Мілітаризація виробництва в Україні: як це відбувається та у яких темпах

Про це пише The New York Times.

Україна мілітаризується з кожним роком все більше

Українські військові мали на озброєнні лише одну артилерійську гармату «Богдана», коли Росія вторглася в країну два роки тому. Однак ця єдина зброя, створена в Україні в 2018 році і здатна стріляти снарядами калібру НАТО, виявилася настільки ефективною в перші дні війни, що її вантажівками возили на місця битв по всій країні, від північно-східного міста Харкова до південно-західного узбережжя вздовж Чорне море та точки між ними.

Зараз українська збройна промисловість будує вісім самохідних артилерійських систем «Богдана» щомісяця, і хоча офіційні особи не повідомляють, скільки їх загалом вироблено, збільшення виробництва сигналізує про потенційний бум внутрішнього виробництва зброї в країні.

Зростання відбувається в ключовий момент. Російська військова машина вже вчетверо збільшує виробництво зброї в цілодобових операціях. Українські війська втрачають територію в деяких ключових районах, включаючи стратегічне східне місто Авдіївка, звідки вони вийшли в лютому. Пакет допомоги США все ще висить у Конгресі. І в той час як європейські оборонні фірми обережно відкривають операції в Україні, великі американські виробники зброї ще не взяли на себе зобов’язання відкрити магазини в розпал війни.

Загальновідомо, що Україні необхідно відновити свою національну оборонну промисловість, щоб її збройні сили протягом багатьох років не покладалися на Захід, який часом вагався надсилати складні системи озброєнь, включаючи протиповітряну оборону, танки та дальню зброю. ракети. Чи вдасться це зробити вчасно, щоб змінити траєкторію війни, яка була б ще незначнішою без додаткової військової допомоги США, ще належить побачити.

Але українські військові інженери вже продемонстрували дивовижну майстерність у комплектуванні старих систем озброєння сучаснішою вогневою міццю. Згідно з документами українського уряду, з якими ознайомилася The New York Times, лише за останній рік українські оборонні підприємства побудували втричі більше бронетехніки, ніж вони виготовляли до війни, і в чотири рази збільшили виробництво протитанкових ракет.

Відповідно до аналізу військового бюджету України до 2030 року, проведеного оборонною розвідувальною компанією Janes, очікується, що цього року фінансування досліджень і розробок зросте у вісім разів — до 1,3 мільярда доларів із 162 мільйонів доларів. Військові закупівлі підскочили до прогнозованого 20-річного максимуму майже в 10 мільярдів доларів у 2023 році порівняно з довоєнним показником приблизно в 1 мільярд доларів на рік.

«Ми говоримо, що смерть ворогу починається з нас», — сказав Олександр Камишин, міністр стратегічних питань промисловості України, в інтерв’ю минулого місяця у своєму офісі в непоказному цегляному будинку в Києві, схованому серед ресторанів і житлових будинків.

«Йдеться про те, щоб показати, що ми не сидимо й не чекаємо, поки ви прийдете нам на допомогу», — сказав пан Камишин. «Йдеться про те, щоб намагатися зробити щось самостійно».

Деяку зброю в Україні виробляти важче, ніж іншу. Вони включають 155-міліметрові артилерійські снаряди, які гостро потрібні на полі бою, але залежать від імпортної сировини та ліцензійних прав від західних виробників або урядів. Пан Камишин сказав, що вітчизняне виробництво 155-міліметрових снарядів «на підході», але не сказав коли.

Колись основний постачальник Радянського Союзу українська оборонна промисловість скоротилася через три десятиліття скорочення бюджету після того, як країна проголосила незалежність у 1991 році. Уряд у Києві тепер планує витратити близько 6 мільярдів доларів цього року на зброю, вироблену в Україні, включаючи один мільйон безпілотників. , але, сказав пан Камишин, «ми можемо виробляти більше, ніж у нас є доступні кошти».

Тривалий період занепаду може бути важко подолати. Щоб відновити виробництво артилерійської гармати 2С22 «Богдана», наприклад, чиновникам довелося розшукати оригінальних конструкторів та інженерів зброї, деяких із яких було призначено виконувати незначні військові завдання по всій Україні.

До червня 2022 року українські війська використовували 30-мильну дальність «Богдани», щоб націлити та знищити російську ППО в успішній битві за острів Зміїний у Чорному морі.

«Це було дуже великою несподіванкою для росіян», — сказав майор Мирослав Гай, офіцер української армії, який допомагав звільняти острів. «Вони не могли зрозуміти, як хтось міг використовувати артилерію на такій відстані».

У Європі політичні лідери, які стурбовані розмиванням американської підтримки, і керівники підприємств, які бачать нові ринкові можливості, сприяють розвитку військових виробничих підприємств в Україні, навіть якщо може пройти кілька років, перш ніж будь-яка з цієї зброї чи матеріальних засобів потрапить на поле бою.

