Кім Чен Ір: історія північнокорейського диктатора

Більше про життя та діяльність диктатора ІА Дивись.info розповів історик Олександр Палій.

Біографія Кім Чен Іра

Кім Чен Ір народився, згідно з північнокорейською історіографією, 16 лютого 1942 року. Саме цей день відзначали в КНДР як національне свято. Місце народження: за офіційною версією, — табір корейських партизанів у районі гори Пекту (Північна Корея), за неофіційною, — село В'ятське, за 70 км від Хабаровська (Далекий Схід, РРФСР). Саме через факт народження на радянській території Кім Чен Ір отримав при народженні російське ім'я Юрій та по батькові Ірсенович — Юрій Ірсенович Кім.

Дитинство провів у селі В'ятському, де розташовувалася 88-а окрема бригада Червоної армії, батальйоном якої командував його батько — майбутній керівник КНДР Кім Ір Сен. У листопаді 1945 року разом із сім'єю переїхав до Пхеньяна (Північна Корея).

Під час корейської війни 1950—1953 років із сім'єю евакуювався до Китаю. Закінчив китайську початкову школу. Після закінчення війни вступив до військового училища поблизу Пхеньяна.

«В 1960—1964 роках навчався у Пхеньянському державному університеті імені Кім Ір Сена. Після його закінчення працював в особистій охороні батька, потім в апараті ЦК Трудової партії Кореї (ТПК) під керівництвом дядька Кім Ен Дю, завідувача організаційно-інструкторським відділом ЦК ТПК», - каже Олександр.

В 1970‑ті роки увійшов до вищого партійного керівництва країни.

З 24 грудня 1991 року був верховним головнокомандувачем Корейською народною армією. 20 квітня 1992 року йому надано звання маршала.

З 1993 року був головою Комітету оборони КНДР. Відповідно до змін у конституції, прийнятих 5 вересня 1998 року, це «найвища державна посада, що передбачає керівництво і командування політичними, військовими та економічними силами країни».

«Тоді ж інститут президентства в країні було скасовано. Згодом його було переобрано 5 вересня 1998 року. 3 вересня 2003 року знову переобрано на посаду голови Комітету оборони на черговий п'ятирічний термін під час першої сесії Верховного народного зібрання 11-го скликання».

8 жовтня 1997 року його було обрано генеральним секретарем ЦК ТПК. Фактично з 1994 року, після смерті Кім Ір Сена, й по 17 грудня 2011 року, коли Кім Чен Ір помер, він одноосібно керував країною і ТПК.

Кім Чен Ір — двічі герой КНДР. Його було нагороджено орденом «Державного прапора» 1-го ступеня, трьома орденами Кім Ір Сена, медаллю «Золота зірка». Загалом, він мав приблизно 120 почесних нагород і титулів різних країн світу і самої КНДР.

Автор численних робіт з теорії та практики ідей «чучхе». У Північній Кореї його називали «дорогим керівником», «дороговказною зіркою», «сонцем майбутнього».

Кім Чен Ір рідко з'являвся на публіці, виступав зазвичай тільки перед військовослужбовцями. До 2000 року за кордон не виїжджав і зустрічей із головами іноземних держав не проводив. Свій перший, неофіційний, візит провів 29—31 травня 2000 року до Китаю.

«Двічі, у 2001 і 2002 роках, відвідав Росію. Перший офіційний візит на запрошення президента Володимира Путіна, тривав 24 дні, з 26 липня по 18 серпня 2001 року. Значну частину візиту до Росії Кім Чен Ір провів у поїзді, що перетнув Росію Транссибірською магістраллю. Кім Чен Ір боявся літати літаками».

Про сімейний стан Кім Чен Іра офіційно ніколи не повідомлялося. За неофіційними даними, у нього були чотири дружини і три сини.

Культ особи у Північній Кореї

За Кім Чен Іра в Північної Кореї було встановлено культ особи, що мав напіврелігійний характер. Портрети Кім Чен Іра прикрашали всі суспільні установи, а за будь-яку критику в бік керівника карали тюремним терміном у концентраційному таборі.

«У країні вважали, що Кім Чен Ір чудовий композитор, при чому шість опер, авторство яких йому приписують, було написано за два роки. Північнокорейське телебачення щодня демонструвало любов народу до свого лідера, пропаганда розповідала про надздібності Кім Чен Іра маніпулювати часом і простором».

Хоча Кім Чен Ір народився на Далекому Сході Росії, офіційна пропаганда стверджує, що він народився в партизанському таборі, розбитому на найвищій вершині Північної Кореї, і у цей момент на небі з'явилися подвійна веселка і яскрава зоря. Існує легенда про те, що трирічний Кім Чен Ір надихнув великий партизанський загін батька на вирішальну атаку, при чому в одній руці його був пістолет, а іншою він тримався за гриву коня.

Кім Чен Іра було нагороджено званням Героя КНДР (двічі), Орденів Кім Ір Сена (тричі), премії Кім Ір Сена, нагороджено 89 орденами й медалями 29 країн, він мав звання почесного доктора наук кількох іноземних університетів. Його праці «Про ідеї чучхе», «Про деякі питання, що виникають при вивченні філософії чучхе», «Про кіномистецтво», «Про літературу, засновану на принципі чучхе» вважають класичними. Він також великий архітектор, що створив план «Башти Чучхе» в Пхеньяні.

Кім Чен Ір у 2003—2011 роках щорічно входив до трійки лідерів найлютіших диктаторів, яку складає американський журнал «Parade». У 2003 і 2004 роках він посідав перше місце цього рейтингу. Поняття диктатор при цьому визначено як «глава держави, що деспотично розпоряджається життям своїх громадян і не може бути усунений від влади законними способами»

Закони у КНДР

Північна Корея є найбільш закритою країною у світі, проте про її внутрішній устрій уже відомо досить багато. Зокрема, законодавство Північної Кореї є досить суворим до громадян і забороняє дуже багато буденних для українців речей.

Закон про віросповідання

У Конституції КНДР проголошено свободу релігії. Насправді ж, усі релігії були жорстоко придушені. Християнство від початків КНДР сприймалося корейцями як ворог комунізму, а тисячі християн були вбиті.

За читання Біблії або Корану можуть посадити до в'язниці або навіть стратити. Такі випадки були й досить непоодинокі.

Нерівний класовий розподіл

У Північній Кореї існують три групи населення, яких розподілено за соціальним і фінансовим статусом.

До першої групи належать представники політичної та соціальної еліти. Вони можуть самостійно обирати, де їм навчатися, працювати, а ще наділені правом обіймати вищі державні посади.

Друга група - це звичайні громадяни КНДР, щось схоже на середній клас. А третя група - це злочинці, політична опозиція та громадські активісти. Ба більше - до цього списку належить усе їхнє оточення: сім'я, друзі та знайомі.

Заборона на виїзд за кордон

Виїхати з тоталітарної держави корейці майже не можуть. Для цього потрібно мати офіційний дозвіл від найвищого керівництва, що майже неможливо. А прикордонники наділені повноваженням вбити на місці тих, хто спробує обійти такий закон.

Заборона на поїздки всередині країни

Мешканці Північної Кореї не можуть просто так подорожувати своєю країною. Для того, щоб виїхати зі свого міста або села, потрібно мати серйозну підставу. Зробити це можна з метою роботи або навчання, і то лише для осіб першого класу.

Контроль зачісок у жінок і чоловіків

У 2013 році на державному рівні було обрано ті зачіски, які громадяни можуть носити. Серед них 18 жіночих і 10 чоловічих варіацій.

Існує також неписаний закон, який говорить, що жінки повинні укорочувати волосся після заміжжя. Таким чином влада нібито бореться з аморальною та розпусною поведінкою.

«Згідно з повідомленнями різних джерел, у Північній Кореї існує мережа концентраційних таборів, в яких перебувають затримані — як кримінальні, так і політичні. Загальна кількість осіб, що перебувають в системі концентраційних таборів КНДР достеменно невідома. За інформацією уряду США та правозахисних організацій, кількість ув'язнених становить від 150 000 до 200 000 осіб Уряд КНДР категорично відкидає такі повідомлення, називаючи їх фабрикацією, підготовлену "південнокорейськими маріонетками" та "японськими реакціонерами"», - розповідає експерт.

Хто такий Кім Чен Ин

Кім Чен Ір помер 17 грудня 2011 року у своєму поїзді, як повідомляють ЗМІ самої КНДР, від «фізичної та психічної перевтоми, працюючи на благо народу», однак офіційною причиною смерті названо серцевий напад (інфаркт). Наступником глави КНДР призначений Кім Чен Ин, третій син Кім Чен Іра.

Згідно з повідомленнями південнокорейських ЗМІ та північнокорейських біженців, 2006 року серед керівних партійних функціонерів ТПК вперше було розповсюджено фотографії Кім Чен Ина. У наступні роки він перейняв функції Організаційного комітету Партії, що забезпечує стеження за партійними функціонерами.

15 січня 2009 року північнокорейська інформаційна агенція повідомила, що близько 8 січня 2009 року Кім Чен Ір видав директиву з приводу залучення Кім Чен Ина до керування Партією, назвавши його своїм наступником.

26 квітня 2009 року агенція «Йонхап» повідомила, що Кім Чен Ин отримав нижче звання в Раді національної оборони. Найвищою посадою в державі є посада голови цієї Ради, яку того ж місяця північнокорейський парламент надав його батькові — Кім Чен Іру.

«27 вересня 2010 року, за день до щорічного з'їзду Трудової Партії Кореї, Кім Чен Ір надав своєму синові звання генерала. Крім того, під час з'їзду Партії Кім Чен Ина було призначено на дві високі державні посади: віцеголови Центральної Військової Комісії та члена Центрального Комітету ТПК», - розповідає історик.

Після смерті Кім Чен Іра Кім Чен Ина 19 грудня оголосили «Великим Наступником» померлого керівника, що означає майбутній перехід до його повноважень найвищих державних посад.

Великою підтримкою при консолідації влади для Кім Чен Ина був його дядько Чан Сон Тек, швагер батька, віцеголова Вищої військової ради КНДР, що за життя останнього практично був другою людиною у державі. Але 12 грудня 2013 року він був несподівано засуджений спеціальним військовим трибуналом за численними звинуваченнями (передусім — за «спробу вчинити державний переворот») і того ж дня страчений.

З початку 2014 року Кім Чен Ин з незрозумілих причин зник із сюжетів телевізійних новин КНДР. Припущення західних ЗМІ про його важку хворобу були офіційно заперечені у КНДР.

«У квітні 2018 року він став першим північнокорейським лідером, який ступив на землю Південної Кореї, зустрівшись із президентом Мун Чже Іном. На зустрічі двох лідерів було домовлено про підготовку до підписання мирного договору та припинення війни між двома корейськими державами, яка формально тривала близько 70 років».

29 жовтня 2021 року розвідка Республіки Корея повідомила, що за 2020-2021 роки Кім Чен Ин схуд на 20 кілограмів. Вони провели оцінку зовнішності диктатора «на основі різних наукових методів» із залученням алгоритмів машинного навчання, відеоаналізу з надвисокою роздільною здатністю і моделі стереометричного аналізу, яка оцінює обсяг лицьового жиру і вагу. За словами представників Сеула, у Кім Чен Ина немає проблем зі здоров'ям, про які часто пише преса.