Україна починає звільняти частину в'язнів для поповнення війська

Про це пише New York Times.

Україна почала звільняти полонених для служби в її армії, що є частиною ширшої спроби відновити армію, виснажену більш ніж дворічною війною та напружену безупинними нападами Росії.

Денис Малюська, міністр юстиції України, заявив в інтерв’ю в п’ятницю, що майже 350 ув’язнених вже були звільнені відповідно до закону, прийнятого минулого тижня, який дозволяє засудженим служити в армії в обмін на можливість умовно-дострокового звільнення після закінчення служби.

Суди країни повинні схвалити заявку кожного в’язня на службу, і пан Малюська сказав, що судові органи вже розглядають більшість із 4300 заяв, поданих на даний момент. За його словами, до 20 тисяч таких претендентів, включно з особами, які перебувають у СІЗО, можуть бути завербовані до сотень тисяч солдатів, які вже служать в українській армії.

Ця політика перегукується з практикою, яку широко використовує Росія для зміцнення своїх військ, але дещо відрізняється. Російська програма відкрита для ув’язнених, засуджених за насильницькі злочини, тоді як український закон не поширюється на осіб, засуджених за два чи більше вбивства, зґвалтування чи інші тяжкі злочини.

Кілька українських депутатів спочатку заявили, що люди, засуджені за умисне вбивство, не матимуть права. Але в п’ятницю пан Малюська уточнив, що особа, засуджена за одноразове вбивство, може бути звільнена, якщо злочин не було вчинено з обтяжуючими обставинами, такими як сексуальне насильство.

«Є певна схожість, але я не можу сказати, що це те саме, що зробила Росія», – сказав пан Малюська.

Раніше під час війни Україна висміювала спроби Росії вербувати полонених в обмін на умовно-дострокове звільнення. Але оскільки конфлікт триває вже третій рік і українські війська борються по всій лінії фронту, Києву вкрай потрібно більше солдатів.

«Дефіцит солдатів — звісно, ​​труднощі з призовом простих громадян — ось головні причини закону», — сказав пан Малюська.

У лютому президент Володимир Зеленський заявив, що у війні загинула 31 000 українських військових, що значно нижче оцінок американських чиновників, які в серпні заявили, що тоді було вбито майже 70 000 українських військових.

Останніми місяцями Україна посилила прикордонне патрулювання, щоб ловити всіх, хто намагається уникнути призову, і знизила вік призову до 25 років з 27. Вона не призвала молодших чоловіків, щоб уникнути виснаження і без того невеликого покоління чоловіків у віці 20 років. результат демографічної кризи, яка тривала понад століття.

Зовсім нещодавно в Києві ухвалили закон, згідно з яким усі чоловіки призовного віку зобов’язані забезпечити державну інформацію про їхню адресу та стан здоров’я. Цього тижня Міністерство оборони України повідомило, що близько 700 тисяч людей оновили свої дані на онлайн-платформі.

Термінова потреба України в додаткових військах стала особливо очевидною після того, як два тижні тому російські війська відкрили новий фронт на північному сході країни, поблизу міста Харкова. Наступ Москви розтягнув українські сили та змусив їх передислокувати підрозділи з інших гарячих точок лінії фронту, послабивши там їхню оборону.

Генерал Олександр Сирський, головнокомандувач ЗСУ, заявив у п’ятницю, що російські війська намагаються прорвати українську оборону на південному сході Донецької області.

Відвідуючи Харків у п’ятницю, пан Зеленський також підкреслив у дописі в соцмережі складну ситуацію у Вовчанську, невеликому містечку поблизу російського кордону, яке московські війська атакували протягом останніх двох тижнів, обстрілюючи його важкими бомбами та ведучи вуличні бої. За словами українських чиновників, російські війська захопили близько половини міста.

Цього тижня суд у місті Хмельницький заявив, що звільнив понад 50 ув'язнених відповідно до закону, який дозволяє вербувати в'язнів. У ньому сказано, що більшість ув’язнених, які звернулися з проханням про умовне звільнення для вступу в армію, були молодими людьми, засудженими за крадіжки, і що у багатьох з них є родичі та друзі, які загинули на війні, що спонукало їх приєднатися до боротьби.

Захід щодо вербування ув’язнених викликав невелику критику з боку української громадськості, багато цивільних осіб і законодавців заявили, що засуджені мають обов’язок захищати свою країну, як і будь-який інший громадянин. Вони також сказали, що приєднання до армії для боротьби з Росією є шансом на спокуту.

«Я вважаю, що люди, які не вчиняли тяжких злочинів, якщо вони служать у спецпідрозділах, можливо, навіть на передовій, чи копають окопи, чи будують укріплення, чому б і ні», – сказав киянин Павло Литовкін, 31 рік. інтерв'ю минулого тижня. «Ми не повинні наслідувати російські методи ведення війни, але ми повинні ефективно управляти нашими ресурсами».

Роман Костенко, голова Комітету Верховної Ради України з питань оборони та розвідки, заявив українському телебаченню цього тижня, що закон «дає можливість цим людям, які вчинили злочини, піти і допомогти під час війни, довести, що вони також можуть бути гідними членами суспільства разом із хлопцями, які зараз захищають нашу країну».

Росія відправила на війну десятки тисяч каторжників, залучивши їх до спецпідрозділів під назвою «Шторм Z», які відправляли на криваві штурми, не враховуючи втрат. Це допомогло Москві здобути перевагу на полі бою завдяки чисельній силі, захопивши такі міста, як Бахмут, Авдіївка та Мар’їнка на сході.

Залишається незрозумілим, як українська армія використовуватиме новобранців. Влада заявила, що полонених також будуть інтегровані в спецпідрозділи і що вони не будуть звільнені до кінця війни.

Але чи достатньо полонених приєднається до армії, щоб суттєво збільшити її чисельність і змінити ситуацію на полі бою, ще невідомо.

Хмельницький суд зазначив, що велика кількість ув’язнених «не хочуть умовно-дострокового звільнення» за законом. Пан Малюська сказав, що очікує, що багато людей чекатимуть і побачать, що станеться з першою хвилею в'язнів, які прийдуть до армії.

Вони хочуть знати, «яка якість підготовки, чи задоволені нові солдати та колишні в’язні, чи належним чином до них ставляться», – сказав пан Малюська. «Це буде ключовим».