П'ять цікавих музеїв Львова

ІА Дивись.info підготувала підбірку з 5 цікавих музеїв Львова.

Зоологічний музей імені Бенедикта Дибовського

Зоологічний музей Львівського національного університету імені Івана Франка належить до числа найстаріших університетських музеїв Європи. Заснований він як Кабінет натуральної історії у 1784 році.

З приходом у Львівський університет професора Б. Дибовського, музей набув статусу Зоологічного. 25 лютого 1885 року наказом Ректора для створення музею для Кабінету виділяють додатково три зали і коридор. Таким чином, музей отримує у своє розпорядження п'ять залів, загальною площею 470 м², які й до наших днів знайомлять студентів-біологів та численних відвідувачів з фауною всього світу.

Протягом 80-х років XX століття основним напрямком роботи музею було збереження зібраних зразків і дещо в меншій мірі поповнення та ревізія його наукових фондів.

У 2003 році довідкова інформація про Зоологічний музей була включена до 9-го видання Каталогу музеїв світу і з того часу, щорічно публікується у кожному наступному виданні.
В музеї зберігається низки типових матеріалів для різних груп тварин як безхребетних, так і хребетних.

Наукові колекції налічують понад 178 тис. експонатів, з яких близько 10 тис. формують експозицію. Фонди музею по праву презентують тваринний світ усіх континентів та всіх акваторій земної кулі.

Адреса: вулиця Грушевського, буд. 4.

Інтерактивний музей «Таємна аптека»

Аптека «Під Угорською короною» заснована 1772 року на колишній Бернардинській площі (тепер площа Соборна) представником знаної родини французьких емігрантів Александром Лонгшам де Бер’є. Назва аптеки пов’язана з тим, що, за легендою, поряд у Бернардинському монастирі певний час перебували реліквії Св. Стефана – короля і покровителя Угорщини. Документів про початкову діяльність аптеки не знайдено, проте маємо деякі факти з її історії.

У 1871 році власником аптеки став Якуб Піпес-Поратинський, на замовлення якого на початку ХХ століття архітектор Король Боублік звів на цьому ж місці новий триповерховий будинок у необароковому стилі, де аптека знаходиться і сьогодні. Тоді ж у торгівельному залі поставили меблі у тому ж стилі з металевим решітником, вхід прикрасили ажурним ковпаком, а на фасаді розмістили напис – «Рік заснування 1772».

Під час проведення будівельно-відновлювальних робіт у 2012 було «знайдено» таємний вхід у підземелля. Тут виявили давню фармацевтичну лабораторію, у якій Таємний Аптекар досі «варить» мило для хабарників і «виготовляє» піґулки для щастя.

Адреса: площа Соборна, 1.

Музей «Львів Стародавній»

Унікальність музею полягає в поєднанні інноваційних технологій, історичних артефактів з приватних колекцій, фондів українських та європейських музеїв, 3D діаграм, доповнених запахами та звуками.

Тут можна побачити 39 реалістичних фігур видатних постатей історії міста — Короля Данила Галицького і його сина Лева Даниловича, Івана Підкову, Богдана Хмельницького, Йоана Георга Пінзеля та багато інших. Тут є 4 музеї: музей фігур історичних персонажів, музей-діораму, музей артефактів та інформаційний музей.

Адреса: вулиця Краківська, 12.

Музей історії хвороб

Музей хвороб людини у Львові заснований у 1896 році професором-патологоанатомом Андрієм Обжутом. Експонатам, які він привіз із Праги – більше, ніж 150 років.

На сьогоднішній день музей має п’ять відділів:

– Фундаментальний музей макропрепаратів, який має понад 1700 одиниць зберігання. Це органи, які було взято під час секцій, з відповідними морфологічними ознаками різних захворювань. Вони знаходяться в спеціальній фіксуючій рідині, яка зберігає деякі з них від пошкоджень вже на протязі століття.

– Архів протоколів розтинів – налічує 88568 (1896-2014 роки) одиниць зберігання в 350 томах, який на високому професійному рівні розкриває структуру летальності в лікарнях Львова на протязі більше 100 років. Крім того, протоколи містять детальний опис патологічних змін внутрішніх органів і тканин, що дає можливість аналізувати патоморфоз захворювань на протязі століття. Наукова розробка даних архіву проводилася різними вченими і була використана в численних наукових публікаціях.

– Колекція з понад 2000 патогістологічних препаратів, які демонструють мікроскопічний вигляд більшості відомих захворювань. Їх перелік включає прояви захворювань, що зустрічаються надзвичайно рідко.

– Бібліотека, яка містить підручники з патологічної анатомії, наукові часописи, монографії. Зібрання включає перше керівництво К.Рокітанського (1861 рік), “Архів патології Р.Вірхова” за 70 років (1869-1939 роки) та багато інших старовинних об’єктів.

– Колекція малюнків макро- та мікроскопічних патоморфологічних препаратів, створених на початку XX століття кафедральним художником з метою експозиції на лекціях та практичних заняттях. Малюнки виконано у вигляді мініатюр олівцем, пером або аквареллю, більш пізні ілюстрації – фотографічним методом. Обсяг колекції 2500 одиниць.

Адреса: вулиця Пекарська, 52.

Музей-меморіал жeртв окупaційних режимів «Тюрма на Лонцького»

Музей-меморіал жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» розташований у Львові в приміщенні тюрми, де розміщувалися каральні органи трьох окупаційних влад: польської, радянської та німецької. Це перший в Україні музей-в’язниця.

Створення Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» було важливим з огляду на його суспільне та історичне значення для збереження національної пам’яті. Ця найбільша у Західній Україні в’язниця є не тільки нагадуванням про жахіття тоталітарного минулого СРСР, німецького та польського окупаційних режимів, але й застереженням для українців від повторення жахливої трагедії тоталітарного суспільства.

Над створенням музею працювало чимало спеціалістів, організацій та установ, зокрема громадська наукова організація Центр досліджень визвольного руху, Служба безпеки України, Львівська обласна адміністрація та Львівська обласна рада, Львівська міська рада, представники Товариства пошуку жертв війни «Пам’ять» та Львівського обласного товариства «Пошук».

У 1889—1890 роках на перехресті вулиць Леона Сапеги (сьогодні — Степана Бандери) та Коперніка за проектом архітектора Ю. К. Яновського була споруджена будівля австро-угорської жандармерії в стилі неоренесансу. Будівля самої в'язниці була зведена під час приналежності міста до Польщі, у 1918—1920 роках.

В тюремному корпусі знаходився Четвертий відділ Головної комендатури державної поліції, до повноважень котрого входила боротьба з «антидержавними» організаціями типу Організації українських націоналістів та Комуністичної партії Західної України. Неофіційно, тюрма спеціалізувалася на політичних в'язнях. У 1935 році в споруду було переведено слідчий відділ поліції, а в'язниця стала використовуватися в якості слідчого ізолятора. Під час Львівського процесу 1936 року в тюрмі утримувалися Степан Бандера, Ярослав Стецько, Микола Лебідь та інші підсудні.

У 1939—1941 роках під час Першої радянської окупації в приміщенні знаходилася В'язниця №1, розрахована на 1500 осіб, а сусідній головний корпус займало обласне управління НКВС. Після нападу Третього Рейху на СРСР в червні 1941 року працівниками НКВС було розстріляно близько тисячі в'язнів (згідно свідчень Начальника тюремного відділу НКВС по Львівській області лейтенанта Лермана, 924 особи).

У 1941—1944 роках споруда використовувалася як слідча в'язниця гестапо, тут розміщувалися айнзац-групи СД. Тюремний двір був викладений надгробками зі старого єврейського кладовища. Довгий час в тюрмі утримувався відомий польський вчений Казимир Бартель.

У 1944—1991 роках тут діяв слідчий відділ і слідчий ізолятор НКВС (НКДБ) -МДБ-КДБ СРСР, одночасно — Управління внутрішніх справ Львівського міськвиконкому- Міське Управління ГУМВС України у Львівській області МВС України.

Адреса: вулиця Степана Бандери, 1.