Країни-партнери планують виготовлять зброю в України

Німецький збройовий гігант Rheinmetall і турецький виробник безпілотників Baykar будують заводи в Україні. У березні міністр оборони Франції заявив, що три французькі компанії, які виробляють безпілотники та обладнання для наземних військ, наближаються до подібних угод. Минулого місяця Німеччина та Франція оголосили про створення спільного підприємства через оборонний конгломерат KNDS для виготовлення деталей для танків і гаубиць в Україні та, зрештою, цілих систем озброєння.

Експерти кажуть, що українські військові розмістили системи протиповітряної оборони навколо деяких із своїх найважливіших збройних заводів. Цілком ймовірно, що заводи за підтримки іноземних держав будуть здебільшого побудовані на заході країни, далеко від лінії фронту, але також захищені засобами ППО.

Крістіан Сір, операційний директор британського військового підрядника BAE Systems в Україні, сказав, що навіть перші кроки іноземних виробників надсилають «важливе повідомлення — ви можете піти в Україну і все налаштувати».

У той час як BAE Systems планує виробляти зброю в Україні в майбутньому, пан Сіер сказав, що компанія наразі зосереджена на підході «виправити це вперед», ремонтуючи пошкоджену в боях зброю на заводах в Україні, щоб повернути її на передову швидше. Багато видів зброї, яка використовується в наземній війні в Україні, включно з гаубицями M777 і Archer, бойовими машинами Bradley і CV90 і танками Challenger 2, виробляються компанією BAE Systems.

«Ми хочемо продовжувати боротися за ці речі, і стає цілком зрозуміло, що ви не можете продовжувати підтримувати ці активи в сусідніх країнах», – сказав пан Сієр. «Для тривалої війни на виснаження неприйнятно, щоб сотні високоякісних надійних гаубиць долали сотні миль».

На сьогоднішній день, за словами офіційних осіб України та США, жоден великий американський виробник зброї не оголосив про плани відкриття виробничих ліній в Україні. Однак деякі керівники вищої ланки відвідали Київ останніми тижнями, щоб зустрітися з паном Камишиним та іншими офіційними особами, а адміністрація Байдена провела зустрічі в грудні, щоб зібрати українських лідерів і американських військових підрядників.

Допомога Україні у відновленні її оборонної промисловості стала ще більш важливою, оскільки республіканці в Конгресі заблокували 60 мільярдів доларів військової та фінансової допомоги Україні. (Однак спікер Майк Джонсон, республіканець від Луїзіани, нещодавно дав зрозуміти, що він шукає політично прийнятні способи винести пакет допомоги на голосування.)

Але павутина бюрократії в Києві загрожує сповільнити принаймні деяких інвесторів, які намагаються просувати пропозиції через три міністерства: оборони, цифрової трансформації та стратегічних галузей пана Камишина.

«Ми намагаємося отримати уявлення про те, як це все поєднується і як вони працюють разом», – сказав Вільям Б. Тейлор, колишній посол у Києві, який очолює зусилля Інституту миру США, щоб допомогти об’єднати американські та українських оборонних фірм.

«Американські фірми мають багато можливостей інвестувати в інші місця по всьому світу», — сказав пан Тейлор. «Це те, де на карту поставлені національні інтереси США, тому ми зробимо додатковий крок, щоб допомогти встановити ці зв’язки».

Оскільки артилерійські снаряди калібру 155 міліметрів вкрай необхідні, пан Тейлор припустив, що початкове спільне підприємство між українськими та американськими фірмами могло б зосередитися на нарощуванні їх виробництва.

Європейські виробники вже виходять на цей ринок.

«Якщо європейці будуть залучені до його розробки в тих обсягах, які вони обіцяють, я думаю, ми з часом вирішимо проблему «снарядного голоду»», – заявив командувач Збройних сил України Олександр Сирський в інтерв’ю українським ЗМІ, опублікованому в п’ятницю, 29 березня.

Україна хоче стати конкурентним виробником зброї

Хоча українським виробникам заборонено експортувати зброю до закінчення війни, пан Камишин, схоже, прагне конкурувати з іноземними виробниками зброї.

Енергійний оратор із цапиною борідкою та зачіскою, яку традиційно носять українські козаки, пан Камишин є одним із тих, кого пан Тейлор описав як нове покоління лідерів в Україні — у віці 39 років, молодий зброєносець, який швидко піднявся вгору урядові чини.

Після свого призначення міністром у березні 2023 року пан Камишин відвідав майже всі збройові заводи в Україні та сказав, що він виявив галузь, яка вкрай потребує капітального ремонту. У деяких місцях на пошкоджених фабриках працювали робітники; в інших ракети будували вручну.

Хоча він сказав, що виробництво тепер рухається більш плавно, він все ще отримує щоденні оновлення про важливі складальні лінії, щоб швидко виявляти поломки та швидко їх виправляти.

«Ми просуваємо речі швидше та дешевше, і вони працюють», — сказав пан Камишин в інтерв’ю, яке було не меншою мірою для продажу вітчизняної зброї, так і для обговорення іноземних інвестицій.

«Колись ми приєднаємося до вас і до НАТО», — упевнено сказав він. «Тож якщо ви закуповуєте у нас, ви нарощуєте здібності, і це одного дня стане частиною спільних можливостей. То чому б не інвестувати у ваші спільні можливості?»