Екологія: які проблеми довкілля актуальні сьогодні та чи є способи вирішення

Про це ІА Дивись.info дізналася з лекції еколога Ігоря Муця «Екологічні виклики сьогодення».

Екологічні проблеми: що це та які причини виникнення

Будь-які зміни стану довкілля, які можуть погіршити умови життєдіяльності людини та порушити структуру і функціонування природних систем, називаються екологічними проблемами.

«Виникли вони не вчора і навіть не в минулому столітті, людство стикалося з ними ще коли екологія як наука була в зачатковому стані. Як свідчать стародавні літописи, ще близько 4 тисяч років тому вавілонський цар Хаммурапі, а пізніше - китайські й монгольські імператори та європейські монархи вже дбали про збереження природи й видавали накази про охорону лісів, трав`яного покриву степів, водних джерел», - розповідає Ігор.

Українська козацька старшина, незважаючи на надзвичайне багатство нашої природи тих часів, теж уболівала за збереження довкілля й видавала ряд наказів і документів про охорону придніпровських лісів і лук, заборону спалювання лісів, браконьєрства, хижацького знищення звірів та риби.

«Із розвитком цивілізації та науково-технічного прогресу, бурхливим зростанням кількості населення на Землі, обсягів виробництва та його відходів проблеми стосунків між природою та суспільством дедалі загострюються: отруєні річки та моря, забруднене повітря у великих промислових центрах, загублені ліси, сотні зниклих видів тварин і рослин, загроза кліматичних аномалій, ерозія та майже повне виснаження ґрунтів в аграрних районах».

Можна виділити два аспекти екологічної проблеми:

• екологічні кризи, що виникають внаслідок природних процесів;
• кризи, що викликані антропогенною дією і нераціональним природокористуванням.

Наступання льодовиків, виверження вулканів, утворення гір, паводки – все це земні природні фактори. Вони ніби закономірні на нашій динамічній планеті. В середньому щорічно на земній кулі відбувається один катастрофічний землетрус, 18 сильних, 120 середніх і близько мільйона слабких поштовхів.

Декілька разів на десятиліття сейсмічна активність Землі призводить до катастроф. Найстрашніший за всю історію людства землетрус відбувся у Китаї у 1556 – тоді загинуло 800 тисяч чоловік. З 60-х до 80-х років 20 століття частота потужних стихійних лих виросла в 5 разів і втричі збільшились загальні економічні втрати. Вирішення такого роду проблем в деякій мірі криється у вмінні їх прогнозувати.

«Та найбільшої шкоди завдає природі людина, при чому на постійній основі. А ви ж пам’ятаєте з визначення екології, що навіть найменші зміни  в екосистемі можуть спричинити величезні катастрофи та трагедії – зараз і в майбутньому. В результаті людської діяльності вода забруднюється вже в повітрі, забруднена і сама атмосфера, знищені мільйони гектарів родючих ґрунтів, планета засіяна ядохімікатами і радіоактивними відходами, величезних розмірів досягло обезліснення і опустелювання», - зазначає експерт.

Екологічні проблеми України та світу

Як людина – частинка природи, так і Україна – частина політичної карти світу, саме тому екологічні кризи і проблеми планети стосуються і нашої країни.

Глобальне потепління

За підрахунками вчених глобальне підвищення температури нині становить 1,15 градуса Цельсію порівняно з доіндустріальним рівнем. Таке підвищення зумовлене збільшенням викидів парникових газів, що найбільш активно викидаються у повітря під час спалення викопних видів палива — нафти, газу та вугілля.

«Наслідки цього вже добре відчутні: 2022 рік став п’ятим найспекотнішим роком за всю історію спостережень. Внаслідок цього відбувається зростання температури океанів та поверхні Землі, танення полярних шапок, підвищення рівня моря, а також аномальні опади, такі як несподівані повені, надмірний сніг або опустелювання земель», - розповідає Ігор.

Втрата біорізноманіття

Діяльність людини призводить до вимирання цілих видів, зникнення їхнього середовища існування (внаслідок вирубки лісів осушення чи затоплення територій) та втрати біорізноманіття. Надмірний вилов та полювання теж є чинником, хоча насправді приблизно 40% виробленої їжі просто викидається. В Україні проблема втрати біорізноманіття посилюється з війною: понад 80 видів тварин знаходяться на межі зникнення і через російську агресію можуть повністю припинити своє існування.

Окупанти цілеспрямовано обстрілюють природні парки, зоопарки й притулки та вбили за час війни вже понад 10 000 000 тварин, додав експерт.

Забруднення

На очищення повітря, води та ґрунтів треба мільйон років, якщо би зараз вдалося зупинити весь транспорт та промисловість – найголовніші джерела забруднення. Воду і ґрунт забруднюють розливи нафти, кислотні дощі, нітрати, пластик, міські стоки, промислові відходи. 

Війна в Україні найбільший вплив здійснює саме на атмосферу, адже воєнні дії пов’язані із постійними пожежами та вибухами. Обидві сторони підривають позиції одне одного, склади боєприпасів та техніку. Мільйони тонн викидів потрапляють в атмосферу — дрібнодисперсний пил, оксиди азоту, оксиди сірки, альдегіди, ангідриди тощо.

«Але і ґрунтам непереливки: наші дослідники уже б’ють тривогу, бо у зразках, які вони зібрали з сотні місць, де відбувалися бойові дії, кількість важких металів, тротилу та інших шкідливих речовин перевищує норму в десятки і сотні разів. А в ґрунті, на якому згорів танк, зерно пшениці навіть не проросло, воно згнило».

Перенаселення і урбанізація

Стрімке зростання населення, особливо у найменш розвинених країнах, ще більше напружує ситуацію з ресурсами, спричинюючи нестачу води, палива, продуктів харчування. Інтенсивне сільське господарство через використання хімічних добрив, пестицидів та інсектицидів теж додає шкоди навколишньому середовищу. Розростання міст на менш заселені, часто сільські райони, призводить до витіснення флори та фауни, деградації земель, збільшення трафіку із збільшенням шкідливих викидів в атмосферу та проблем охорони здоров’я.

«Наше майбутнє залежить виключно від того, наскільки сміливими та рішучими ми будемо у своїх діях. Кожна людина може посприяти розв’язанню екологічних проблем, адже навіть маленька дія — важлива! Відмова від пластикового пакування сьогодні чи взагалі, від зайвого одягу чи запровадження особистого дня веганства — це вже великий крок. І впроваджувати екологічне виховання потрібно на всіх рівнях, для будь-якого віку».

Екологічні проблеми атомної енергетики

Станом 2022 рік у світі працювало 411 реакторів. Це на 27 менше, ніж у 2002 році, коли атомна галузь досягла свого історичного максимуму – 438 реакторів. Така велика їх кількість обумовлена, перш за все, хибною думкою, яку просувають популісти та не дуже сумлінні медіа, що нібито атомна енергетика – екологічно чиста: атомні станції не викидають чи майже не викидають СО2 та інші парникові гази.

«Але потрібно взяти до уваги інші шкідливі речовини, що викидаються у повітря та воду під час будівництва станцій, видобутку та збагаченню уранової руди, фабрикації палива та його транспортування. Також не враховуються катастрофічні наслідки, до яких здатні призводити аварії на атомних електростанціях», - зауважує фахівець.

І якщо на такій електростанції станеться аварія, то вона призведе до сотень тисяч смертей, викиду надзвичайно токсичних або радіаційних частинок, забруднивши тисячі квадратних кілометрів. Для порівняння: падіння вітрової турбіни просто означатиме менше видобутої електроенергії, а сонячна панель не вибухне, бо отримала забагато сонячної енергії.

Довгий час вважалося, що атомні електростанції – найбезпечніші, бо геній людини не тільки «приручив» атом, а й створив для нього найдосконалішу «клітку» - АЕС. Але аварії на цих об’єктах стаються частіше, ніж прогнозували вчені півсотні років тому.

До 2011 року відбулося кілька серйозних аварій атомних реакторів (із розплавом ядерного палива та\або руйнацією реактора):

• АЕС «Енріко Фермі» (США, 1969),
• АЕС «Люцерн» (Швейцарія, 1969),
• АЕС «Сен-Лоран» (Франція, 1969),
• Бєлоярська АЕС (СССР, 1977),
• АЕС «Богуніце» (Чехословаччина, 1977),
• Ленінградська АЕС (СССР, 1975),
• АЕС «Три Майл Айленд» (США, 1979 р.),
• Чорнобильська АЕС (СССР, 1986),
• Фукусіма-1,2,3 на АЕС Фукусіма-Дайічі (Японія, 2011).

Аварії на АЕС – це не лише Чорнобиль і не лише совєцький союз. Це високотехнологічні США та Японія, Франція та Швейцарія, зазначає Ігор.

За оцінками різних досліджень, в результаті Чорнобильської катастрофи загинуло від 4000 до 1 мільйона людей. Це була найбільш руйнівна і трагічна аварія в історії людства. І за 37 років ми спромоглися лише створити Зону Відчуження, заповідну територію для тварин та рослин, й учених.

«Атомна енергетика також має відчутний "вуглецевий слід", суттєво вищий від того, що мають сонячна та вітрова генерація. Атомні станції використовують багато води тоді, коли проблема із водозабезпечення стає все серйознішою через глобальне підвищення температури на планеті».

При цьому в половини українців найбільше побоювань викликає можливість радіаційної аварії через обстріли атомних електростанцій.

Екологічні законопроєкти, які в Україні мають ухвалити у 2024 році

У зв'язку з нагальною необхідністю вирішення екологічних проблем та виконанням євроінтеграційних зобовʼязань у 2024 році в Україні мають ухвалити ключові законопроєкти щодо захисту клімату та навколишнього середовища, а також втілення в життя сміттєвої реформи. 

Законопроєкт «Про систему торгівлі квотами на викиди парникових газів», який дозволить запустити ринок торгівлі квотами на викиди принаймні у пілотному режимі у 2025 році.

Запуск цієї системи є однією з євроінтеграційних вимог, адже стосується зменшення  викидів вуглецю в атмосферу, а отже боротьби зі зміною клімату. Окрім того, СТВ допоможе українським імпортерам уникнути тягаря європейського механізму вуглецевого коригування імпорту CBAM, який компанії почнуть сплачувати з 2026 року.

СТВ планують створити на базі системи моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів (МЗВ) ґрунтуючись на данних за три роки. Проте за час повномасштабної війни 40% установок зруйнували або пошкодили окупанти. 

В екоспільноті скептично ставляться до таких амбітних строків, адже відповідний документ досі не оприлюднили, хоча розробляють його з 2021 року. Окрім того, створення СТВ – довготривалий та кропіткий процес, який вимагає врахування багатьох факторів та умов. В ЄС таку систему розробляли та вдосконалювали протягом 17 років, а Україна планує створити її за 2,5-3 роки. 

Законопроєкт №10061 (№№ 10061-1, 10061-2) «Про упаковку та відходи упаковки», який регламентує поняття розширеної відповідальності виробника (РВВ). Ця система перекладає зобов'язання щодо управління відходами, коли товар втрачає споживчі властивості та переходить у категорію відходу, з державного сектору на виробників. 

Законопроєкт є важливою умовою для реалізації сміттєвої реформи. Наразі всі три законопроєкти опрацьовує робоча група парламентського комітету з питань екологічної політики та природокористування.

Також протягом 2024 року Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів має подати до Верховної Ради інші законопроєкти, які запроваджують РВВ, а саме “Про батареї та акумулятори та відходи батареї та акумуляторів”, “Про відходи електричного та електронного обладнання”, “Про зняті з експлуатації транспортні засоби”, “Про відходи мастил, олив та шин”, “Про відходи текстилю”, “Про відходи будівництва та знесення”.

Законопроєкт №6004-д «Про забезпечення конституційних прав громадян на безпечне для життя і здоров'я довкілля» (“Про промислове забруднення”), який передбачає модернізацію всіх промислових установок протягом 12 років. Так строк введення законопроєкту в дію сягатиме одного року, запровадження норм найкращих доступних технологій та методів управління (НДТМ) – 4 роки, а модернізація всіх підприємств має завершитися за 7 років.

Законопроєкт дозволить імплементувати європейську Директиву 2010/75/ЄС та розпочати довгоочікувану реформу зменшення та контролю промислового забруднення в Україні. Це є одним з зобов’язань країни за Угодою про асоціацію з ЄС.  Також документ покликаний запустити поступовий перехід національних підприємств на європейські стандарти і впровадження НДТМ, однак він не закладає фінансування для їхнього впровадження.

Варто зазначити, що серед основних реформ, що впроваджуватимуть у 2024 році, Ігор Муць назвав: 

• кліматичну політику; 
• моніторинг довкілля; 
• управління відходами; 
• екологічний контроль; 
• запобігання промисловому забрудненню; 
• стале управління водними ресурсами; 
• лісову політику.