Як Іван Федоров заснував першу українську друкарню у Львові

Першодрукар родом з Москви

Народився Іван Федоров близько 1510 або 1525 році у Москві. Існує декілька версій його родового походження, так як у своєму друкарському знакові (власне клеймо) Іван Федоров використовує білоруський шляхетний герб Рогоза. Більш ймовірною можливо вважати версію його походження від новгородських майстрових.

Грамоті навчався у монастирській школі. З 1529 року здобуває освіту в Польщі, де у 1532 році одержав ступінь бакалавра Ягеллонського університету в Кракові.

До 1553 року був дияконом у московській церкві Миколи Гостунського. У 1551 московський цар Іван Грозний і Стоглавий Собор, спираючись на думку просвітителя Максима Грека, вирішили з метою уникнення помилок у церковних книгах переписувачами запровадити друкування книг на взірець тих, що виходили у Греції, Італії.

Близько 1552 року в Москві запроваджено друкарський верстат і літери, привезені із західноруських земель, і під керівництвом данського місіонера-протестанта Місінгейма та за допомогою диякона Івана Федорова, його підмайстрів Петра Мстиславця та Маруші Нефедьєва розпочато друкарську справу. 

Перша спроба Федорова друкувати книги

У 1564 році вийшла перша книга за участю Івана Федорова та Петра Мстиславця – «Апостол». У ній Федоров виступив не лише як друкар, а й як редактор. Це перша друкована книга, про яку відомо, хто, де, коли і навіщо її надрукував. Ці відомості містяться у літописі на титульному листі книги та в післямові Івана Федорова.

Першодрукований «Апостол» – найвище досягнення типографського мистецтва того часу. Майстерно виготовлений шрифт, напрочуд чіткий та рівний набір, неперевершена верстка шпальт. Федоров, ввівши шпації між словами та строками, домігся ідеально рівної лінії з правої та лівої шпальти сторінки. У книзі 46 орнаментальних буквених заставок, гравірованих по дереву, також 22 орнаментальні заголовні та ініціальні букви, двоколірний друк (на білому папері червоною та чорною фарбою).

Через рік, в серпні-жовтні 1565 році в  Московському Печатному Дворі була видана ще одна знакова книга – «Часословець».

До 1565 року Федоров надрукував ще близько 20 літургійних церковно-слов’янських книг. Після смерті  московського митрополита Макарія, протектора друкарської справи, почалися конфлікти між конкурентами – переписувачами книг і новозаснованою друкарнею, що переросли у ворожнечу і підпали, які закінчились вигнанням друкарів з Москви.

Переїзд в Україну

У 1566 pоці Федоров разом із Петром Мстиславцем залишив Москву і переїхав в Україну. За однією версією, це було зумовлено гонінням ортодоксальної верхівки церкви, за іншою – культурна місія. 

Свою діяльність в Україні він почав в Заблудові у маєтку гетьмана князівства Литовського Г. Ходкевича, де друкує «Учительнеє Євангеліє». Після від’їзду Мстиславця до Вільно Федоров уже один випустив «Псалтир» з «Часословом». Із Заблудова він переїхав до Львова, де в 1573 pоці заснував першу в Україні друкарню.

Видання «Апостола» у Львові 

У 1574 році городяни Львова самі зібрали кошти для друкування першої книги - львівського видання «Апостола», в післямові до якого сам Іван Федоров дуже жорстко розкритикував «московські звичаї», розповівши про численні гоніння на нього («Не від государя, але від багатьох начальників і священноначальніків, які на нас заздрості заради багато єресі задумували»).

У порівнянні з московським «Апостолом» львівська книга мала низку нововведень, зокрема, вирізані додаткові сторінкові гравюри із зображенням євангеліста Луки, орнаментальним знаком герба Львова і друкованим знаком - гербом самого першодрукаря.

У львівському «Апостолі» поміщені велика і детальна післямова «Повесть ... откуда начася и како свершися типография сия». Львівського «Апостола» було виготовлено близько 1000 примірників, з яких до наших днів у різних книгосховищах світу збереглося тільки 85.

Перша українська граматика

1574 рік став знаменний тим, що вийшла друком «Азбука» – перша українська граматика. На сьогодні відомий один повний примірник у Гарвардському університеті США. Видання цього підручника демонструє Федорова як просвітителя українського народу.

Четверта його друкарня почала діяти в 1578 pоці в Острозі, у маєтку князя К. Острозького, де було ще раз перевидано абетку. Вона призначалася для навчання дітей у школі, заснованій у місті. Тут же, в Острозі, Іван Федоров випустив першу повну слов’янську Біблію кириличного шрифту, так звану Острозьку Біблію. 

Нині відомо близько 250 її примірників. Це одна з найвизначніших пам’яток історії та культури слов’янського народу.

Цікаві факти про життя Івана Федорова

• Після видання «Апостола» друкарню Федорова спалили, у зв'язку з чим він переїхав до Заблудова. Там Іван Федоров змінив своє московське прізвище на Федорович. Найменування Федоров - за іменем батька - свідчить про те, що він не належав до знатної родини. У Московії так називали людей «без статусу», тому що тільки знатним дозволялося вживати форми на -ич. У Білорусі та Україні таких обмежень не було, і друкар називав себе «Іваном Федоровичем», додаючи до цього пояснення «з Москви», або «москвитин»;

• У Львові Івана Федорова звали «друкар москвитин», що могло вказувати як на місце, звідки він прибув, так і на його національність.