Пожежа, яка знищила історичну забудову Львова: що сталося 3 червня 1527 року
Це одна з найбільших пожеж, яка знищила майже все місто і його готичну забудову. Кількість жертв невідома.
Майже 500 років тому історичний центр Львова перетворився на полум'я. ІА Дивись.info розповідає про той день в історії міста та його наслідки.
У пожежі згоріло майже все місто: кількість жертв невідома
Об 11 вечора, 3 червня того року, у Львові загорілася броварня (пивоварня). Вітер швидко розніс вогонь на висушені літньою спекою дахи. Полум’я охопило Пекарську, Краківську, Вірменську, Замкову, Шевську та Галицьку вулиці. Вигорів не тільки центр міста, а й передмістя — Підзамче, Знесіння та інші.
На другий день Львів перетворився на суцільне згарище. Згоріло майже усе місто. Вціліли лише обпалені вогнем Ратуша, Вірменська церква, стіни Кафедрального собору, монастир францисканців та міські вежі.
Львів згорів дотла.
Кількість жертв пожежі невідома. Однак точно відомо, що більша частина жителів врятувалась – браму, яку закривали для захисту від нападів, вчасно відчинили та дали людям втекти з охопленого полум’ям міста.
Очевидець писав у «Меморіалі про пожежу нашого міста»:
«Тисяча п’ятсот двадцять сьомого року в понеділок після свята Вознесення Господнього, о двадцять третій годині, несподівано з броваря дому якогось-то Григорія Солтиса з Клепарова, що стояв напроти монастиря францисканців, на вулиці Пекарів, яка лежала поруч, вибухла величезна й раптова пожежа. Вистрибуючи неначе навальний вихор, розділений у двох напрямах…
Власне через навальність цієї пожежі, у зв’язку з тим, що вона майже все місто затьмарила чорною кіптявою, сам вогонь розповсюдився раптово й несподівано на всі частини міста, так що жодна не змогла врятуватися, і, що найважливіше, якщо б міські брами, зачинені в той час для того, щоб затримати народ для оборони, не були своєчасно відчинені, то без сумніву, велика кількість людей загинула б від самого вогню, коли ця пожежа так шаленіла й усе більше і більше посилювалася, військові метальні знаряддя і гармати чи вогнепальна зброя, що переховувалися були в міських вежах, заряджені порохом і кулями, вибухли на великий пострах народу та з небезпекою для нього і видали страшенний гук на подобу грому».
Зникли всі зразки готичної архітектури
Зникли практично всі зразки готичної архітектури, що були побудовані протягом XIV—XV століть. На відновлення міста пішло чимало часу і зусиль не тільки міської влади і городян, але й королівського уряду Польщі.
Вціліли кілька будинків: Ратуша, Вірменська церква, стіни кафедрального собору й крите черепицею помешкання Івана Боротьби.
Після пожежі Львів відбудували у стилі Ренесанс
Після Великої пожежі, у 1540 році місцева влада заборонила дерев’яне будівництво у середмісті. Однак цієї постанови не завжди дотримувались. Значна частина будинків, особливо у єврейській дільниці, як і раніше, будувалася з дерева, що аж ніяк не сприяло протипожежній безпеці.
Місто почали відбудовувати на згарищі готичного міста, для цього були запрошені зарубіжні майстри, які принесли з собою у Львів популярні на той час архітектурні тенденції Європи.
Ренесансні будівлі мають візуально масивний вигляд і просторі високі зали. Часто це пов’язують з круглими та ребристими куполами, які і дають ефект просторовості всередині самої будівлі. При декоруванні фасаду широко використовували багато оздоблений портал, складні карнизи, аттики, різьблене обрамлення вікон та дверей, в додачу досить часто фасади прикрашали скульптурами. Окрім нових технологій на противагу готичному періоду забудови, ренесанс характеризується веденням документальної бази архітекторів та тих хто залучався до будівництва.
На противагу готичному періоду забудови Львова, приклади ренесансної архітектури у Львові збереглись і до сьогодні. Якщо брати до уваги цивільну міську забудову серед найвідоміших пам’яток наведемо кілька прикладів:
