Україна-Фінляндія: які відносини між державами

А в цей день, 26 лютого 1992 року, Україна встановила дипломатичні відносини з Фінляндією. З цієї нагоди ІА Дивись.info поспілкувалася із політологом Іллею Рєпіним про відносини між країнами.

Новий президент Фінляндії має проукраїнську позицію

12 лютого цього року переможець президентських виборів у Фінляндії Александер Стубб заявив, що до завершення війни в Україні Фінляндія не матиме відносин з Росією на політичному рівні. Він зазначив, що між Росією і Фінляндією є контакти лише на рівні дипломатів і прикордонних служб:

«Політика щодо Росії проста. Дипломатичні та офіційні відносини залишаються, але відносин з РФ на політичному рівні немає і не буде, поки Росія не припинить війну в Україні».

За його словами, позиція Фінляндії щодо підтримки України у війні з Росією не зміниться.

«Я б хотів продовжити лінію (президента, що йде з посади – ред.) Саулі Нііністьо», – запевнив Стубб.

Він також зазначив, що ситуація з безпекою в Європі змінилася після нападу Росії на Україну, і тепер членство в НАТО та ЄС визначають зовнішню політику і політику безпеки Фінляндії.

Політик додав, що збирається керувати зовнішньою політикою Фінляндії в тісній співпраці з парламентом та займе активну позицію в ролі верховного головнокомандувача.

До слова, Стубб, кандидат від керівної «Національної коаліції», переміг у другому турі президентських виборів у Фінляндії, що відбулися 11 лютого. Він здобув перемогу із 51,6% голосів, ексглава МЗС Пекка Хаавісто від «Зелених» набрав 48,4%

Александр Стубб вступить на посаду 1 березня, нагадує Ілля Рєпін. Маючи обмежені повноваження порівняно з повноваженнями прем’єр-міністра, глава держави, який обирається на шестирічний термін, керує зовнішньою політикою країни в тісній співпраці з урядом, каже він:

«55-річний Александр Стубб у своїй виборчій програмі обіцяв співвітчизникам, що працюватиме для безпечної, відкритої Фінляндії з міжнародними звʼязками, ставитиме її інтереси на перше місце, а також буде об’єднуючим фактором для країни. Новообраний президент заявляв, що підтримує Україну, заперечуючи можливість поступитися територіями в обмін на мир з Росією, та обіцяв підтримувати рух нашої країни до ЄС».

Підтримка Фінляндії у лютому 2024 року

Фінляндія оголосила про відправлення Україні військової техніки на 190 млн євро. Президент Республіки ухвалив це питання 9 лютого 2024 року за поданням Уряду. Цей пакет допомоги також включає продукцію, яка була закуплена у вітчизняної промисловості з окремим фінансуванням у розмірі 30 мільйонів євро, виділеним для підтримки України.

«На національному та ширшому рівні необхідно знайти нові шляхи підтримки України в довгостроковій перспективі. Наразі ми готуємо довгостроковий план підтримки України», – сказав міністр оборони Антті Хяккянен (Antti Häkkänen).

За його словами, у вітчизняній промисловості є багато ноу-хау, і в оборонному відомстві працюють над тим, щоб ці ноу-хау та потенціал можна було ефективніше використовувати і для підтримки України. Одним із прикладів цього є фінське вітчизняне виробництво боєприпасів.

Крім того, Фінляндія вирішила брати участь у коаліціях з артилерії та розмінування, які діють в рамках Контактної групи з питань оборони України, групи, яка координує збройну допомогу Україні. Метою міжнародних продуктивних коаліцій є довгострокова підтримка України.

«Додаткова допомога враховувала як потреби України, так і ресурсне становище Сил оборони. А якщо заокруглити, то загальна вартість оборонних матеріалів, поставлених Фінляндією в Україну, зараз становить 1,8 млрд євро. Це значний внесок. Фінляндія у цьому питання не відстає від інших прогресивних європейських країн», - розповідає політолог.

Також Прикордонна служба Фінляндії планує назавжди закрити тимчасові пункти пропуску «Паріккала» та «Інарі». Протягом декількох років через них не спостерігається рух, зазначає експерт.

«У Лієксанському районі є два тимчасових пункти перетину кордону – "Паріккала" та "Інарі". Вони використовувалися переважно для перевезення деревини. Обидва пункти перетину кордону були тимчасово закриті протягом кількох років. У Паріккала рух було зупинено через санкції ЄС, а в Лієксанському Інарі  через припинення імпорту деревини».

