив великий внесок у розвиток шкільної освіти. Спільно з єпископом Михайлом Куземським вони відкрили багато народних шкіл у Львівській області. Окрім цього, отець добивався запровадження викладання української мови у школах Галичини. А духовенство закликав проголошувати проповіді українською.

Крім церковної і суспільно-політичної діяльності, захоплювався астрономією і технікою. Написав декілька досліджень, сконструював машину для косіння трави, розробляв план пароплавного сполучення на річці Сян. Користувався повагою при цісарському дворі, нагороджений Хрестом Леопольда і титулом барона.

Його смерть стала несподіванкою. Він не прокинувся у палаці на горі Святого Юра у Львові. Це був квітень 1863 року.

На прощання із ним зібралось майже 20 тисяч людей. Архієпископа, який помер на 72-му році життя, поховали на Городецькому кладовищі у Львові.

Наприкінці XIX ст. цвинтар ліквідували, а труну Яхимовича перенесли в гробницю Львівської капітули на Личаківське кладовище.