Розлад особистості: як розпізнати та лікувати

Розлад особистості є серйозним порушенням психічної діяльності, з одночасним зміною поведінкових і характерологічних тенденцій. Для хвороби характерні залучення кількох сфер особистості, стійкі порушення у почуттях, мисленні, діях. На тлі придушення та декомпенсації одних рис, яскраво починають виявлятися інші, значно загострюється виразність внутрішніх переживань.
Психологиня Леся Захарчук, кандидатка у психотерапевти за напрямком гештальт, розповіла про цю недугу.
«Слід зазначити, що під цим діагнозом можуть матися на увазі розлади, що не мають подібності між собою. У деяких випадках прояви настільки виражені, що життя хворого стає нестерпним», - пояснює вона.
Причини розладів особистості
Хвороба може розвиватись спонтанно або бути симптомом інших психічних порушень. До патологічного стану можуть призвести будь-які фактори, що ушкоджують головний мозок, починаючи з дитячого віку:
- стреси,
- патологічна спадковість;
- перинатальні порушення;
- екзогенно-органічні дії;
- токсини – наркотики, спайс, алкоголь;
- черепно-мозкові травми;
- захворювання мозку.
«Доведено, що особистісні дефекти часто носять вроджений характер, хоча можуть сформуватися в пубертаті і набагато пізнішому віці». Провокаторами для дитини можуть бути:
- перенесене насильство;
- нехтування інтересами та почуттями;
- алкоголізм і психічні захворювання батьків;
- інтимна наруга.
Симптоми розладів особистості
Захворювання протікає на фоні прогресуючих змін поведінки, мислення, особистісних особливостей.
«Перші ознаки стають помітними у неадекватному відношенні хворого до оточуючих, у складнощі при спілкуванні з близькими людьми. Виникають часті розлади настрою та харчової поведінки».

Серед основних проявів виділяють такі стійкі симптоми:
- нездатність керувати негативними емоціями та почуттями;
- порушення взаємин із родичами – дітьми, батьками, подружжям;
- постійна присутність негативу – гнів, тривожність, відчуття біди;
- почуття непотрібності;
- часті конфронтації з оточуючими людьми – сварки, погрози, образи;
- підвищена занепокоєння;
- спустошеність, емоційне відключення;
- уникнення контактів з людьми.
Види розладів особистості
Існує кілька основних видів розладів особистості, в тому числі: параноїдний, асоціальний, істероїдний, обсесивно-компульсивний, нарциссичний, шизотиповий, шизоїдний, уникаючий, залежний, кордонний.
«Кожен вид розладів особистості має свої психологічні особливості, як правило, які проявляються в поведінкових факторах. Точно визначити приналежність людини з розладом особистості до певного типу може тільки професійний лікар-психіатр», - застерігає фахівчиня.
Як проходить лікування розладів особистості?
Терапія пацієнтів з особистісними розладами проводиться в кілька етапів і є дуже індивідуальною. Психотерапевти з великим багаторічним досвідом на підставі оцінки загального стану хворого та його симптоматики підбирають індивідуальну медикаментозну схему лікування. До уваги приймаються типологічні та діагностичні показники.
Для лікування використовуються препарати наступних класів:
- Седативні. Заспокоюють і знімають зайву нервову напругу, тривогу. Відновлюють нормальний сон, коригують загальний стан. Усувають симптоми тривожності та депресії.
- Нейролептики. Виявляють виражений заспокійливий ефект і дозволяють пацієнту не реагувати на тригери. Усувають агресивність та дратівливість.
- Антипсихотики. Редукують психомоторне збудження. Застосовують при галюцинаціях, маренні.
- Транквілізатори. Знімають перенапругу і надають м’яку заспокійливу дію. Знімають будь-які форми перенапруги.
- Ноотропи. Відновлюють розумову діяльність, покращують розумові процеси, допомагають боротися зі стресом.
«Основні завдання, які стоять перед психотерапевтами – зняти депресивні прояви, знизити рівень тривожності, допомогти зрозуміти особливості неправильної поведінки та вчинків, знизити неадекватність їх проявів. Важливе значення приділяється психічній коморбідній та особистісній психології».
Ефективність довели такі методики:
- класичний психоаналіз;
- діалектична поведінкова терапія;
- сімейна терапія;
- групові методи самодопомоги.