Уряд Фінляндії вирішив, що пункти пропуску на сухопутному кордоні між Фінляндією та Росією залишаться закритими до 14 квітня 2024.

А 8 лютого Міністерка торгівлі Канади Мері Енджі зустрілась із фінським колегою Вілле Тавіо. Посадовці говорили про тверду відданість обох країн Україні та важливість співпраці задля підтримки її відновлення й реконструкції.

«Оскільки Канада й Фінляндія – партнери, які довіряють один одному та поважають засновану на правилах міжнародну торгівлю й інвестиції, міністри обговорили глобальну економічну безпеку й стійкість”. Ну і, звичайно, це все не обійшлося без розмов про Україну. Фінляндія на усіх міжнародних зустрічах порушує питання співпраці задля підтримки України», - підсумовує Ілля.

Співпраця України та Фінляндії

Упродовж останніх кількох років між Україною та Фінляндією розвиваються активні контакти на всіх рівнях гілок влади, від регіонального до найвищого. Особливо активно відбувається співробітництво на рівні міністерств закордонних справ. Минулого року Україну відвідав міністр закордонних справ Фінляндії, а Фінляндію — міністр закордонних справ України. Було проведено низку консультацій між зовнішньополітичними відомствами обох сторін — політичні, консульсько-правові, з питань обміну досвідом у реформуванні дипломатичної служби. Відбувалися також консультації між іншими міністерствами та відомствами двох країн.

«Як приклад українсько-фінської співпраці на рівні регіонів можна назвати візит минулого року в м. Турку делегації Одеської області та підписання меморандуму про співпрацю між цими регіонами, а також зустріч у Донецьку вже в лютому поточного року співголів Українсько-фінської комісії з торговельно-економічного співробітництва, в якій взяли участь також фінські підприємці, які отримали можливість познайомитися з економічним потенціалом регіону та вивчити шляхи розвитку ділового співробітництва», - додає політолог.

У бізнесових колах Фінляндії, каже Ілля, відчувається помітне зростання інтересу до України. Фінські підприємці все більше усвідомлюють значні можливості нашої держави у розвитку взаємовигідних торговельно-економічних відносин. Свідченням такого інтересу стало, серед іншого, проведення в Києві наприкінці червня 2008 року виїзного засідання ФІНПРО — організації, що просуває фінські товари та інтереси фінських підприємців за кордоном.

«Посилився також інвестиційний напрям фінського бізнесу в Україні. Хоча абсолютні обсяги інвестицій з Фінляндії в економіку України на даний момент залишаються вкрай незначними, спостерігається тенденція до помітного зростання зацікавленості в інвестуванні в економіку. Так, за даними Держкомстату України, починаючи з 2004 року обсяги прямих фінських інвестицій в економіку України зросли приблизно удвічі».

На жаль, світова фінансова криза дещо загальмувала цей процес, про що засвідчив факт відтоку на початку 2009 року фінського капіталу з економіки України, зокрема, з металургiйного виробництва та виробництва готових металевих виробів. На скорочення обсягів фінських інвестицій вплинули також факти затримки з поверненням ПДВ фінським компаніям, які працюють в Україні.

Фінсько-російські відносини

Цього року Міністерство закордонних справ Росії оголосило в середу про припинення транскордонної угоди між Москвою та Гельсінкі, нагадує Ілля:

«Російське МЗС у відповідь заявило, що розірвало угоду 2012 року між Росією та Фінляндією про сприяння транскордонному співробітництву, без наведення деталей. Угода мала на меті сприяти розширенню дружніх відносин між народами цих двох країн і розвитку довгострокового транскордонного співробітництва між ними».

У грудні минулого року Гельсінкі звинуватив Москву в розпалюванні міграційної кризи. Росіяни направляли шукачів притулку до кордону та дозволяли їм в'їжджати на свою територію без дійсних проїзних документів. Росія це звинувачення відкинула, заявивши, що рішення було «однозначно провокаційним і явно відповідає спробам ще більше загострити відносини».

А у жовтні МЗС Росії викликало посла Фінляндії Антті Хелантера, щоб повідомити Гельсінкі, що Москва виходить з угоди через «конфронтаційні дії Фінляндії проти Росії та дискримінацію росіян за ознакою національного походження при видачі в’їзних віз».

«Напруга між двома сусідніми країнами почала загострюватися сильніше після того, як Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну в лютому 2022. Це спонукало Фінляндію та Швецію подати заявку на членство в НАТО».