Мобілізація в Україні: що передбачає закон

Про це пише The New York Times.

Після місяців дискусії закон про мобілізацію в Україні ухвалили

Після місяців політичних суперечок український парламент у четвер,11 квітня, прийняв новий закон, який має на меті поповнити виснажені та виснажені бойові сили нації, які намагаються стримувати невпинні російські напади, які, як очікується, посиляться до літа.

Закон про мобілізацію є спробою збільшити чисельність української армії, уникаючи негативної реакції громадськості. Він пропонує різні фінансові заохочення для тих, хто бере до рук зброю, включаючи спеціальний бонус для солдатів на фронті та допомогу в разі смерті для сімей тих, хто загинув у бою. Він також передбачає нові покарання для українських чоловіків, які намагаються ухилитися від служби, як-от позбавлення водійських прав тих, хто не зареєструвався.

Але, мабуть, не менш важливим, ніж те, що було включено в законодавство, є те, що було скорочено, а саме графік демобілізації призовників, чого вимагали як солдати, так і їхні сім’ї після більш ніж двох років жорстокої війни.

Початкова версія законопроекту, поданого в лютому, включала положення, які обмежували обов'язкову службу в 36 місяців, але їх було вилучено на прохання військових.

Термінова потреба в нових військах стала очевидною з осені минулого року, коли Росія посилила атаки та почала прокладати повільний і кривавий шлях у східній Україні, зокрема захопивши місто Авдіївка на початку цього року.

«Цей законопроект потрібен Україні, і він знадобився набагато раніше», — заявив в інтерв’ю головний редактор незалежного інформаційного видання «Україна Світ» Володимир Єрмоленко. «Це добре, що ми це маємо зараз, тому що це створить більш стабільну та тверду правову базу для мобілізації».

Потрібен місяць, перш ніж нові заходи набудуть чинності, і пан Єрмоленко сказав, що потрібно ще більше часу, щоб оцінити їхній вплив. Але, додав він, це був «крок у правильному напрямку».

Петро Бурковський, голова українського аналітичного центру «Демократичні ініціативи», сказав, що, на його думку, законопроект прийшов із запізненням і не вирішує глибших проблем, з якими стикається Україна, як-от «розрив між політичним керівництвом і суспільством».

Але, зрештою, сказав він, про президента Володимира Зеленського судитимуть за результатами, і важливий лише один результат: виграно чи програно війну проти Росії.

Закони, пов'язані мобілізацією, приймають в Україні з обережністю

Президент Зеленський був обережним у розгляді політично важкої теми мобілізації, яка потенційно може підірвати соціальну згуртованість, яка відіграла вирішальну роль у здатності України вести війну проти набагато більшого та краще озброєного ворога.

Однак востаннє, коли український парламент прийняв суперечливий закон про мобілізацію — знизив призовний вік до 25 років із 27 травня минулого року — Володимир Зеленський чекав майже рік, перш ніж підписати його цього місяця.

Переважною більшістю схвалено прийнятий у четвер законопроект, який ширше торкається питань мобілізації. Його підтримали 283 депутати, а 49 депутатів від різних опозиційних партій, згідно з офіційним поіменним голосуванням, утрималися.

Ухвалення законопроекту відбувається в небезпечний момент для України, яка бореться за те, щоб утримати лінію фронту через брак боєприпасів і захистити мільйони мирних жителів у тилу через скорочення протиповітряної оборони.

За словами чиновників, законодавці прийняли законопроект лише через кілька годин після того, як країну сколихнуло ще одне масштабне бомбардування понад 80 ракетами та безпілотниками, багато з яких були спрямовані на вже зруйновану енергетичну інфраструктуру України. Це був третій широкомасштабний штурм енергомережі з 22 березня в рамках відновленої російської кампанії зі згортання української енергомережі.

Одна енергетична компанія ДТЕК, заявила, що атаки за останні три тижні були найсильнішими за всю війну, знищивши близько 80 відсотків її генеруючих потужностей.

Під час атаки на Україну в четвер, 4 квітня, була повністю зруйнована головна теплоелектростанція, що постачає енергію для Київської області, повідомила компанія-оператор станції «Центренерго». Місто Харків на сході України зазнало 10 ракетних ударів, і понад 200 000 людей залишилися без світла, повідомили чиновники.

«Якщо Росії дозволять продовжувати, якщо російські ракети та безпілотники "Шахед" завдадуть ударів не лише по Україні, але й по рішучості наших партнерів, це буде глобальне схвалення терору», - сказав Зеленський у заяві після атак.

Не було повідомлень про загиблих внаслідок нічних ударів, але українські чиновники кажуть, що сотні мирних жителів були вбиті та поранені протягом останніх тижнів, оскільки Росія посилила бомбардування.

За даними місцевої влади, у той самий день в Миколаєві на півдні України стався вибух, який забрав життя чотирьох мирних жителів і ще п’ятеро людей отримали поранення.

Україна залежить від своїх союзників щодо систем ППО, які запропонували щит мільйонам. Зеленський також намагався зміцнити збройні сили, не підриваючи громадської підтримки та не ставлячи під загрозу економічну стабільність.

Значна частина нового закону, який частково окреслили законодавці в соціальних мережах та в інтерв’ю українським ЗМІ, виглядає відносно скромною та має широку підтримку з усього політичного спектру.

Наприклад, закон встановлює додаткову виплату в розмірі близько 1800 доларів для солдатів, які виконують бойові завдання на фронті, що додається до базового окладу та бойового окладу.

Але скасування запропонованих обмежень щодо тривалості строкової служби перед демобілізацією швидко розкритикували солдати в соціальних мережах і політичні опоненти Зеленського.

Крім того, в Україні затвердили доплати 70 тисяч грн військовим «на нулі».

Як приймали закон про мобілізацію

Народний депутат від опозиційної партії «Європейська солідарність» Олексій Гончаренко заявив, що відмовився голосувати за законопроект через цю недомовку.

«Було важливо включити демобілізацію», – сказав він у заяві. «І вони просто викинули його».

Згідно з воєнним станом, який було введено невдовзі після повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року, призовники зобов’язані служити до завершення військових дій, за незначними винятками.

Генерал Олександр Сирський, верховний військовий командувач України, тиснув на законодавців, щоб відокремити питання мобілізації від демобілізації, про що цього тижня вперше повідомила українська щоденна газета «Українська правда».

У заяві Міноборони йдеться, що демобілізацію виключили з урядового законопроекту на прохання генерала Сирського, оскільки він «розуміє оперативну обстановку» та «загрози та ризики, які стоять перед державою».

Натомість уряд розробить окремий законопроект про ротацію та демобілізацію, але це може зайняти до восьми місяців, повідомили у міністерстві.

Деякі законодавці заявили, що утрималися, оскільки вважали, що законопроект у четвер недостатній.

Що передбачає закон про мобілізацію

Опозиційна депутатка Інна Совсун заявила, що не може голосувати за законопроект, оскільки покарання за ухилення від служби в армії та надбавки тим, хто призваний, є недостатніми. За її словами, невирішення демобілізації створює «враження квитка в один кінець і знищує будь-яку мотивацію для нових людей йти в армію».

Закон містить положення, яке дозволяє солдатам залишати армію після полону; вимога до чоловіків, визнаних лише «обмежено придатними», пройти повторний огляд протягом 12 місяців; іпотечна допомога військовослужбовцям, які відслужили певний термін.

Інший опозиційний нардеп Ірина Фріз зазначила, що закон дозволяє новобранцям, які підписали контракт, обирати собі підрозділи та надає додаткові відпустки та винагороди для солдатів, які знищують або захоплюють ворожу зброю чи техніку. За її словами, сім'ям загиблих військових буде направлено одноразову виплату в розмірі 15 мільйонів гривень, або близько 380 тисяч доларів.

У той час як військові зусилля України ускладнювалися нестачею особового складу, Росія змогла зазнати значних втрат на полі бою, залучивши приблизно 30 000 нових солдатів для боротьби в Україні щомісяця, за даними українських розвідників і західних військових аналітиків.

Британська військова розвідка заявила в заяві в середу, що Кремль прагне завербувати 400 000 осіб у 2024 році для підтримки своїх сил в Україні.

Очікується, що щорічний весняний призов у Росії додасть до її лав ще 150 000 солдатів віком від 18 до 30 років, хоча вони з меншою ймовірністю служитимуть на бойових ролях, повідомляє британське агентство.