«Ось тобі моя рука — пройдемо цей шлях разом»: ветеран, який позбувся алкозалежності, допомагає іншим

Владислав Кондратенко
Владислав Кондратенко після тринадцяти років поборов алкозалежність. Фото, надане редакції ІА Дивись.info співрозмовником

Владислав Кондратенко — ветеран, громадський діяч, а також чоловік та батько. Упродовж тринадцяти років він жив із алкогольною залежністю, а нині готовий допомагати кожному, хто перебуває у схожому стані, побороти пиятику назавжди.

ІА Дивись.info чоловік розповів, що насамперед у цьому питанні варто самому усвідомити, що ти перебуваєш на дні, тоді ж є від чого відштовхуватись.

Шлях до тверезості

Сьогодні Владиславові Кондратенку 35 років. З них левову частку життя він присвятив службі у війську, іншу ж — алкозалежності. Про перше, до речі, ми вже розповідали, коли спілкувались із ним та його побратимом, Олександром, про заснування організації «NOVA», де діляться власним досвідом.

Він каже, що випивати почав ще, будучи підлітком: під під’їздом із друзями, аж поки це не перетворилось у щоденний ритуал. Владислав родом з українського Криму. Вже в 14 пішов навчатись до військового ліцею і відтоді не знімав берці, однак, зізнається, залежність виростала разом із ним. Слідом за цим почали з’являтись і борги, і проблеми у родині, і нерозуміння того, що робити далі. Та про це по порядку.

«В якийсь момент, будучи в Одесі, я дивився на море і усвідомив, у якому лайні опинився», — згадує він.

З цього моменту й розпочався його довгий шлях до боротьби із алкозалежністю.

Владислав ділиться, що насамперед кожному варто для себе усвідомити, що цей шлях - потрібен тобі. Шлях, аби викорінити залежність без жодних потурань, як-от :«на свято можна випити кон’ячка», адже зовсім скоро це переросте у «літри горілки».

Боротись із залежністю

Пиятики призвели чоловіка й до проблем зі здоров’ям. Тоді він важив 130 кілограмів, а завдяки мотивації займатись собою схуд на понад 40.

«Схуднення — це окремий процес. Я ходив в спортзал, намагався бігати, щось робив, а ввечері зʼїдав "відро пельменів". Виявилось, що так не працює. Худнути треба за рахунок харчування, а доводити тіло приємного оку вигляду за рахунок десятків літрів системного поту в спортзалі і бажано з фахівцем. На схуднення в мене пішло два роки, з яких ефективні були останні три місяці , бо в мене не було поруч компетентної людини, яка могла мене вести, я був "найрозумнішим" і не шукав такого», — згадує Владислав.

На світлинах обабіч Владислав важив поза сто кілограмів, а посередині - який вигляд має зараз. Фото, надане редакції ІА Дивись.info співрозмовником

Коли говорить про кроки, які варто зробити, щоб розпочати із чогось, то насамперед ділиться власним досвідом. Владислав кілька разів повторив, що ніколи не існуватиме вдалого часу, аби почати зміни, бо цей час — тут і зараз.

«Спочатку я вирішив, що дуже сильно хочу кинути пити і мені вдалось. Та це не було остаточним вирішенням проблем, які тягнулись з часів залежності. Тоді, коли ухвалював це рішення, також зрозумів, що залишився банкрутом, а отже треба зробити щось, аби ця проблема перестала бути проблемою», — ділиться він.

Справа Владислав у спортзалі після схуднення, ліворуч - до. Фото, надане редакції ІА Дивись.info співрозмовником

Поміж цим також згадує, що поняття банкрут не тільки тоді стосувалось грошей, але й стосунків із дружиною та сином, а також в роботі та тому, який вигляд він мав через алкогозалежність. Пара виховує двох синів.

«Весь час служби (до літа 2019) супроводжувався вживанням спиртного в чималих кількостях, особливо це посилилося після виходу з Криму, п'ять років, від 2015 до 2019 року, останні п'ять років до того, як я перестав пити алкоголь, були для мене справжнім пеклом. Я випивав в день від пів літра до літра міцного алкоголю, не рахуючи слабоалкогольних напоїв. У сім'ї все було жахливо, все дійшло до абсурду. Замість грошей борги та кредити», — ділиться він.

Наступним кроком став обрахунок всіх боргів. Це призвело його до вивчення фінансової грамотності. Минув час — і він розрахувався із кредитами, боргами та має повну фінансову незалежність.

Далі, згадує, варто було прощатись із людьми з якими й проводив час за чаркою. Це, мабуть, було одним із найтяжчих рішень, до зміни місця проживання. Та результат теж не забарився.

«Оточення справді дуже впливає на це. Але варто також розуміти: якщо твоє оточення не підтримує тебе у твоїх рішеннях, отже це не твій соціум»,  відповідає.

У одному із дописів Владислав писав: «Одразу після того, як ви перестанете вживати з ними алкоголь, будете призначені зрадником та мудаком! Спочатку буде бажання цим неробам все спростовувати та щось намагатись довести, але, повірте, ви цим ще недавній час тому побратимам по склотарі вже не потрібні і стаєте обʼєктом ухмилок (звісно за спиною). Найпростіше зробити свій висновок - ці люди на своєму самурайському шляху і вам з ними не по дорозі, тому що повністю змінюються пріоритети! У вас змінеться мислення майже одразу після повернення в себе, після мінімальної аналітики, в якій сверхдупі ви є».

Владислав. Фото, надане редакції ІА Дивись.info співрозмовником

Водночас, додає, підтримка найрідніших людей підвладна робити неможливе, здавалось би, а саме мотивувати нізащо не здаватись на цьому шляху. Поміж розмовою чоловік сміється: на шляху до схуднення навіть видалив усі світлини з «того життя», та його кохана дружина зберегла їх на потужному диску. Вона і була та залишається його мотивацією досі.

«Давай руку і ми пройдемо цей шлях разом»

Тепер він — ментор і готовий допомогти кожному та кожній, хто попросить про це. Вже підготував так звані методички, які писав з власного досвіду. У них не лише про те, як позбутись залежності від алкоголю, а й про те, як змінити своє життя кардинально.

«Повернення у себе» — це ваш ключ до волі та контролю над власним життям, як називає його сам автор. Тут ви знайдете відповіді на питання про те, як відновити відносини з собою та родиною, як радіти кожному дню та заборонити алкоголю керувати вашим життям. Більше — на сторінці Владислава в Instagram.

«Я завжди готовий знайти для людини, яка до мене звернеться, пів години, чи більше, аби поспілкуватись. Якщо ж вона готова до того, що я стану її ментором на цьому шляху - ми вже особисто вирішуватимемо, як працюватимемо згодом».

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: