Цифрові журнали та щоденники у школах: як працює система та на які зміни очікувати

цифрові журнали у школах
ілюстративне фото/vseosvita.ua

2022 рік став для львівських шкіл інноваційним: у навчальних закладах з'явилися електронні щоденники/журнали НІТ (Навчання і Технології). Програмне забезпечення не обмежене звичними функціями журналу чи щоденника, а є цілою системою управління освіти. Платформа розвивається й пропонує освітянам постійні оновлення для спрощення процесу організації навчання. Деякі нові функції учні та вчителі зможуть спробувати вже у травні цього року.

Детальніше про це ІА Дивись.info розповів керівник проєкту НІТ Дмитро Цілуйко.

Платформа для управління освітнім процесом: що це

Як зауважив Дмитро, назва «цифровий журнал» або «цифровий щоденник» не зовсім вичерпна. Її вживають для спрощення розуміння платформи. Насправді ж — функціонал системи набагато ширший. Платформою можуть користуватися директор, адміністрація школи, вчителі, учні та батьки, а також управління освіти.

«Залежно від ролі, користувач має доступ до відповідних розділів програми та інформації. До прикладу, учень бачить розклад занять, домашні завдання, імена вчителів з предметів. Батьки бачать успішність дитини, теж розклад. Крім того, вони можуть засобами внутрішньої комунікації спілкуватися з вчителями, класним керівником чи адміністрацією закладу у спеціальних чатах без потреби використання інших соціальних мереж. Вчителі мають ширший спектр функціоналу: можливість ставити оцінки або відмітки, вести відвідування, а також подавати звіти. Класні керівники мають доступ до персональних даних дітей свого класу та їхніх опікунів, мають право вести необхідну для навчального процесу документацію. Адміністратор закладу може контролювати звітність, робити зауваження щодо користування платформою та комунікувати з усіма», - пояснює Дмитро, описуючи систему спрощено.

Для кожного класу за кожним предметом створений журнал. Доступ до нього мають вчителі-предметники, класний керівник, директор. Батькам і учням журнал недоступний.

За допомогою електронних журналів вчителі за два кліки можуть:

  • виставити оцінки;
  • відзначити відсутніх;
  • написати зауваження до оцінок і пропусків, залишити коментарі до уроків (наприклад, «контрольна робота»);
  • внести домашні завдання.

На підставі даних, внесених вчителями до журналів, для кожного учня формується його електронний щоденник.

У щоденнику відображено все, що вчителі внесли до журналу (оцінки, пропуски, коментарі тощо), а також поведінка і зауваження за кожен тиждень.

Батьки учня матимуть доступ тільки до даних своєї дитини.

За кожним предметом вираховується кількість пропусків і середня оцінка за семестр та рік.

«Фактично не тільки є журнал, у якому можна записати тему та виставити оцінку, а також можна зазначити домашні завдання учням, прикріпити посилання на відео, прикріпити файл у вигляді підручника або презентації».

Для користування платформою користувачу потрібен лише дивайс із доступом до інтернету: комп'ютер, планшет або телефон.

Чи може користувач «підправити» учню бал

Є декілька етапів перевірки під час входу у систему, наголошує Дмитро. Ця перевірка починається під час авторизації в системі й закінчується тим, що адміністратор дає доступ користувачу до інформації та право вносити до неї зміни.

«Всі ці етапи перевірки унеможливлюють несанкціонований доступ».

Крім того, система додатково моніторить усі внесені користувачами зміни. Тож за необхідності адміністратор зможе їх усіх переглянути.

«Фактично можна переглянути детальну історію усіх змін у системі, включно з датами та часом».

acmc.ua

Чи може хакерська атака знищити дані з освітньої платформи

Ймовірність хакерської атаки у час війни є високим, зазначає розробник. У такому разі система може бути пошкоджена.

«Але ми докладаємо максимум зусиль та виконуємо всі необхідні кроки, аби цього не сталося. Перш за все, ми використовуємо сертифіковані технології для розробки. По-друге, персональні та навчальні дані ми зберігаємо на сервері, який має спеціальний сертифікат від Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України. На цьому сервері побудована повністю система захисту інформації згідно з законодавством. По-третє, ми проходили тестування та перевірки у Держспецзв'язку для отримання такого сертифікату саме на нашу систему».

Крім стандартних кроків для захисту платформи, розробники будували систему за принципом розподілення інформації. Тобто платформа постійно створює записи-дублікати, які зберігаються на додаткових майданчиках.

«Відтак, у разі падіння системи та знищення даних, у доволі короткий час можна буде запустити систему знову, користуючись копією інформації. І все працюватиме, ніби нічого не сталося. Звичайно, це може зупинити систему на кілька хвилин чи годин, але стовідсоткова втрата даних неможлива», - констатує Дмитло.

Крім того, з початку війни провайдер компанії-розробника GigaCloud платформи вибудував додаткову технічну систему захисту. Тож знищити інформацію не зможе ні хакерська атака, ні ракетна.

«Загалом є багато етапів захисту платформи — щоб попередити загрозу та уникнути її, а також для відновлення даних, якщо, скажемо так, оборона буде прорвана».

getty images

Незабаром на платформі з'являться нові функції

Платформа продовжує розвиватися. Це відбувається, оскільки система має відповідати освітнім нововведенням.

«До прикладу, з першого по шостий клас включно школи працюють згідно з НУШ (ред Нова українська школа). Але Міністерство пропонує такі ж реформи для учнів сьомих класів, тому ми розробили вже відповідний функціонал. Це дає змогу пілотним школам ознайомлюватись з реформою використовуючи цифрові інструменти платформи», - розповідає Дмитро.

Платформа позиціонує себе як альтернатива традиційному документообігу, тож в планах у розробників додати функціонал електронного цифрового підпису у систему.

«Тоді документи будуть не просто існувати, а їх можна буде підтвердити підписом. Ймовірно, це стане можливим наступного місяця, бо мусимо такі зміни ще погодити з державою».

Буде розширений функціонал згідно із нововведенням «Школа повного дня». Це форма організації навчального процесу, коли після стандартних уроків протягом дня учні мають можливість брати участь у додаткових заняттях. Такі заняття можуть бути гуртковим занятям або індивідуальними консультаціями з учителями. Це дає дітям можливість не лише поглиблювати знання з окремих предметів, але й розвивати інші навички, такі як творчість, спорт, лідерство тощо.

«Маємо додаткові надбудови у системі, які дозволяють школам організовувати процес навчання згідно із цим нововведенням. У травні зміни мають бути доступними користувачам».

Трендово зараз, зауважує Дмитро, використовувати штучний інтелект. Тому розробники працюють і задля інтеграції ШІ у систему.

«Це буде допоміжним інструментом для роботи вчителів. Таким чином заняття стануть інтерактивними та загалом цікавішими, але водночас менш затратними під час підготовки».

Чергові зміни будуть доступні користувачам також у травні. Але оновлень буде кілька, і вони з'являтимуться протягом кількох наступних місяців поступово .

theconversation

Про розробників

Розробленням системи займається львівська компанія Lionwood.software, яка надає IT-послуги. Виготовленням власного продукту айтівці зайнялися у період коронавірусу. За проєкт «Навчання і Технології» взялися четверо людей. Тоді платформа дійсно мала виглядати як звичайний електронний журнал. Однак за чотири роки команда розрослася до 30-и членів й налічує кілька відділів, у тому числі й технічний, який цілодобово перебуває на зв'язку із користувачами.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: