Музичні твори Миколи Лисенка: про що писав батько української класики

А в цей день, 22 березня 1842 року, видатний діяч народився. З цієї нагоди ІА Дивись. іnfo ділиться підбіркою його творчої спадщини.

Біографія Миколи Лисенка

Микола народився 22 березня 1842 року в селі Гриньки Кременчуцького повіту Полтавської губернії. Помер 6 листопада 1912-го.

Коріння Лисенків сягають козацьких часів. Один із засновників роду Яків воював під проводом Богдана Хмельницького, а його син Іван був чернігівським і переяславським полковником, згодом - наказним гетьманом.

Батько, Віталій Лисенко, був дворянином і полковником Орденського кірасирського полку, а мати, Ольга Єреміївна, походила з полтавської поміщицької родини Луценків і козацького роду Булюбашів. Навчалася в петербурзькому Смольному інституті шляхетних дівчат.

Талант до музики в Лисенка був з дитинства, у дев’ять років він навіть видав свій перший твір «Полька». Та хлопець не одразу зосередився на творчості як професії — спочатку Микола рухався в напрямку науки. У 1859-му закінчив гімназію в Харкові й тоді ж разом зі Старицьким вступив на природничий факультет Харківського університету. 

Коли сім’я Лисенків переїхала до Києва, обидвоє перевелися до Київського вишу. Там же Микола захистив дисертацію на тему «Розмноження ниткових водоростей» і здобув ступінь кандидата природничих наук.

Микола Лисенко постійно відкривав для себе українське, хоч на той час це вважалося чимось, що не дотягує до високого мистецтва. Обидва поглинали заборонені твори Шевченка, а «Енеїда» Котляревського та історичний роман «Чорна рада» Куліша стали для них справжньою знахідкою.

Навчання Лисенка в Києві на початку 1860-х збіглося з часом, коли в місті розвивалися народницькі рухи, проукраїнські ідеї. В університеті студенти організували таємні зібрання, на одному з яких проголосили, що український народ є окремою національністю і здатен культурно розвиватися, а кожен свідомий українець має плекати свою мову й поширювати такі цінності.

Після закінчення консерваторії Миколі Лисенку пророкували успішну кар’єру піаніста в Німеччині, але він повернувся в Україну. А в 1875 році композитор поїхав до Петербурга, щоб удосконалювати майстерність у класі Миколи Римського-Корсакова. Після навчання Лисенко створив свої найкращі опери. 

Йому пропонували залишитися у Росії та отримати посаду капельмейстера в приватній опері, а далі вийти на імператорську сцену. Та Микола відмовився і повернувся до Києва.

Музичні твори Миколи Лисенка

Попри політику царського уряду, спрямовану на знищення української мовної самосвідомості, що простягалася й на музичну сферу (зокрема Емський указ 1876 року забороняв також і друкування українською мовою текстів до нот), Микола Лисенко займав однозначну й непохитну позицію щодо статусу українського слова в музичній творчості.

Доказом принципового ставлення митця до українських текстів є те, що в своїх численних хорах і солоспівах, написаних на слова різних поетів, він звертався переважно до українських авторів, а коли брав за основу вірші інших — наприклад, Г. Гейне чи А. Міцкевича, то завжди в перекладах, здійснених відомими українськими діячами.

Показово, що в багатій вокальній спадщині Миколи Лисенка є лише один романс на російський текст. Однак вже інший солоспів на вірші цього вельми популярного серед музикантів російського поета — «У сні мені марилось небо» — перекладений.

ІА Дивись. іnfo зібрала плейлист із найвідоміших творів Миколи Лисенка.

Молитва за Україну

Урочистий текст цього твору напам'ять може прочитати більшість українців, адже в історію Україні цей твір увійшов як справжній духовний гімн нації. Він написаний Миколою Лисенком на слова відомого поета та громадського діяча Олександра Кониського. Існує кілька музичних редакцій «Молитви…», яка досі звучить по усьому світу в ім’я України.

«Боже великий, єдиний,
Нам Україну храни,
Волі і світу промінням
Ти її осіни...»

Різдвяна ніч

Вважається першою українською оперою-колядкою. Написана за мотивами повісті Гоголя «Ніч перед Різдвом». «Різдвяна ніч» — колоритний, самобутній твір, насичений сценами різдвяних обрядів та мотивами народної музики. Прем'єра відбулася 25 січня 1874 року у Київському міському театрі, режисером постановки був відомий театральний діяч того часу Михайло Старицький.

Публіка з захопленням вітала і сам твір, і його виконання, і артистів. Упродовж кількох днів, відколи вперше на великій сцені було зіграно «Різдвяну ніч», Київ був переповнений аріями й хоровими співами колядок з «Різдвяної ночі», хоч Різдво минуло давно.

Наталка Полтавка

Одна з найпопулярніших у світі українських опер, яка є в репертуарі майже кожного українського музичного театру. В основі опери — однойменна п'єса Івана Котляревського, в якій той зображує життя українського села, протиставляючи шляхетних чесних селян та не дуже чесних багатіїв. Опера «Наталка Полтавка» насичена народною музикою та цінується в усьому світі як втілення української мелодики і гармонії. Прем’єра відбулася в 1899 році в Одесі.

Тарас Бульба

Мабуть, найвідоміша опера Лисенка, робота над якою йшла понад 10 років. Масштабна героїчна драма, яка зокрема показує боротьбу козаків проти поневолення, була для Лисенка справою його життя. Прем'єра «Тараса Бульби» відбулася в Харкові у 1924 році.

До речі, першу постановку цієї опери мав зробити Лесь Курбас у Києві ще 1918 року, але якраз напередодні цього Київ, де мала відбутися прем'єра, захопили війська денікінців, а театр згорів.

Енеїда

Ще одна програмна опера Лисенка, яку вперше поставили в Києві в театрі Садовського 1910 року. Бурлескна, яскрава опера із сатиричним настроєм, який вкладав в «Енеїду» автор поеми Іван Котляревський.

«Енеїда» була затребувана театральними трупами в середині XX століття, але мало ставиться зараз (в 1959 році в Оперному театрі у Києві свою версію зробив відомий співак та режисер Дмитро Гнатюк).