На кожного повнолітнього українця припадає три платіжних картки, — банкір

Про це ІА Дивись.info розповіла Анна Довгальська, заступниця голови правління ГЛОБУС БАНКУ.

Посилаючись на дані НБУ, вона зазначила, що в загальній кількості платіжних карток понад 45,3% — це картки для здійснення видаткових операцій (понад 52 млн шт.) і протягом 2023 року порівняно з минулим роком їх кількість зросла на 12,5%.

Крім того, як твердить фахівчиня, суттєво змінилася кількість безконтактних карток: з грудня 2022 року по грудень 2023 року їх кількість збільшилася на 17% — до 30,6 млн шт., відтак вже майже 59% активних карток є безконтактними. 

Зростає популярність токенізованих платіжних карток (NFC-технологія): з грудня 2022 року по грудень 2023 року їх кількість зросла на 57% – до 12,4 млн шт. (тобто приблизно кожна четверта активна платіжна картка є токенізованою). 

«За підсумками 2023 року в українських торговельних мережах майже 90% від загальної кількості та сум безготівкових операцій здійснювалися з використанням безконтактної оплати та NFC-технології», — підкреслила банкірка.

Експертка зазначила, що лідерами за обсягами операцій з використанням платіжних карток, як і раніше, є міжнародні платіжні системи MasterCard та Visa.

Так, протягом 2023 року частка операцій за картками цих систем становила 99,9% від загальної кількості операцій (7 912,5 млн шт.) та 99,5% від загальної суми операцій (6 140,8 млрд грн).

Анна Довгальська зауважила, що 2023 року найбільша кількість операцій за платіжними картками припала на розрахунки в торговельній мережі – майже 70% (близько 5 млрд операцій). Водночас перекази з картки на картку є лідерами за сумами операцій — 37,1% (або 1 478,6 млрд грн). 

Анна Довгальська вказала на головні фактори, що стимулюють банки до активного розвитку платіжних карток. Зокрема, це:

• Збільшення попиту: популярність безготівкових платежів та онлайн-шопінгу збільшують попит на платіжні картки серед споживачів.
• Конкуренція на ринку фінансових послуг: щоб залучити нових клієнтів та «втримати» дійсних, банки мусять активно розвивати нові продукти та послуги, серед яких чільне місце займають саме платіжні картки.
• Зручність та швидкість здійснення платежів.
• Комісійний дохід від обробки транзакцій, тобто розвиток карток — це потенційне джерело отримання банками прибутку.
• Технологічний прогрес та впровадження нововведень у платіжний сегмент, наприклад, NFC-технології.

За її прогнозом, у 2024 році триватиме тенденція до активного розвитку платіжних карток. Вона очікує, що за підсумками року загальна кількість карток може зрости в середньому на 5-7% — до 120-123 млн шт.

«Платіжні картки є вагомою складовою розвитку банківських сервісів та послуг. Вже кілька років Україна відіграє провідні ролі в розвитку та впровадженні технологічних новинок. Саме тому можна прогнозувати, що найближчим часом сегмент платіжних карток як найбільш поширеної “форми” зв’язку громадян з комбанками активно розвиватиметься. Водночас ми очікуємо посилення конкуренції банків за клієнтів, а відтак оформлення карток може стати ще більш вигідним для споживачів», — сказала вона.  

Як не стати жертвою шахраїв

Однак зі зростанням популярності карткових інструментів активізується й карткове шахрайство. Відповідно, система безпеки фінансових установ має бути на найвищому рівні.

Експертка зосередила увагу на основних способах уникнення шахрайства з платіжними картками. За її словами, наразі банки активно впроваджують технології для захисту своїх клієнтів та від протиправних дій зловмисників. Так, найбільш дієвими способами протидії шахрайству є: 

• Окрема SIM-карта для фінансових рахунків

Для фінансових операцій краще використовувати окрему SIM-карту та нікому не розголошувати її номер. Клієнтові варто звернутися до мобільного оператора, щоб привʼязати номер до паспорта, або перейти на контракт. Це можна зробити в салоні оператора мобільного звʼязку або онлайн за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП). Таким чином, зловмисники не зможуть виготовити дублікат без відома клієнта.

• Відкриття віртуальної платіжної карти

Фахівчиня пропонує оформити платіжну карту в онлайн-банкінгу, щоб використовувати її для покупок в інтернеті. Перевагою віртуальної карти є те, що її неможливо вкрасти. Навіть якщо шахраї дізнаються дані з карти, то навряд чи зможуть списати з неї кошти, адже їх там не буде.

• Встановлення лімітів на оплату в інтернет-магазинах, на зняття готівки та переказ коштів. 

• Надійні паролі 

Надійні способи захисту від шахрайства з платіжними картками передбачають встановлення паролів для карток, входу в онлайн-банкінг та електронну пошту. Для кожної банківської карти чи системи повинен бути свій пароль, який рекомендується змінювати щокварталу.

«Найпростіша порада і водночас найвагоміша: для почуття повної безпеки варто не розголошувати PIN-код чи паролі входу, тим більше — не занотовувати його в смартфоні чи на аркуші паперу, складеному в гаманці. Розрахунок карткою — це  швидко і зручно, однак завжди варто бути пильним і дбати про власну безпеку», — радить банкірка.

Відмова в Україні від паперових грошей

Анна Довгальська також торкнулася резонансного питання можливості повної відмови від паперових грошей і переходу на 100-відсотковий безготівковий розрахунок. На її думку, в перспективі такий перехід є малоймовірним, хоч частка саме карткового розрахунку невпинно зростатиме. 

«Певне зниження частки готівкових розрахунків вигідне перш за все економіці країни. Адже в цьому випадку гроші залишаються в банківській системі, внаслідок чого ставки за кредитами знижуються. Тобто простежується такий зв'язок: чим більше безготівкових розрахунків, тим “дешевшими” є гроші в банках і тим дешевші кредити», — розповіла вона. 

Експертка вважає, що жодна країна світу не здатна повністю відмовитися від готівки, адже такий перехід має не лише плюси, а й мінуси.

На її погляд, головними перевагами безготівкової економіки є вивільнення банківських зусиль на збереження, охорону, логістику, захист від підробок. Але найбільш важливими є безпека, прозорість розрахунків та збільшення податкових надходжень до бюджету, адже, як наголошує банкірка, відсутність готівки автоматично призвела б до зникнення зарплат у конвертах, а відтак «ухилянтів» від сплати податків суттєво поменшало б. 

«Не секрет, що монетам та паперовим купюрам, на відміну від електронних грошей, не потрібні ні електрика, ні інтернет, ні заряджений павербанк. І перші дні воєнної агресії нас переконали в тому, що принаймні в період форс-мажору оптимальне рішення — мати при собі і карту, і кеш. Треба визнати: повна відмова від готівки в Україні сьогодні нереальна технічно, оскільки для цього немає ні економічної, ні інфраструктурної готовності. Для того, щоб уся країна перейшла на безготівкові розрахунки, у нас щонайменше має бути інтернет 4G у найвіддаленішому селі», — підсумувала Анна Довгальська.