Львів електромобільний: як розвиватиметься місто наступні 10 років

Про це IA.Дивись.info розповів очільник управління вуличної інфраструктури Львова Павло Сирватка.

Наскільки Львів електромобільний сьогодні

Перший електричний транспортний засіб - трамвай - у Львові з'явився ще 1894 року. А перший електробус, відомий також як тролейбус, — у 1952-му. Відповідно, зауважує Павло, електромобільність для міста не є поняттям новим. Частиною дорожнього руху також є електричні велосипеди та електричні самокати, які останнім часто стають деталі популярнішим способом переміщення серед мешканців. Більшає на вулицях і електромобілів.

«Незважаючи на повномасштабне вторгення, Львів потрохи збільшує кількість електричного громадського транспорту. Якраз зараз завершується постачання партії трамваїв, закуплених за кошти Європейського інвестиційного банку», - розповідає очільник управління вуличної інфраструктури.

Є речі, які місто впроваджує вже сьогодні, розповідає він. До прикладу, прокладання трамвайної лінії по вулиці Миколайчука до реабілітаційного центру UNBROKEN. Цей проєкт є у Програмі.

А ще в лютому 2023 року було прийнято закон, який визначає легкий персональний транспорт та обов'язок громад мати план розвитку електричних зарядних станцій.

Про Програму розвитку електромобільності міста

28 березня на пленарному засіданні міськради затвердили Програму розвитку електромобільності Львівської МТГ.

«Це документ, який деталізує попередньо прийнятий сесією міської ради ще у 2020 році план сталої мобільності в контексті, власне, електричних способів пересування містом. Програма розвитку електромобільності визначає, які заходи потрібно робити у сфері пересування мешканців електричними транспортними засобами. Йдеться і про громадський транспорт, і про персональний», - пояснює Павло.

Мета цієї Програми — забезпечення розвитку сталої міської мобільності, вдосконалення системи громадського транспорту, реалізація проєктів з відновлювальною енергетикою, створення інфраструктури для зарядок електрокарів, врегулювання питань міської логістики.

Цілі програми розвитку електромобільності:

Перша ціль – весь рухомий склад електротранспорту має відповідати сучасним стандартам екологічності, енергоефективності та доступності. Йдеться про оновлення рухомого складу трамваїв та тролейбусів і запровадження до експлуатації батарейних електробусів і електробусів з динамічним заряджанням. Мета міста – планомірна відмова від дизельних автобусів на всіх міських маршрутах. Йдеться про рухомий склад і комунальних перевізників, і приватних.

Друга ціль – розвинена транспортна інфраструктура.  Вона  включає розвиток інфраструктури для забезпечення безперешкодного руху громадського транспорту, модернізацію фідерних кабельних ліній та тягових підстанцій, створення та інтеграція до систем електротранспорту локальних електростанцій з відновлюваних джерел, зарядна інфраструктура для батарейних автобусів, стаціонарні батарейні комплекси, модернізація та будівництво депо та їхніх корпусів, модернізація колій та контактних мереж, добудова критичних прогалин у мережі.

Третя ціль – низьковуглецева міська логістика з акцентом на електричні велосипедні й електричні автомобільні фургони. Тут йдеться про перехід сектору доставки товарів та посилок у місті на електричну енергію.

Четверта ціль – шерингова електромобільність. Така опція у містах ЄС постійно розширюється й включає різні форми й практики спільного користування електричних автомобілів, самокатів, велосипедів звичайних та вантажних, електровелосипедів тощо. Місто ставить за мету розвивати шерингову мобільність з акцентом на електричні транспортні засоби та велосипеди з електричною підтримкою.

П’ята ціль – розвинена зарядна інфраструктура. Місто ставить за мету створення зарядних хабів з пріоритетом для бізнес-користувачів, таксі й логістичного транспорту, а також для власного користування – заряджання комунальних транспортних засобів. Операторами таких зарядних станцій можуть бути як комунальне підприємство, так і приватні оператори на концесійних чи інших договірних умовах.

«Важливо розуміти, що це не нові зміни. Тобто програма не передбачає чогось, що місто до того не робило. Ми не розвертаємося на 180 градусів і тепер йдемо в іншому напрямку, ні. Програма є одним із кроків, який формалізує те, що місто і так робить. Фактично це сприяння появи більш екологічного, безпечного та комфортного транспорту на вулицях».

Для реазілації програми потрібні іноземні інвестиції та, щонайменше, 10 років

Ця програма, зазначає очільник управління вуличної інфраструктури, необхідна при формуванні заявок до міжнародних організацій задля фінансування розробки та реалізації проєктів.

«Якщо частина заходів не вимагає великих витрат, до прикладу, встановлення електричних зарядних станцій, то тут місто може профінансувати бюрократичну частину. Логічно, бо міська рада є формальною структурою. Водночас є речі, які місту необхідні, але фінансування на них наразі немає. Це пов'язано, в першу чергу, з війною. Тож, маючи затверджену програму, ми можемо отримати міжнародне фінансування. Це підвищує ймовірність позитивного розгляду заявок», - констатує Павло.

Чітких кроків, наголошує він, для реалізації програми поки що немає. Попередньо, вона розрахована на 10 років.

«Ми живемо зараз у дуже мінливому середовищі. Те, що ми планували зробити на початку 2022 року, коли, власне, цей процес починався, зараз реалізувати складніше: елементарно фінансування цих проєктів не є пріоритетним».