Безпека під час війни: як обрати квартиру

Але є й інші, додаткові аспекти безпечного дому. Про них Дивись.info розповіла маркетологиня компанії «Нова Оселя» Світлана Солоха.

Технологія будівництва

Монолітно-каркасний будинок –  це будівля з монолітного залізобетонного каркасу, утвореного колонами і перекриттями, між якими споруджені стіни з керамоблоку чи цегли, а також можуть застосовуватись інші матеріали. 

Монолітні ділянки будинку забезпечують його основну несучу здатність, тому він відрізняється високою жорсткістю і стійкістю. Поверхи будинку жорстко пов'язані між собою до самого фундаменту. Будівля виходить настільки міцна, що монолітні колони використовують як обов'язковий елемент житлового будівництва в сейсмонебезпечних регіонах, а технологія стала однією з найпопулярніших у світі.

«Монолітно-каркасна технологія вважається найбезпечнішою у світі. Така будівля може вистояти навіть при обстрілах чи землетрусах. За цією технологією ми будуємо усі свої об'єкти», - розповідає Світлана.

Укриття

На вибір покупцями житла останнім часом чи не найбільше впливає наявність бомбосховищ, розповідає нам маркетологиня. Та додає:

«Ми свої укриття облаштовуємо у підземному паркінгу. Це одне з найбезпечніших місць у будинку. Там можна пережити будь-яку загрозу. У паркінги ми проводимо воду, організовуємо санвузли, встановлюємо сучасні вентиляційні системи та систему пожежогасіння».

Насамперед сховища мають виконувати свою основну функцію – захистити населення від ракетних ударів. Вони повинні бути заглиблені у землю та мати залізобетонне перекриття, яке витримає пряме влучання боєприпасу.

Ще у них повинне бути все необхідне, щоб люди могли перебувати там тривалий час. Йдеться про вентиляцію, санвузол, воду, продукти харчування з тривалим терміном зберігання та медикаменти. 

Внутрішні двори без автомобілів

В Україні двори давно перетворилися із місць відпочинку у великі парковки для деяких мешканців. Це сприяє нераціональному використанню спільної території, загазованості, а також створює ризики для жителів та їхніх дітей. Натомість сучасні будівельні компанії облаштовують двори без машин.

Ідея розвантаження двору передбачає розподіл території на місце для дитячих та спортивних майданчиків та окремого паркінгу автомобілів з метою забезпечення комфорту для виїзду та максимальної безпеки пішоходів, зокрема дітей. Концепцію реалізовують по-різному.

«Це практика вже не в першому нашому комплексі. Автомобілі розташовуються у спеціально призначених для цього місцях — підземних чи гостьових паркінгах, маючи при цьому індивідуальний заїзд. А зони для прогулянок, спорту, відпочинку та ігор — розташовані окремо. Таким чином батьки можуть не хвилюватися за безпеку дітей».

Безпечні холи

Звісно, не усі можуть забезпечити себе консьєржем, оскільки він - це основна витрата за утримання будинку. Відтак, на допомогу безпечному житлу приходять вхідні групи. Вони мають бути прозорими, добре освітленими, аби мешканці могли бачити що відбувається всередині будинку, навіть не заходячи у нього.

«Ми проєктуємо холи з великими панорамними вікнами. Щоб, коли людина заходить у під'їзд, у неї не було відчуття, ніби вона потрапила у "панельку". Щоб їй не було страшно і темно. До того ж, у нас працює система відеоспостереження».

Екологія

Зелені зони оздоровлюють повітряний басейн міста і поліпшують його мікроклімат. Вони поглинають вуглець і виділяють кисень, знижують температуру в спекотну погоду (за рахунок випаровування вологи), знижують рівень міського шуму, запиленість і загазованість повітря, захищають від вітрів.

Разом з тим, в зелених зонах формується особливе соціальне середовище, що включає в себе спілкування людей різних поколінь за інтересами, проведення культурних подій тощо. Парки і сквери міста є одними з основних складових його комунікаційного простору.

Зелені насадження дають можливість для занять спортом і покращення здоров’я населення. 

«Ми дбаємо про те, щоб у наших ЖК було максимально багато зелених насаджень: кущів, дерев, квітів. Люди у такому середовищі комфортніше себе почувають. І, звичайно, це корисно для здоров'я», - пояснює Світлана.